Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2019 року

Київ

справа №810/5119/18

адміністративне провадження №К/9901/6328/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів - Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/5119/18

за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийської Оксани Сергіївни, третя особа - Публічне акціонерне товариство Банк «Траст», про визнання протиправними дій та скасування постанови,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року (прийняту одноособово суддею Виноградовою О.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ісаєнко Ю.А., суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.)

І РУХ СПРАВИ

1. 1 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся через представника - ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) до суду із адміністративний позовом до Державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийська Оксана Сергіївна (надалі - відповідач, Виконавець), третя особа - Публічне акціонерне товариство Банк «Траст», в якому просив:

- визнати неправомірними дії Виконавця щодо вчинення нею 13 серпня 2018 року дій по опису та арешту майна і винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника;

- скасувати постанову відповідача, яка винесена 13 серпня 2018 року по виконавчому провадженню ВП № 52116998 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року вищенаведену позовну заяву повернуто ОСОБА_1

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. У березні 2019 року представником позивача подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 810/5119/18.

5. В скарзі представник ОСОБА_1 просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 4 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за вищенаведеною скаргою.

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав, що повноваження представника сторони повинні бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, яка засвідчена у визначеному законом порядку. Проте, представник позивача додав до позовної заяви копію довіреності, яка належним чином не завірено. А тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна заява підписана особою, права якої на вчинення таких дій від імені ОСОБА_1 не підтверджено у встановленому законом порядку. Із таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. У касаційній скарзі представник позивача вказав, що суди при винесенні оскаржуваних рішень неправильно і неоднаково застосували норми процесуального права. На його думку, ухваливши оскаржувану ухвалу, Київський окружний адміністративний суд порушив гарантоване Конституцією України право ОСОБА_1 на звернення до суду для захисту своїх прав, оскільки із копії довіреності вбачається, що позивач уповноважив відповідних осіб, враховуючи і ОСОБА_2 , зокрема, на подання позовної заяви до суду, та надав право ставити підпис від власного імені. Також представник позивача вважає, що суд першої інстанції мав можливість перевірити повноваження представника позивача в ході судового розгляду з метою забезпечення права особи на судовий захист, а не використовувати формальні підстави задля повернення позовної заяви.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

9 Як вбачається із матеріалів справи, підставою для повернення судом позовної заяви ОСОБА_1 стало подання позовної заяви, що підписана особою, яка не підтвердила своїх повноважень, оскільки надана довіреність не була завірена належним чином

10 Статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачені дії, які зобов`язаний здійснити суддя після отримання позовної заяви. Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя з`ясовує відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Окрім того, цією ж статтею передбачено що суддя відкриває провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.

11 У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

12 Отже, чинним законодавцем чітко визначено, що однією з підстав для повернення позову є підписання його особою, яка не має на це повноважень.

13 Вимоги до позовної заяви викладені у статті 160 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

14 Згідно з вимогами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до приписів частини другої статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Згідно з частиною п`ятою статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

15 Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

16 Судами попередніх інстанцій встановлено, що представник позивача - ОСОБА_2 подав до суду першої інстанції позовну заяву, сам її підписав, але при цьому додав до позову ксерокопію довіреності від 17 травня 2016 року (НВТ 438603), посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жук М.П. Проте, всупереч вищезазначеним правовим нормам, зазначена копія довіреності засвідчена підписом позивача, тобто не засвідчена у передбаченому законом порядку

17 Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню, оскільки підписана особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку.

18 Також Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача щодо порушеннями судами першої та апеляційної інстанцій права ОСОБА_1 на звернення до суду з огляду на наступне.

19 Так статтею статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

20 Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

21 Конституційний Суд у своєму рішенні від 25 грудня 1997 року у справі № 9-зп зазначив, що зміст права на судовий захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

22 У свою чергу, статтею 1 КАС України передбачено, що КАС України, зокрема, визначає порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Способи судового захисту передбачені частиною першою статті 5 КАС України.

Однак, частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи може здійснюватися в спосіб, що не суперечить закону.

23 Отже, чинним законодавством передбачені певні обмеження щодо реалізації права на судовий захист, зокрема, дотримання процедури звернення до суду.

24 У свою чергу, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

25 У справі «Каменівська проти України» (заява № 18941/04, Рішення від 30 серпня 2006 року) Європейський суд з прав людини вказав, що право на звернення до суду може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).

26 Таким чином, Верховний Суд зазначає, що відповідність документа, який засвідчує права представника, вимогам законодавства є саме тими обмеженнями, які регулюються державою. Окрім того, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із цим позовом.

27 Також колегія суддів Верховного Суду не бере до уваги доводи представника позивача щодо можливості перевірки довіреності під час судового розгляду справи, оскільки положеннями пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено саме повернення позовної заяви у вказаному випадку.

28 Враховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

29 Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30 Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в цих рішеннях, тому касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

31 З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

32 Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О. А. Губська

Суддів Верховного Суду