ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 804/5041/15

адміністративне провадження № К/9901/26222/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 (суддя Коренев А.О.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 (Головуючий суддя Суховаров А.В., судді: Головко О.В., Ясенова Т.І.)

у справі № 804/5041/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград буддеталь»

до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоград буддеталь» (далі - позивач, ТОВ «Павлоград буддеталь») звернулося до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просило визнати протиправними дії щодо визначення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 472грн 44 коп., у тому числі пеня 472 грн 44коп.; скасувати податкову вимогу №3822-25 від 04.08.2014 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 472грн 44 коп, у тому числі пеня 472 грн 44коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкову вимогу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.08.2014 року № 3822-25 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (код бюджетної класифікації 19010101) в сумі 472,44 грн. В іншій частини провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що на дату прийняття податкової вимоги за позивачем обліковувався податковий борг зі сплати інших податків, а саме: - орендна плата з юридичних осіб у сумі 30 296,76 грн. (заборгованість виникла 30.07.2014 у зв`язку із несплатою позивачем самостійно задекларованих у декларації від 13.02.14 № 9006348609 податкових зобов`язань із строком сплати до 30.07.2014; - авансові внески з податку на прибуток у сумі 23 964,26 грн. (заборгованість виникла 30.07.2014 у зв`язку із несплатою позивачем самостійно задекларованих у декларації від 03.03.2014 № 909 1045902 податкових зобов`язань із строком сплати до 30.07.2014; - податок на додану вартість у сумі 28 168,43 грн. (заборгованість виникла 30.07.2014 у зв`язку із несплатою позивачем самостійно задекларованих у декларації від 16.07.2014р. N 9040655024 грошових зобов`язань із строком сплати до 30.07.2014), а податкова вимога формується в автоматичному режимі. Податковим органом листом від 04.08.2014 № 19323/10/04-10-25-41 було повідомлено позивача про наявність у нього податкового боргу. Касаційна скарга податкового органу не містить доводів щодо неправильності застосування судами норм процесуального права в частині закриття провадження у справі.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. Рішення судів попередніх інстанцій в частині закриття провадження у справі не оскаржувалися.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Західно-Донбаською ОДПІ прийнята податкова вимога № 3822-25 від 04.08.2014, зі змісту якої вбачається, що станом на 03.08.2014 сума податкового боргу ТОВ «Павлоград буддеталь» становить 472 грн 44коп, а саме надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Відповідач погодився з доводами позивача, що станом на 03.08.14 у позивача не існувало податкового боргу з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 472,44 грн., але зазначив, надавши зворотній бік облікової картки, що на вказану дату за позивачем обліковується податковий борг з інших податків - з податку на прибуток, з податку на додану вартість та з орендної плати з юридичних осіб - на загальну суму в розмірі 82 429,45 грн.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до статті 59 та статті 60 Податкового кодексу України розроблено Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, що визначає механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.13 №576 (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок - № 576).

Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи наведена в додатку 1 до цього Порядку. За змістом вказаної форми податкової вимоги назва податку, збору, узгоджене грошове зобов`язання за яким становить суму податкового боргу, відповідний код бюджетної класифікації є обов`язковим реквізитом податкової вимоги.

Відповідно до п.2.2. Порядку №576 податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов`язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки.

Зважаючи на те, що станом на дату формування спірної податкової вимоги податковий борг зі збору - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, був відсутній у позивача, що не заперечувалося податковим органом, а відомостей про існування податкового боргу з інших податків, зборів оскаржена податкова вимога не містить, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для формування та надіслання позивачу такої вимоги про сплату податкового боргу з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в розмірі 472,44 грн.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм

матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 у справі № 804/5041/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко