Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.10.2020 року у справі №640/8559/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 640/8559/19

адміністративне провадження № К/9901/24267/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - судді - Гімон М. М., Усенко Є. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі № 640/8559/19 (судді Шурко О. І., Василенко Я.

М., Ганечко О. М. ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-сервіс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-сервіс" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 11 травня 2019 року № 00006401402 на суму 3 187 908,00
грн; від 21 лютого 2019 року № 00002191402 на суму 35 574,00 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва (суддя Вєкуа Н. Г. ) рішенням від 12 грудня 2019 року (повний текст виготовлено 21 грудня 2019 року) позов задовольнив.

17 січня 2020 року Головне управління ДФС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 січня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху для усунення недоліків - сплати судового збору, а ухвалою від 10 лютого 2020 року - продовжив строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 24 лютого 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року повернув внаслідок невиконання вимог ухвали апеляційного суду від 24 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.

26 лютого 2020 року ухвалу апеляційного суду від 24 лютого 2020 року надіслано судом відповідачу, дані про дату її отримання матеріали справи не містять.

20 березня 2020 року відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 квітня 2020 року апеляційну скаргу відповідача залишив без руху, зазначивши про необхідність надання вмотивованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та документа про сплату судового збору.

15 червня 2020 року відповідач подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, пославшись на те, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах строку на апеляційне оскарження; Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не встановлює конкретний момент, коли саме протягом року апелянт зобов'язаний звернутися до суду, якщо ним з поважних причин пропущений тридцятиденний строк.

24 червня 2020 року відповідач надіслав до апеляційного суду платіжне доручення від 18 червня 2020 року № 2396 про сплату 28 815,00 грн судового збору.

Ухвалою від 14 серпня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року.

Не погодившись із цією ухвалою, Головне управління ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати.

Доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, наведені в касаційній скарзі, обґрунтовані тим, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та як підстава для поновлення цього строку.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржувану ухвалу апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визнаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору, апеляційна скарга повернута відповідачу. Ухвалу про повернення апеляційної скарги надіслано судом відповідачу 26 лютого 2020 року, дані про дату її отримання матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відповідач зауважує, що вдруге апеляційну скаргу подав протягом кількох днів з моменту отримання ухвали апеляційного суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги (25 березня 2020 року).

На думку колегії суддів сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

У даному випадку апелянт не допустив необ'єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги.

Відповідно до положень частини 2 статті 298, частини 8 статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою в порядку, встановленому законом. При цьому право суб'єкта владних повноважень на повторне звернення з апеляційною скаргою має часові межі, встановлені частиною другою статті 299 зазначеного Кодексу: один рік з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки).

При вирішенні питання щодо поновлення відповідачу строку на подання апеляційної скарги майже через два місяці після усунення недоліків апеляційний суд не повинен був залишити поза увагою те, що відповідач, звернувся повторно з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною 2 статті 299 КАС України; на виконання вимог ухвали апеляційного суду про усунення недоліків надав платіжне доручення від 18 червня 2020 року № 2396 про сплату 28

815,00 грн судового збору, тому мав виправдані очікування, що його апеляційна скарга буде прийнята до розгляду.

Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.

Києві у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, вищезазначені обставини не врахував.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, з огляду на те, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ'єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, використавши своє право на повторне звернення до апеляційного суду.

З урахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини 3 статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Встановивши конституційність обов'язку платити встановлені законом податки, законодавець підкреслив не тільки фіскальну функцію податків, але й їх значення для виконання державою завдань, спрямованих на забезпечення потреб суспільства, його розвитку. Апеляційний перегляд цієї справи, враховуючи наведені обставини щодо звернення відповідача з апеляційною скаргою, відповідність апеляційної скарги вимогам КАС України, відповідає балансу приватного і публічного інтересу.

Право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин 1 , 2 статті 55, пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Встановлене законодавством апеляційне оскарження судових рішень є складовою права кожного на судовий захист, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010).

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко