ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 560/1716/19

адміністративне провадження № К/9901/36280/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Союз Транс Лайн-1'' до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.08.2019 (суддя - Блонський В.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді - Капустинський М.М., Охримчук І.Г.) у справі №560/1716/19,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ''Союз Транс Лайн-1'' (далі - позивач, ТОВ ''Союз Транс Лайн-1'', Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (ГУ ДФС); далі - відповідач, ГУ ДПС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2019 №0006841407 про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за вересень 2018 року на 833' 351,00 грн, прийняте ГУ ДФС на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки Товариства від 25.04.2019 №0254/22-01-14-07/37347893.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що операції між Товариством та ТОВ ''Акваторг ЮА'' з придбання товарів є реальними та підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, використані у межах господарської діяльності Товариства, а висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки від 25.04.2019 №0254/22-01-14-07/37347893 про порушення позивачем податкового законодавства внаслідок збільшення суми податкового кредиту на 833351,00 грн в податковому обліку з ПДВ за наслідками господарських операцій із вказаним контрагентом безпідставні.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 01.08.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 22.05.2019 №0006841407.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, є протиправним, оскільки господарські операції із ТОВ ''Акваторг ЮА'', за результатами яких позивач збільшив на 833'351,00 грн податковий кредит з ПДВ в податковому обліку, були реальними. Такий висновок суди попередніх інстанцій зробили на підставі оцінки доказів, досліджених в судовому процесі, вказавши, зокрема, що порушення певними постачальниками товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару ( послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товару (послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента; недоліки в заповненні первинних та інших документів, зокрема в товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою для їх невизнання, а відносяться до тих, що підлягають оцінці в сукупності з іншими документами. При застосуванні норм пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' суди попередніх інстанцій враховали висновки щодо застосування цих норм, викладені в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17 та від 24.01.2019 у справі №806/8289/13-а, а також керувалися рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 (Заява N803/02) (пункт 38 Рішення) щодо індивідуальної відповідальності за порушення правил оподаткування.

ГУ ДПС подало касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач посилається на виявлені під час перевірки порушення Товариством податкового законодавства внаслідок декларування сум податкового кредиту за операціями з придбання товару у ТОВ ''Акваторг ЮА'', вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права при оцінці доказів у справі, неправильно встановили обставини справи та дали їм неправильну юридичну оцінку внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, зокрема пункту 44.1 статті 44, підпункту "а" пункту 198.1, абзаців першого-третього пункту 198.2, абзаців першого-другого пункту 198.3, абзацу третього пункту 198.6 статті 198 ПК, статті 48 Закону України ''Про автомобільний транспорт'' від 05.04.2001 №2344, пунктів 1, 11.1, 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568).

Позивач не реалізував право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між ТОВ "Союз Транс Лайн-1" (субпідрядником) та консорціумом "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" (генпідрядник) 25.08.2016 був укладений договір субпідряду №2-01/2016 на виконання будівельних робіт. Відповідно до умов договору субпідрядник забезпечує виконання будівельних робіт Дністровської ГЕС, зокрема бурово-вибухових робіт на розширенні русла річки Дністер НБ ГЕС-1.

17.01.2018 між ТОВ "Союз Транс Лайн-1" (замовник) та ТОВ "Західдорвибухопром" (підрядник) укладено договір підряду №3/2018, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати вибухові роботи з рихлення скельної та/або напівскельної маси, подрібнення негабариту вибуховим способом на об`єкті розширення русла річки Дністер НБ ГЕС-1(будівництво Дністровської ГЕС) об`ємом, що додатково узгоджується сторонами.

17.09.2019 ТОВ "Союз Транс Лайн-1" (покупець) та ТОВ "Акваторг ЮА" (постачальник) уклали договір поставки №1709, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар - бурове обладнання та запасні частини в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у додатку №1 до договору, а покупець - оплатити товар та прийняти його. Сторони погодили загальну суму поставки (5' 000' 000,00 грн), порядок розрахунків та передачі товару, вимоги до тари та упаковки, здачі-приймання товару, витрати на транспортування. Також погоджено, що документом, який підтверджує отримання товару, є підписана уповноваженими представниками сторін договору видаткова накладна.

Договір та специфікація до нього підписані уповноваженими особами сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

ТОВ "Акваторг ЮА" виписано видаткові накладні від 17.09.2018 №РН-0000180, від 19.09.2018 №РН-0000181, від 21.09.2018 №РН-0000183 та складено податкові накладні від 17.09.2018 №180, від 19.09.2018 №181 та від 21.09.2018 №183, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну вартість поставки (бурове обладнання та його складові) 5'000'108,00 грн, в тому числі ПДВ - 833'351,00 грн).

На підставі податкових накладних ТОВ "Союз Транс Лайн-1" задекларувало податковий кредит в сумі 833'351,00 грн в податковій декларації з ПДВ за вересень 2018 року.

У період з 10.04.2019 по 18.04.2019 ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ''Союз Транс Лайн-1'' з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за вересень 2018 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Акваторг ЮА".

У акті зафіксовано встановлені перевіркою порушення Товариством правил податкового обліку, а саме: підпункту "а" пункту 198.1, абзаців першого-третього пункту 198.2, абзаців першого-другого пункту 198.3, абзацу третього пункту 198.6 статті 198, абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК, що призвело до завищення суми податкового кредиту та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в податковій декларації за вересень 2018 року на 833' 351,00 грн.

На підставі зазначеного актa та з урахуванням результатів розгляду заперечень Товариства на акт перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 22.05.2019 №0006841407, яке є предметом оскарження у цій справі.

Висновок контролюючого органу про порушення ТОВ ''Союз Транс Лайн-1'' порядку ведення податкового обліку обґрунтований посиланням на те, що Товариство завищило податковий кредит за вересень 2018 року на загальну суму 833' 351,00 грн по операціях з ТОВ "Акваторг ЮА", оскільки товар (бурове обладнання та його складові) у вказаного постачальника не придбавався.

Як на підставу такого висновку в акті перевірки зроблено посилання на інформацію, отриману з баз даних ІС ''Податковий блок'', відповідно до якої контрагенти у ланцюгу постачання товару, кінцевим покупцем якого був позивач, не декларують та/або не сплачують суми податкових зобов`язань, не мають фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, або їх фактичний вид діяльності інший, ніж відображені ними в податковому обліку (у виписаних та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних) операції з постачання (придбання) товарів (послуг) (виявлено невідповідність номенклатури операцій з поставок та операцій з придбання товару (послуг)). Також в акті перевірки зроблено висновок про неможливість встановити достовірну інформацію щодо виробника та реального імпортера бурового обладнання. Під час перевірки виявлені недоліки в оформленні в товарно-транспортних накладних, які позивач для підтвердження перевезення обладнання, а саме: в товарно-транспортних накладних відсутній підпис водія ОСОБА_1 , хоча останній вказаний в них як водій, фактичний проїзд транспортного засобу марки ''IVECO'' (державний номер НОМЕР_1 ), вказаного у товарно-транспортних накладних від 17.09.2018 №1701, від 19.09.2018 №1901, від 21.09.2019, територією України у період з 17.09.2018 по 21.09.2018 не підтверджується.

У ході перевірки контролюючий орган встановив, що згідно з наданими до перевірки подорожніми листами вантажного автомобіля перевезення бурового обладнання з м. Києва до м. Новодністровськ здійснювалося водіями ТОВ ''Союз Транс Лайн-1'' ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на автомобілі (самосвал) марки ''IVECO'' (державний номер НОМЕР_1 ). Згідно з інформацією, наданою Департаментом інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України 06.02.2019 у відповідь на запит ГУ ДФС від 28.01.2019, проїзд транспортного засобу марки ''IVECO'' (державний номер НОМЕР_1 ) територією України у період з 17.09.2018 по 21.09.2018 системою відеофіксації номерних знаків транспортних засобів "ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж" не зафіксовано. Крім того, у поясненнях, наданих службовій особі Оперативного управлінню ГУ ДФС, водій ОСОБА_2 засвідчив, що не перевозив на автомобілі марки ''IVECO'' (державний номер НОМЕР_1 ) бурове обладнання від ТОВ "Акваторг ЮА" у період 17.09.2018 - 21.09.2018, будь-які документи щодо передачі обладнання не підписував. Водночас, водій ОСОБА_3 , підтвердивши факт перевезення бурового обладнання на вказаному транспортному засобі у період з 17.09.2018 по 21.09.2018, вказав, що в документах щодо отримання та передачі вантажу, оформлених із зазначенням водія ОСОБА_1 , свій підпис не ставив. Зважаючи на ці обставини, контролюючий орган зробив висновок, що надані позивачем товарно-транспортні накладні факт здійснення операцій з перевезення бурового обладнання не підтверджують.

