Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.04.2020 року у справі №910/12722/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12722/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

за участю помічника судді Гріщенко О. В. (за дорученням судді)

розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020

та постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2019

у справі № 910/12722/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс"

про визнання банкрутом

Учасники справи:

представник ГУ ДПС у місті Києві - не з`явився;

представник ТОВ "Про-Діфенс" - Петченко І. В. (адв.);

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2019 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс" (далі - ТОВ "Про-Діфенс", боржник) звернувся до суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство у зв`язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 № 910/12722/19 заяву ТОВ "Про-Діфенс" прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Про-Діфенс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

2.1. Постановою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, ТОВ "Про-Діфенс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Мирошниченко О. М.

2.2. Судові рішення мотивовані наявністю підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття процедури ліквідації з огляду на подані докази та встановлені обставини, зокрема, щодо недостатності майна боржника для задоволення вимог його кредиторів. При цьому, суди врахували та перевірили дані бухгалтерського балансу боржника, згідно з яким його пасиви перевищують активи.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини

3.1. ТОВ "Про-Діфенс" зареєстроване як юридична особа Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією з присвоєнням ідентифікаційного коду 39244379.

Згідно зі статутом та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням вказаного товариства є: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 47-А, оф. 6. Засновником товариства є: Мирошниченко О. М.

3.2. 04.06.2019 єдиним учасником товариства було прийнято рішення №01/2019 про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, було вирішено призначити ліквідатором товариства Мирошниченко О. М.

04.06.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

3.3. За даними ліквідаційної комісії у підприємства відсутня заборгованість із відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю, виплати заробітної плати та вихідної допомоги працівникам, виплати авторської винагороди (відповідні відомості в матеріалах справи).

Підприємство не має заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також до Пенсійного фонду України.

Суду подано: протокол загальних зборів учасників товариства про ліквідацію підприємства, докази звернення до державного реєстратора та податкового органу з відповідним повідомленням та для з`ясування питання про наявність заборгованості перед бюджетом та позабюджетними державними цільовими фондами, довідки державних реєстраційних органів, що здійснюють реєстрацію майнових активів (різного роду рухомого та нерухомого майна), матеріали інвентаризації тощо.

3.4. За результатами проведеної інвентаризації (станом на 05.06.2019) встановлено, що у ТОВ "Про-Діфенс" відсутні основні засоби, товарно-матеріальні цінності та інші матеріальні та нематеріальні активи, окрім фінансових інвестицій у сумі 429.625.467,80 грн, дебіторської заборгованості у сумі 25.071,29 грн та грошових коштів на рахунках в банках у сумі 507,31 грн. На балансі підприємства обліковується кредиторська заборгованість у загальному розмірі 438.463.311,80 грн, що у свою чергу співпадає з даними бухгалтерського обліку боржника.

Дебіторську заборгованість було списано з балансу боржника у зв`язку із малозначністю суми та безпідставністю її стягнення в судовому порядку.

Відповідно до даних інвентаризації у боржника на балансі обліковуються цінні папери п`яти емітентів на суму 429.625.467,80 грн, проте відповідно до листа ТОВ "ІК "Добрий капітал" №10 від 06.06.2019 їх обіг зупиненно рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та, як наслідок, відсутня можливість їх подальшої реалізації.

3.5. Ліквідатором проведено незалежну оцінку цінних паперів боржника, вартість яких відповідно до висновків про вартість об`єкта оцінки станом на 29.08.2019 становить 7,00 грн.

Після проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, встановлено недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Даними статуту підприємства та боржника стверджується, що у статутному капіталі частка державної власності відсутня.

3.6. Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Про-Діфенс" (акт від 16.11.2018 № 705/26-15-14-01-03/39244379), за результатами якої ТОВ "Про-Діфенс" було направлено податкові повідомлення-рішення: №0013754208 від 28.11.2018 на суму 140,58 грн, №0013744208 від 28.11.2018 на суму 1.687,00 грн, №150726151401 від 30.11.2018 на суму 244.286,00 грн, №0061301401 від 30.11.2018 на суму 137.690,01 грн та №0008834001 від 30.11.2018 на суму 83 829,00 грн.

Вказані грошові зобов`язання були сплачені ТОВ "Про-Діфенс" згідно з платіжними дорученнями від 03.12.2018: №2284 на суму 140,58 грн, №2285 на суму 1687,00 грн, №2282 на суму 244286,00 грн, №2283 на суму 137690,01 грн та №2281 на суму 16766,00 грн.

3.7. 04.09.2019 рішенням єдиного учасника товариства затверджено проміжний ліквідаційний баланс товариства та вирішено звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

3.8. Розглянувши кандидатуру Мирошниченко О. М., суд дійшов висновку, що останній, як особа, яка виконувала повноваження ліквідатора підприємства у досудовій процедурі ліквідації, є найбільш прийнятною кандидатурою, яка має усі необхідні знання та можливості для подальшого здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "Про-Діфенс".

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 13.04.2020 Головне управління ДПС у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, постанову Господарського суду міста Києва 02.10.2019 та закрити провадження у справі № 910/12722/19.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права та без дотримання норм процесуального права, а саме статті 74 ГПК України, статей 1, 38, 95 Закону про банкрутство, без з`ясування всіх обставин справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

5.2. В матеріалах справи відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника після прийняття рішення засновників про ліквідацію підприємства, що свідчить про не дотримання ліквідаційною комісією вимог частини 7 статті 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника.

5.3. Місцевий господарський суд не дослідив факту закриття рахунків боржника в установах банків, як це передбачено частиною 3 статті 111 ЦК України, тоді як відповідно до інформації ІС "Податковий блок" у ТОВ "Про-Діфенс" залишаються відкритими 3 розрахункові рахунки у банківських установах та банківський рахунок у цінних паперах.

5.4. При визначенні судом кандидатури ліквідатора не було здійснено електронний запит щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника в порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженим постановою пленуму ВГСУ № 8 від 14.07.2016, та не враховано, що голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини 6 статті 95 Закону про банкрутство несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

5.5. Суд першої інстанції належним чином не провів аналіз активів та пасивів боржника, а також не з`ясував питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, тоді як визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, що свідчить про порушення місцевим господарським судом норм статей 11, 95 Закону про банкрутство та статей 105, 110, 111 ЦК України.

Судом не враховано, що відповідно до звіту про фінансовий стан ТОВ "Про-Діфенс" станом на 31.12.2018 вартість активів боржника складає 861685,5 тис. грн, а станом на 31.03.2019 - 429680,4 тис. грн. За 2019 рік товариство отримувало дохід та згідно з інформаційними базами ДПС упродовж 2018 року товариство реєструвало податкові накладні на користь підприємств, здійснювало купівлю, зокрема бензину, дизельного палива та ін, що свідчить про активну господарську діяльність із значним грошовим обігом, а тому підстави для висновку про стійку фінансову неплатоспроможність відсутні.

Окрім того, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32018100110000062 від 11.07.2018 встановлено, що ТОВ "Лексимгруп" створено з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з формуванням податкового кредиту, завищенням валових витрат та надання податкової винагороди третім особам, а також встановлено відсутність на підприємстві достатньої кількості персоналу, майнового фонду та устаткування, з чого зроблено висновок про те, що укладені з підприємством договори можуть носити фіктивний та безтоварний характер.

Згідно з податковими накладними ТОВ "Про-Діфенс" у 2018 році проводило закупівлю палива у ТОВ "Лексимгруп", у зв`язку з чим такі витрати підприємства постають під сумнів.

6. Узагальнені доводи інших учасників у справі щодо касаційної скарги

6.1. Ліквідатор ТОВ "Про-Діфенс" у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, ліквідатор у відзиві наголошував на наступному:

- ГУ ДПС у м. Києві не зверталося як кредитор ані в досудовій процедурі, ані у провадженні у справі про банкрутство ТОВ "Про-Діфенс" та не обґрунтувало порушення своїх прав, як контролюючого органу оскаржуваними судовими рішеннями;

- доводи скаржника про недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "Про-Діфенс" приписів частин 3 та 7 статті 111 ЦК України не відповідають дійсності та спростовуються наданими до матеріалів справи доказами;

- твердження скаржника про те, що призначення ліквідатором ТОВ "Про-Діфенс" голови ліквідаційної комісії Мирошниченко О. М. відбулося з порушенням статті 95 Закону про банкрутство є безпідставними, оскільки місцевим господарським судом було дотримано порядок здійснення запиту до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у цій справі, але оскільки визначений системою арбітражний керуючий відмовився від участі у справі, кандидатура ліквідатора була визначена за ініціативою суду;

- наявність кримінального провадження, про яке зазначає скаржник, не може бути підставою для відмови у визнанні банкрутом ТОВ "Про-Діфенс" та відкритті ліквідаційної процедури.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/12722/19 за касаційною скаргою ГУ ДПС у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2019. Розгляд касаційної скарги призначено на 02.06.2020 на 12:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330. Учасникам справи надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29.05.2020, а також повідомлено про те, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

7.2. В судове засідання 02.06.2020 з`явився представник ТОВ "Про-Діфенс", який підтримав заперечення проти касаційної скарги, наведені у відзиві на касаційну скаргу, просив суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Представник скаржника в судове засідання 02.06.2020 не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив.

7.3. Колегією суддів враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 22.06.2020 на всій території України встановлено карантин та запроваджено обмежувальні заходи.

В той же час за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

7.4. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники у справі були повідомлені належним чином.

До визначеної дати проведення судового засідання від учасників у справі не надійшло заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, зокрема про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 02.06.2020.

Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників цієї справи, які не з`явились.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

8.1. Згідно з частиною 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Ліквідатор ТОВ "Про-Діфенс" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство вказаного товариства на підставі статей 11, 95 Закону про банкрутство та статей 105, 110, 111 ЦК України.

Згідно з частиною 5 статті 11 Закону про банкрутство боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв`язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

В частині 1 статті 95 Закону про банкрутство визначено, що у разі, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Частиною 2 цієї статті Закону про банкрутство передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

За змістом наведених норм Закону про банкрутство особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. Необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону про банкрутство банкрутом є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

8.3. Процедура добровільної ліквідації юридичної особи передбачена нормами статей 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), які містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб`єкта господарювання).

Відповідно до норм статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників, або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбаченими установчими документами (пункт 1 частини 1 статті 110 ЦК України).

Згідно з частиною 3 цієї статті ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Порядок ліквідації юридичної особи визначений нормами статті 111 ЦК України та передбачає вчинення ліквідаційною комісією (ліквідатором) в добровільній (досудовій) процедурі ліквідації юридичної особи сукупності дій та заходів, передбачених цією статтею, з наданням доказів їх проведення.

Лише дотримання визначених статтею 111 ЦК України вимог та вчинення сукупності визначених нормами цієї статті дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм статті 95 Закону про банкрутство. При цьому, необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження згідно із цією статтею саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Суд звертається до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 927/557/17, від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17, від 23.01.2019 у справі № 908/608/18, від 05.03.2019 у справі № 910/4301/18, від 10.04.2019 у справі № 904/8185/17, від 09.07.2019 у справі № 909/95/18.

8.4. За змістом абзацу 14 частини 3 статті 11 Закону про банкрутство перелік документів, які додаються до заяви про порушення (відкриття) справи про банкрутство з ініціативи боржника, не є вичерпним, так як неплатоспроможність боржника, який ініціює власне банкрутство, може підтверджуватися й іншими документами, які мають доказову силу при доведенні боржником перед господарським судом наявності підстав для порушення (відкриття) щодо нього провадження у справі про банкрутство в порядку частини 5 статті 11, частини 1 статті 95 Закону про банкрутство за недостатністю у нього майна (активів) для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі.

Отже, вирішення питання щодо достатності наданих боржником доказів на підтвердження його неплатоспроможності як підстави для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство щодо боржника, який ліквідується власником, перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, на розгляд якого надійшла заява ліквідатора (ліквідаційної комісії) юридичної особи про порушення (відкриття) щодо неї справи про банкрутство. При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) при з`ясуванні наявності підстав для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, ініційованого самим боржником, повинна реалізовуватися судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

На заявника у справі про банкрутство покладено обов`язок доказування тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи з положень частин 1, 3, 4 статті 74 ГПК України, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 908/1169/18).

8.5. Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи ліквідатора ТОВ "Про-Діфенс", наведені у відзиві на касаційну скаргу, про те, що ГУ ДПС у м. Києві не набуло право на оскарження прийнятих у цій справі судових рішень, оскільки не було залучено учасником у справі про банкрутство (не зверталося із кредиторськими вимогами до боржника). З урахуванням особливостей здійснення провадження у справі про банкрутство, передбачених статтями 94 та 95 Закону про банкрутство, та правового статусу контролюючих органів у цих справах, контролюючі органи наділені повноваженнями щодо оскарження судових актів в зв`язку із виникненням у контролюючого органу обов`язку щодо проведення податкової перевірки (аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №908/569/19).

8.6. З приводу дотримання ліквідаційною комісією ТОВ "Про-Діфенс" порядку ліквідації юридичної особи, визначеного статтею 111 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

За твердженням скаржника (пункт 5.3 цієї постанови) місцевий господарський суд не дослідив факту закриття рахунків боржника в установах банків, як це передбачено частиною 3 статті 111 ЦК України, тоді як відповідно до інформації ІС "Податковий блок" у ТОВ "Про-Діфенс" залишаються відкритими 3 розрахункові рахунки у банківських установах та банківський рахунок у цінних паперах.

Разом з цим, з доданого до касаційної скарги витягу з ІС "Податковий блок" вбачається, що у ТОВ "Про-Діфенс" залишаються відкритими рахунок у цінних паперах та 2 рахунки, відкриті у АБ "Південний".

Згідно з наданими ліквідатором ТОВ "Про-Діфенс" поясненнями, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, рахунки у АБ "Південний" у доларі США та в українській гривні є одним мультивалютним рахунком.

Що ж до рахунку у цінних паперах, то згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", рахунки у цінних паперах - це рахунки, що ведуться зберігачами для власників цінних паперів та депозитаріями для зберігачів щодо обслуговування операцій з цінними паперами.

Відповідно до пояснень ліквідатора ТОВ "Про-Діфенс" рахунок у цінних паперах не може бути закритий доки на ньому будуть обліковуватися цінні папери п`яти емітентів, обіг яких зупинено рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

З цього приводу судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до даних інвентаризації у боржника на балансі обліковуються цінні папери п`яти емітентів на суму 429 625 467,80 грн, проте відповідно до листа ТОВ "ІК "Добрий капітал" №10 від 06.06.2019 їх обіг зупинено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та, як наслідок, відсутня можливість їх подальшої реалізації. Згідно з висновками незалежної оцінки цінних паперів боржника, проведеної ліквідатором, вартість об`єкта оцінки станом на 29.08.2019 становить 7,00 грн.

З наведеного слідує, що у боржника відкрито один мультивалютний рахунок в АБ "Південний" та рахунок у цінних паперах, який не може використовуватися для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, що не спростовано скаржником, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги відносно порушення вимог частини 3 статті 111 ЦК України визнаються колегією суддів необґрунтованими.

8.7. За твердженням скаржника (пункт 5.2 цієї постанови), ліквідаційною комісією боржника не дотримано вимоги частини 7 статті 111 ЦК України, оскільки відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника після прийняття рішення засновників про ліквідацію підприємства.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 7 статті 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи наявні: акт ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2018 № 705/26-15-14-01-03/39244379, складений за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Про-Діфенс" з питань податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05.06.2014 по 30.06.2018; податкові повідомлення-рішення від 28.11.2018 та 30.11.2018, якими здійснено відповідні донарахування за результатами проведеної перевірки; платіжні доручення про сплату грошових зобов`язань по вищезгаданому акту перевірки від 16.11.2018 (том справи - 1, аркуші справи - 229-253).

За даними ліквідаційної комісії у підприємства відсутня заборгованість із відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю, виплати заробітної плати та вихідної допомоги працівникам, виплати авторської винагороди (відповідні відомості в матеріалах справи). Підприємство не має заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також до Пенсійного фонду України, що не спростовано скаржником.

Разом з тим, скаржником не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення відповідними контролюючими органами дій, направлених на проведення перевірок ТОВ "Про-Діфенс" (прийняття рішення про проведення перевірки; вжиті контролюючим органом заходи у зв`язку із відкриттям провадження у справі № 910/12722/19, тощо) та (або) ухилення (відмови) боржника від забезпечення можливості проведення таких перевірок.

Наведені обставини в їх сукупності спростовують доводи касаційної скарги про не виконання ліквідаційною комісією боржника вимог частини 7 статті 111 ЦК України.

8.8. Відносно доводів скаржника (пункт 5.4 цієї постанови) про порушення процедури призначення судом ліквідатора боржника, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 95 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після відкриття провадження (проваджень) у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 114 Закону про банкрутство кандидатура арбітражного для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов`язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у даній справі та, а разі неотримання судом від нього такої заяви, розпорядник майна призначається судом без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

З матеріалів справи вбачається, що автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство на запит місцевого господарського суду було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Грущенко К. О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 14 від 01.02.2013) для призначення ліквідатором ТОВ "Про-Діфенс". Однак названа особа надала до суду пояснення щодо неможливості призначення його ліквідатором у даній справі з огляду на виникнення у нього потенційного конфлікту інтересів у разі затвердження його кандидатури судом.

Із заявами про участь у даній справі до суду першої інстанції також звернулися арбітражні керуючі Фірсов Г. В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1900 від 04.01.2019) та Комлик І. С. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №130 від 04.02.2013).

Представник ТОВ "Про-Діфенс" підтримав своє клопотання про призначення ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії названого товариства Мирошниченко О. М.

Розглянувши особи заявлених кандидатів, суд першої інстанції визнав найбільш прийнятною кандидатуру Мирошниченко О. М., як особи, що виконувала повноваження ліквідатора підприємства у досудовій процедурі ліквідації, має усі необхідні знання та можливості для подальшого здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "Про-Діфенс".

Таким чином, судом першої інстанції було дотримано встановлений порядок здійснення запиту до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у цій справі. Разом з тим, оскільки арбітражний керуючий, визначений автоматизованою системою, відмовився від участі у справі, суд визначив ліквідатором голову ліквідаційної комісії ТОВ "Про-Діфенс", що відповідає положенням частини 2 статті 95 Закону про банкрутство.

Колегія суддів звертається до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 911/506/17, згідно з якою, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство, господарський суд не позбавлений можливості відхилити визначену автоматизованою системою відбору арбітражних керуючих кандидатуру арбітражного керуючого та призначити ліквідатором боржника, що ліквідується власником, особу, яка виконувала повноваження ліквідатора в досудовому порядку, виходячи з власної оцінки кандидатур та обставин справи.

8.9. Доводи скаржника (пункт 5.5 цієї постанови) про те, що суд першої інстанції належним чином не провів аналіз активів та пасивів боржника, а також не з`ясував питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, відхиляються колегією суддів, оскільки згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставин у ТОВ "Про-Діфенс" відсутні основні засоби, товарно-матеріальні цінності та інші матеріальні та нематеріальні активи, окрім фінансових інвестицій у сумі 429.625.467,80 грн, дебіторської заборгованості у сумі 25.071,29 грн та грошових коштів на рахунках в банках у сумі 507,31 грн. На балансі підприємства обліковується кредиторська заборгованість у загальному розмірі 438.463.311,80 грн, що співпадає з даними бухгалтерського обліку боржника. Після проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, встановлено недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Твердження скаржника про відсутність підстав для висновку про стійку неплатоспроможність "Про-Діфенс", з огляду на задекларований товариством у 2018-2019 роках дохід, відхиляється колегією суддів, оскільки справа про банкрутство за спрощеною процедурою відповідно до статті 95 Закону про банкрутство порушується при встановленні факту недостатності майна для задоволення вимог кредиторів і випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Суди попередніх інстанцій врахували надані до матеріалів справи докази, перевірили дані бухгалтерського балансу ТОВ "Про-Діфенс", згідно з яким пасиви перевищують активи, а також встановили, що майна боржника недостатньо для задоволення вимог його кредиторів, у зв`язку з чим дійшли обґрунтованого висновку щодо неплатоспроможності боржника та наявності підстав для визнання його банкрутом.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Посилання скаржника на кримінальне провадження № 32018100110000062 відхиляється колегією суддів, оскільки у розумінні частини 6 статті 75 ГПК України обов`язковим для господарського суду є обвинувальний вирок суду у кримінальному провадженні, який у даному випадку суду не надано, а обставини щодо контрагентів ТОВ "Про-Діфенс", зокрема і ТОВ "Лексимгруп", судами попередніх інстанцій не встановлювалися, у зв`язку з чим встановлення чи визнання доведеними таких обставин суперечить вимогам частини 2 статті 300 ГПК України.

Наведене свідчить про те, що судами попередніх інстанцій було досліджено та надано належну оцінку наявним у справі доказам і обставинам на предмет дотримання боржником порядку досудової ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України в їх сукупності, у зв`язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для визнання його банкрутом, що відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 927/569/19, на яку послався скаржник у касаційній скарзі.

Доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом норм статей 11, 95 Закону про банкрутство та статей 105, 110, 111 ЦК України не знайшли свого підтвердження та відхиляються колегією суддів, як безпідставні.

8.10. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308, статті 309 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити оскаржувані судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.

За результатами перегляду даної справи судом доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні і касаційна скарга задоволенню не підлягає з покладанням судових витрат за її подання на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/12722/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк