Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №809/966/17

адміністративне провадження №К/9901/29614/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа - комісія по трудових спорах Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз», про скасування постанови, провадження за якою відкрито

за касаційною скаргою Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (головуючий суддя - Святецький В.В. судді: Гудима Л.Я., Довгополов О.М.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» (далі - НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта») звернулось до суду з адміністративним позовом до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - Долинський РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області), в якому просило скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 червня 2017 року №54193691 з примусового виконання посвідчення комісії по трудовим спорам НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 14 червня 2017 року № 5.

2. Позов обґрунтовано тим, що 03 липня 2017 року НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 червня 2017 року № 54193691, яка є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки виконавчий документ за яким розпочато процедуру примусового виконання не набрав законної сили у зв`язку з оскарженням його у судовому порядку.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. 22 травня 2017 року на засіданні комісії по трудових спорах НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» прийнято рішення про скасування наказу НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 25 квітня 2017 року № 380-к в частині застосування до ОСОБА_1 стягнення у вигляді догани за самовільний вивіз за межі підприємства матеріальних цінностей (двох автомобільних шин).

4. Копію рішення направлено начальнику НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» 25 травня 2017 року та отримано адміністрацією підприємства в цей же день, що підтверджується вхідним штампом на супровідному листі.

5. Не погоджуючись з таким рішенням, 06 червня 2017 року НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» звернулось до Долинського районного суду Івано-Франківської області із заявою про скасування рішення комісії по трудових спорах від 22 травня 2017 року.

6. 09 червня 2017 року Долинським районним судом Івано-Франківської області відкрито провадження у справі № 343/959/17 за заявою ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» до комісії по трудових спорах НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», третя особа: ОСОБА_1 , про скасування рішення комісії по трудових спорах.

7. 26 червня 2017 року головним державним виконавцем Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Вакуленко Н.О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання посвідчення комісії по трудових спорам НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 14 червня 2017 року № 5 у виконавчому провадження ВП № 54193691 про що прийнято постанову.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

8. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у позові відмовлено.

9. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що перелік підстав, за яких державний виконавець не може виконати рішення, наведений у частині четвертій статті 5 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII). Тому, враховуючи відсутність обставин, визначених зазначеною нормою Закону № 1404-VIII, підстави для скасування постанови державного виконавця від 26 червня 2017 року ВП №54193691 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання посвідчення комісії з трудових відсутні.

10. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та постановлено нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано постанову Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області від 26 червня 2017 року ВП № 54193691 про відкриття виконавчого провадження. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

11. Перевіряючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини справи та дійшов помилкового висновку про законність оскарженої постанови державного виконавця, оскільки НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» у визначені законодавством строки звернулось до суду із заявою про оскарження рішення комісії по трудових спорах, а тому таке рішення не набрало чинності.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

12. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Долинський РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13. Заявник вказав, що у процедурі примусового виконання рішення державний виконавець, зокрема, перевіряє відповідність виконавчого документа вимогам Закону № 1404-VIII.

14. Судом не взято до уваги, що у посвідченні комісії по трудових спорам НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 14 червня 2017 року № 5 було зазначено дату набрання рішенням законної сили, що відповідає вимогам пункту 6 частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII. Тому, відкриваючи виконавче провадження за вказаним документом, державний виконавець діяв правомірно.

15. При вирішенні спору судом апеляційної інстанції не дотримано принципу всебічності, повноти та об`єктивності при встановленні обставин справи, оскільки спірний виконавчий документ відповідав вимогам Закону № 1404-VIII.

16. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області.

17. У запереченні на касаційну скаргу НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що рішення комісії по трудовим спорам набирає законної сили у разі закінчення строку на його оскарження, встановленого частиною першою статті 228 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) і цей строк судом не поновлено. Враховуючи те, що позивач скористався правом оскаржити таке рішення, зазначення дати набрання ним законної сили у посвідченні не дає підстав для висновку, що зазначений документ відповідає вимогам Закону № 1404-VIII.

18. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «;Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19. Вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.

20. Предметом спору у цій справі є правомірність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання посвідчення комісії по трудових спорам.

V. Джерела права й акти їх застосування

21. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

23. Засади виконавчого провадження визначені частиною першою статті 2 Закону № 1404-VIII, зокрема, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень.

24. Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону № 1404-VIII пунктом 6 частини першої якої, зокрема, передбачено, що у виконавчому документі зазначається дата набрання законної сили рішенням ( крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Перелік підстав, за яких державний виконавець не може виконувати рішення наведений у частині четвертій статті 5 Закону № 1404-VIII.

25. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (пункт 1 частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII.

26. Отже, вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення, державний виконавець насамперед зобов`язаний перевірити відповідність такого документа вимогам Закону №1404-VIII та встановити обставини, за яких його примусове виконання неможливе.

27. Водночас, враховуючи те, що до виконавчих документів також віднесено рішення і інших органів, обов`язок державного виконавця перевірити відповідність виконавчого документа вимогам Закону № 1404-VIII не обмежується формальним встановленням відповідності документа лише вимогам цього Закону.

28. Повноваження комісії по трудових спорам, порядок і строки вирішення трудових спорів та набрання чинності рішення комісії визначені статтями 224 - 230 КЗпП України.

29. Так, відповідно до частини першої статті 228 КЗпП України у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

30. Статтею 229 КЗпП України встановлено, що рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження (стаття 228), за винятком випадків, передбачених частиною п`ятою статті 235 цього Кодексу.

31. Порядок виконання рішення комісії по трудовим спорам визначений статтею 230 КЗпП України, відповідно до частини першої якої у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. У посвідченні вказуються найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім`я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред`явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації та печаткою комісії по трудових спорах (частина друга статті 230 КЗпП України). Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся у встановлений статтею 228 строк із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (частина третя статті 230 КЗпП України). На підставі посвідчення, пред`явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку (частина четверта статті 230 КЗпП України).

32. За змістом частини п`ятої статті 241-1 КЗпП України коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

33. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що посвідчення, яке має силу виконавчого листа, видається у разі невиконання власником або уповноваженого ним органу рішення комісії по трудовим спорам. Строк виконання такого рішення встановлений статтею 229 КЗпП України. Проте у разі звернення особи до суду з відповідною скаргою, таке посвідчення не видається. Враховуючи те, що норми статті 229 КЗпП України передбачають необхідність зазначення у посвідченні лише строку його пред`явлення, державний виконавець, приймаючи до виконавчого провадження такий документ повинен перевірити його не тільки на відповідність вимогам Закону №1404-VIII, а й правильність зазначеної у ньому дати набрання законної сили такого рішення, з урахуванням норм КЗпП України. Тому при вирішенні таких спорів перевірці підлягають строки, у які видане таке посвідчення, оскільки їх порушення є підставою для визнання такого рішення таким, що не має законної сили.

VI. Позиція Верховного Суду

34. Отже, виконавчий документ набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого нормами КЗпП України на його оскарження або після розгляду справи судом у випадку його оскарження.

35. Перевіряючи обставини справи, апеляційний суд правильно встановив, що копію рішення комісії позивач отримав 25 травня 2017 року, останній день строку на оскарження зазначеного рішення припадав на 06 червня 2017 року, оскільки 04 червня 2017 року - це святковий день (Трійця), у зв`язку з чим 05 червня 2017 року був неробочим днем. Тому Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що у посвідченні, виданому 14 червня 2017 року № 5 неправильно зазначено дату набрання законної сили рішення.

36. Суд апеляційної інстанції перевірив та обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що рішення комісії по трудових спорах відповідало вимогам Закону № 1404-VIII, оскільки вирішуючи питання щодо відкриття примусового провадження державний виконавець мав пересвідчитись, чи відповідають зазначені у посвідченні комісії по трудових спорам відомості вимогам статті 230 КЗпП України.

37. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про те, що рішення комісії по трудових спорах НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 22 травня 2017 року (вручене позивачу 25 травня 2017 року), мало набрати чинності 06 червня 2017 року лише у разі, якщо його не оскаржено. Проте позивач, у визначені статтею 228 КЗпП України строки, звернувся до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення, а тому воно не набрало чинності, що в силу приписів пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виключає можливість його виконання у примусовому порядку.

38. Інші доводи та аргументи Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення, яке не набрало законної сили.

39. Отже, оскаржене судове рішення ґрунтується на підставі встановлених фактичних обставин справи, яким надана належна правова оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Суд апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

40. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська