Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №804/3609/18

адміністративне провадження №К/9901/67309/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М,

Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року (суддя - Жукова Є.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді - Сафронова С.В., Мельник В.В.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області

третя особа - Рада суддів України,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - ТУ ДСА) про визнання протиправною бездіяльності ТУ ДСА та зобов'язання ТУ ДСА здійснити з 13 квітня 2018 р. нарахування та виплату суддівської винагороди у вигляді посадового окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що Указом Президента України №193/2012 він призначений на посаду судді Центрального-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області строком на 5 років. Указом Президента України №564/2015 від 26 вересня 2015 року ОСОБА_2 було переведено до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. З 07.11.2017р. до 13.04.2018р. ОСОБА_3, як суддя місцевого суду проходив процедуру кваліфікаційного оцінювання у ВККС України, за наслідками якої було ухвалено рішення від 13.04.2018р. про відповідність судді Кузнецова Романа Олексійовича займаній посаді. Відповідно до п.22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 суддівську винагороду з 13 квітня 2018 р. у вигляді посадового окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, а саме: в сумі 1 600 грн., із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтування позивачем належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України протиправності дій ТУ ДСА в частині нездійснення нарахування та виплати судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 суддівської винагороди з 13 квітня 2018 року у вигляді посадового окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, а саме: в сумі 1 600 грн., із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2. Доводи відповідача, що позивач, наразі не здійснює правосуддя спростовуються ч.2 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом, та п.22 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Суд зазначив, що будь-яких доказів, що позивача - ОСОБА_2 було відраховано зі штату судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідачем надано не було. Відтак, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність повноважень у судді ОСОБА_2. наразі здійснювати правосуддя мають суто формальний підхід, оскільки останнє не залежить від волі позивача. Крім того суд першої інстанції зазначив, що законодавець закріпив два розміри мінімальної заробітної плати (1 600 і 3 200 грн.), однак, заборонивши використовувати для розрахунку посадового окладу 3 200 грн., передбачив обов'язок розраховувати розмір цього окладу (суддівської винагороди), виходячи із 1 600 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

6. Також ТУ ДСА подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Апеляційну скаргу ТУ ДСА - задоволено. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено повністю.

8. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволені позову повністю, зазначив, що спір з приводу обчислення посадового окладу позивача, після проходження кваліфікаційного оцінювання суддів, між сторонами у справі відсутній. Тобто, суд першої інстанції зобов'язавши відповідача нарахувати та виплатити суддівську винагороду з 13 квітня 2018 року у вигляді посадового окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, а саме: в сумі 1600 грн., безпідставно вийшов за межі позовних вимог, що призвело до зниження посадового окладу позивача та невідповідності його розміру, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Також зазначив, що законодавцем встановлено додатковий вид доплати, пов'язаний з навантаженням судді, який здійснює правосуддя, пов'язаним з кількістю населення. Законодавчо не передбачено нарахування регіонального коефіцієнту особі, яка не має повноваження на здійснення правосуддя. Враховуючи те, що умовою для нарахування регіонального коефіцієнту є фактичне здійснення правосуддя, та з огляду на те, що ОСОБА_2 не здійснює правосуддя у зв'язку з закінченням повноважень, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо нарахування позивачу такої надбавки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

9. ОСОБА_2 (далі - скаржник) у грудні 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року.

10. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року в частині відмови в позові та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що жодний спір з ТУ ДСА про розмір посадового окладу між сторонами у справі відсутній, а спір виник лише щодо застосування коефіцієнта 1,2 до посадового окладу, який визначений ч.4 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Отже, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та погіршив становище ОСОБА_2, оскільки своїм рішенням зменшив розмір посадового окладу. Скаржник вважає, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить обмежень щодо застосування регіональних коефіцієнтів до посадового окладу судді, а обмеження стосується лише нарахування та виплати доплат, перелік яких визначений цим Законом.

12. ТУ ДСА надало відзив на касаційну скаргу, яким просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року без змін. Вважає, що підставою для нарахування та виплати суддівської винагороди в розмірах, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», із застосуванням регіонального коефіцієнта 1,2 - є результати кваліфікаційного оцінювання та здійснення правосуддя. Але з 11.03.2017 року ОСОБА_2 не здійснював повноваження судді. Отже, у скаржника відсутнє право на отриманн суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2, оскільки він не здійснює правосуддя.

13. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Указом Президента України від 12.03.2012р. №193/2012, ОСОБА_2 призначено на посаду судді.

15. Указом Президента України від 26.09.2015р. №564/2015, у межах п'ятирічного строку, ОСОБА_2 переведено з Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області на роботу на посаду судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

16. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.04.2018р. №341/ко-18 вирішено: 1. визнати, що суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді набрав 729,4 бали; 2. визнати суддю Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 таким, що відповідає займаній посаді.

17. Відповідно до штатного розпису Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на 2018 рік (з 13 квітня 2018 року) (на підставі рішення ВККСУ №341/о-18 від 13.04.2018 р.) суддівський посадовий оклад ОСОБА_2 визначено в розмірі 35 240 грн.

18. ОСОБА_2 не здійснює правосуддя у зв'язку з закінченням повноважень.

19. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у м.Кривому Розі наявне населення станом на 1 березня 2018 року - 631 493 тис. осіб; постійне населення станом на 1 березня 2018 року - 630 012 тис. осіб.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

20. Частини 1-4 та 10 статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»: суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

21. Абзац перший пункту 22 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

22. Підпункт «а» підпункту 2 пункту 24 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить: з 1 січня 2018 року: для судді місцевого суду - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

23. Пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції до 22.07.2018р.): установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

27. Зі змісту наведених приписів статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» випливає, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат. При цьому, посадовий оклад судді складається з базового розміру посадового окладу судді та застосованого до нього відповідного регіонального коефіцієнту.

28. Отже, передбачений частиною 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регіональний коефіцієнт є складовою частиною посадового окладу судді, а не доплатою. Водночас застосування регіонального коефіцієнту залежить від розташування суду, в якому суддя здійснює судочинство, тобто від кількості населення відповідного населеного пункту та факту здійснення суддею судочинства.

29. Тому Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що нарахування регіонального коефіцієнту судді, який не має повноваження на здійснення правосуддя Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено.

30. При цьому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів п.3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки посадовий оклад судді, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді, визначається з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не з мінімальної заробітної плати. А тому висновок суду першої інстанції про необхідність нарахувати та виплатити судді ОСОБА_2. суддівської винагороди з 13 квітня 2018 р. у вигляді посадового окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, а саме: в сумі 1 600 грн. є необґрунтованим.

31. Посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду, які наведені в постанові від 14.04.2018р. у справі №805/2371/17-а, є безпідставним, оскільки правовідносини у вказаній справі виникли з приводу суддівської винагороди судді до проходження кваліфікаційного оцінювання.

32. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

33. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року - без змін, оскільки судом апеляційної інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

35. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

36. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

37. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

38. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року - залишити без змін

39. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

І.Л. Желтобрюх