Підпунктом ''а'' пункту 198.1 статті 198 ПК визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (послуг).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий пункту 198.3 статті 198 ПК).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, чинній станом на квітень 2018 року) (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначений цією статтею.

Як підсумок вимог наведених правових норм, у податковому обліку господарські операції з придбання товарів (послуг), суми ПДВ в ціні яких платник цього податку має право включити до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними документами, оформлення яких для певного виду господарських операцій вимагається правовими нормами, що містять ідентифікуючі відомості щодо господарської операції, необхідні і достатні для відображення її кількісних і фінансових показників у бухгалтерському та податковому обліку. Обов`язковим звітним документом в податковому обліку з ПДВ для підтвердження суми податкового кредиту є податкова накладна.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку відповідно до статті 4 Закону №№996-XIV , так само характеризує і податковий облік.

Водночас, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника ПДВ на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) дійсно придбав товари (послуги), призначені для використання в оподатковуваних операціях. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником ПДВ - покупцем товару (послуг) норм статті 198 ПК щодо підстав виникнення права на податковий кредит. Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм статті 198 ПК, зокрема в постановах від 24.09.2019 у справі №826/9039/16 (провадження №К/9901/15633/19), від 18.11.2019 у справі №808/3356/17 (провадження №К/9901/21693/19), від 17.09.2019 у справі №500/2733/18 (провадження №К/9901/19964/19), від 18.05.2020 у справі №826/1281/16 (провадження №К/9901/23929/19).

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували наведені норми матеріального права до встановлених обставин у справі та зробили правильний висновок щодо прав і обов`язків сторін у цій справі.

Факт придбання позивачем бурового обладнання у ТОВ "Акваторг ЮА" суди попередніх інстанцій встановили на підставі оцінки таких доказів: вище зазначених договорів між позивачем та консорціумом "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд", ТОВ "Західдорвибухопром", ТОВ "Акваторг ЮА", специфікацій до цих договорів, в яких визначено якісні, кількісні та вартісні характеристики поставки (визначено склад, обсяг та вартість обладнання), вище перелічених податкових і видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, подорожніх листів вантажного автомобіля марки ''ІВЕКО'', державний номер НОМЕР_1 , від 17-18 вересня, 19-20 вересня 2018 року, виписаних на маршрут Новодністровськ - Київ - Новодністровськ; актів на списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво, звітів використання бурового матеріалу, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентаризаційних відомостей товарно-матеріальних цінностей, перелік яких відповідає видатковим накладним, станом на 26.11.2018. Висновок судів попередніх інстанцій щодо оцінки перелічених доказів та встановлення обставин щодо операцій між позивачем та ТОВ "Акваторг ЮА" відповідає правилам оцінки доказів, визначених нормами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з нормами частин третьої, четвертої цієї статті суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди обґрунтовано відхилили доводи відповідача, які стосуються недоліку товарно-транспортних накладних. Враховуючи надану відповідачем інформацію щодо свідчень водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ці недоліки обґрунтовано оцінені судом як такі, що не спростовують факт перевезення обладнання з Києва до Новодністровська у період з 17.09.2018 по 21.09.2018.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не знайшли підтвердження під час касаційного перегляду справи, спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та/чи процесуального права.

Ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ (08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Керуючись статями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №560/1716/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак