Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.11.2019 року у справі №916/907/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 916/907/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3) та рішення Господарського суду Одеської області від
16.07.2019 (ОСОБА_4) у справі № 916/907/19

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про визнання дій протиправними

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій Відповідача щодо нарахування, формування та виставлення позивачу рахунку на оплату №507035/61120 від
11.01.2019 на суму 9 291,99 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивач послався на відсутність у власності або на його балансі мереж водопостачання і водовідведення та, як наслідок, безпідставність нарахування йому плати за викид ненормативно очищених стічних вод у міську каналізаційну мережу.

Короткий зміст оскарженого рішення, ухваленого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.07.2019 у позові відмовлено повністю.

4. Рішення суду мотивовано недоведеністю Позивачем того факту, що він не є власником або балансоутримувачем каналізаційних мереж, зокрема, ФНС-8, а тому з огляду на узгоджені сторонами умови укладеного між ними договору №1527/476-0 від
27.10.2000, який є чинним, Відповідачем правомірно нараховано Позивачу плату за викид ненормативно очищених стічних вод у міську каналізаційну мережу.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2019 залишено без змін з тих же підстав.

6. Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин і, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що сам по собі факт нарахування, формування та виставлення Позивачу рахунку на оплату №507035/61120 від 11.01.2019 на суму 9 291,99 грн без вчинення Відповідачем будь-яких інших дій, спрямованих на стягнення вказаної суми грошових коштів або на припинення надання Позивачеві послуг з водовідведення, не свідчить про порушення прав Позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача

7. Позивач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Судами першої та апеляційної інстанцій не оцінено достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

9. В порушення статей 7, 86 ГПК України залишено без належної оцінки докази та пояснення, які були надані Позивачем щодо відсутності на балансі каналізаційних мереж, необхідності застосування формули та розрахунків при визначенні тарифів, невідповідності рахунку умовам договору.

Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

10. Суди попередніх інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, об'єктивно дослідили і надали правову оцінку всім доказам, які наявні в матеріалах справи, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені належними та достовірними доказами.

Інші документи

11. На адресу Верховного Суду 26.11.2019 від представника Позивача надійшло клопотання про здійснення касаційного розгляду справи без участі представника, яке колегією суддів розглянуто та задоволено.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанції

12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Між Відповідачем (Виробник) та Позивачем (Споживач) 27.10.2000 укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №1527/476-О, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод до договору, Виробник надає послуги з приймання стоків, що скидаються Споживачем в систему комунальної каналізації згідно з дислокацією об'єктів, а Споживач своєчасно оплачує надані йому послуги водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх каналізаційних мереж, споруд, приладів та пристроїв в них згідно з Правилами, зазначеними в пункті 2.1 цього договору, та чинним законодавством.

За умовами пункту 2.1 договору сторони зобов'язуються керуватися чинними нормативними актами, а саме: Законом України "Про питну воду та питне водопостачання"; Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України №190 від 27.06.2008 (Правила водокористування); Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України №30 від
05.07.1995 (Правила експлуатації); Правилами приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №632 від 14.06.2007 (Правила приймання стічних вод); технічними умовами, існуючими ДСТУ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що Виробник зобов'язується приймати від Споживача стоки відповідно до стану мереж та споруд каналізації.

Згідно з пунктами 2.3.1,2.3.3 договору Виробник має право вимагати своєчасної та повної оплати послуг, наданих Споживачу, а також перевіряти технічний стан систем водопостачання-водовідведення Споживача на предмет наявності витоків, нераціонального використання питної води, контролю якості стічних вод, стану приладів обліку води та стоків.

Відповідно до пунктів 2.4.2,2.4.7 договору Споживач зобов'язується здійснювати скид стоків, якість яких не перевищує гранично-допустимі концентрації, встановлені Правилами приймання стічних вод, та відшкодовувати матеріальні збитки, нанесені комунальним системам каналізації, спорудам, обладнанню і пристроям, а також водним об'єктам у зв'язку зі скидом ненормативно очищених стічних вод у міську каналізацію.

В силу пункту 2.4.15 договору Споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги водопостачання і водовідведення, скид ненормативно очищених стоків і інші платежі, передбачені Правилами водокористування, Правилами приймання стічних вод та умовами цього договору.

Нарахування платежу за скид ненормативно очищених стоків здійснюється згідно з Правилами приймання стічних вод (пункт 3.8 договору).

13. Попередні судові інстанції встановили, що 18.12.2018 представниками Відповідача за участю представника Позивача проведено відбір проб стічних вод у кількості 3 л (шифр проби - 1721; номер пломби, якою запломбована каністра - ~organization0~) з контрольного колодязю перед скидом в міську каналізацію на об'єкті - Паромна переправа Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" і за результатами зазначеного відбору проб стічних вод Відповідачем 18.12.2018 складено акт "Аналіз стічної води", який підписаний також представником Позивача без зауважень.

14. Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю Державного агентства водних ресурсів України 26.12.2018 проведено аналіз проби стічної води, яка була відібрана 18.12.2018 на об'єкті - Паромна переправа Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та встановлено її невідповідність діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах, які передбачені Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №632 від 14.06.2007, при цьому перевищення допустимих величин сталося за декількома показниками.

На підставі зазначеного аналізу Відповідачем проведено розрахунок платежу за скид понаднормативних стічних вод, за результатами якого сформовано рахунок №507035/61120 від 11.01.2019 на суму 9 291,99 грн.

15. Предметом спору у даній справі, як правильно визначено судами першої та другої інстанцій, є вимога Позивача про визнання протиправними дій Відповідача щодо нарахування, формування та виставлення позивачу рахунку на оплату №507035/61120 від 11.01.2019 на суму 9 291,99 грн.

16. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

17. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено Статтею 15 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

18. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з предмету та підстав позову, які були заявлені Позивачем та дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог.

19. Крім того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

20. Отже, зважаючи на зазначене вище, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що сам по собі факт нарахування, формування та виставлення Позивачу рахунку на оплату №507035/61120 від 11.01.2019 на суму 9 291,99 грн без вчинення Відповідачем будь-яких інших дій, спрямованих на стягнення вказаної суми грошових коштів або на припинення надання Позивачеві послуг з водовідведення, не свідчить про порушення прав Позивача.

21. З огляду на наведене колегія суддів звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №920/730/16, в якій Суд дійшов висновку, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов'язанням, що виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно - господарською санкцією.

22. Таким чином, відсутні підстави вважати, що Відповідачем порушено право Позивача шляхом виставлення вказаного вище рахунку, оскільки такий рахунок не є оперативно-господарською санкцією, яка застосовується як захід оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторного порушення зобов'язання і обставини правомірності нарахування, формування та виставлення цього рахунку Відповідачем, можуть бути підставами доказування під час вирішення спору щодо стягнення цих коштів, як грошового зобов'язання.

23. Доводи касаційної скарги, наведені в пунктах 8,9 постанови, колегією суддів відхиляються оскільки зводяться до встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів, тоді як, відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

25. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України ", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від
19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

Щодо розподілу судових витрат

27. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2019 у справі №916/907/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В. Г.

Судді Берднік І. С.

Міщенко І. С.