Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2019 року

Київ

справа №804/1415/16

адміністративне провадження №К/9901/39742/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року (колегія у складі суддів: І.О. Верба, О.В. Кононенко, О.М. Турова)та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року (колегія у складі суддів: А.А. Щербак, Н.П. Баранник, Ю.В. Дурасова)у справі № 804/1415/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стелс»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, ДФС України провизнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелс» (далі - ТОВ «Стелс») звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (правонаступник якого є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області) щодо відмови у прийнятті податкових декларацій ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2016 року, а податкові декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2016 року визнати такими, що прийняті датою їх фактичного отримання, тобто 16.02.2016 року, 16.03.2016 року, 18.04.2016 року відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у прийняті податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2016 року у зв`язку з тим, що ТОВ «Стелс» не було платником податку на додану вартість на дату подання звіту

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість за січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, направлених телекомунікаційним зв`язком.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийняти податкові декларації ТОВ «Стелс» з податку на додану вартість за: січень 2016 року, направлену 16 лютого 2016 року телекомунікаційним зв`язком, датою її фактичного отримання 16 лютого 2016 року; лютий 2016 року, направлену 16 березня 2016 року телекомунікаційним зв`язком, датою її фактичного отримання 16 березня 2016 року, березень 2016 року, направлену 18 квітня 2016 року телекомунікаційним зв`язком, датою її фактичного отримання 18 квітня 2016 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності дій щодо неприйняття податкової звітності ТОВ «Стелс» з підстав відсутності статусу платника податку на додану вартість з огляду на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, один із відповідачів подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору про визнання електронних документів №081020152 від 08 жовтня 2015 року ТОВ «Стелс» було направлено засобами електронного зв`язку податкові декларації з податку на додану вартість: 16 лютого 2016 року за січень 2016 року, 16 березня 2016 року за лютий 2016 року, 18 квітня 2016 року за березень 2016 року.

У день направлення податкових декларацій ТОВ «Стелс» отримано квитанції №1 від 16 лютого 2016 року, 16 березня 2016 року та 18 квітня 2016 року відповідно, в яких зазначено, що документи доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 16 лютого 2016 року, 16 березня 2016 року та 18 квітня 2016 року, однак, документи не прийнято через наявність помилок, а саме: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, ІПН 239408604623 не був платником ПДВ в періоді січень, лютий, березень 2016 року.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Абзацом 1 пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

За визначенням, наведеним у пункті 48.2 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Перелік обов`язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, визначений у пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими є: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з положеннями пунктів 49.10, 49.11 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 4.13 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України від 14 червня 2012 року № 516 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв`язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності».

За визначеннями, наведеними у пункті 1 розділу І Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Положеннями пунктів 7.3-7.7 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідністі електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

За наслідками безпосереднього дослідження поданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2016 року судами встановлено їх відповідність вимогам статті 48 Податкового кодексу України.

Єдиною підставою для відмови в прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість стало анулювання реєстрації ТОВ «Стелс» як платника податку на додану вартість.

В той же час, прийняття податкової декларації передбачає мінімальний рівень податкового контролю, який обмежується перевіркою лише наявності та достовірності заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та не вимагає оцінки свідоцтва платника податку на додану вартість.

Крім того, як з`ясовано судами попередніх інстанцій, на момент подання позивачем декларацій з податку на додану вартість за спірні періоди до контролюючого органу рішення Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 09 вересня 2015 року № 8280/10/04-62-11-01-43 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість оскаржено ним у судовому порядку.

В подальшому, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, у справі №804/15083/15 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо складання та направлення на адресу Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області повідомлення про відсутність юридичної особи ТОВ «Стелс» за місцезнаходженням за формою №18-ОПП від 16 липня 2015 року.

Визнано протиправним та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинений 09 вересня 2015 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5 відносно ТОВ «Стелс» запис №12241440026012810 назва реєстраційної дії: «Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу»;

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №319 від 09 вересня 2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс».

Згідно з частинами першою, третьою, п`ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в попередніх судових інстанціях) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в попередніх судових інстанціях) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За загальним правилом рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість скасовується судом з моменту його прийняття і тому порушене право підлягає відновленню. Наведене означає, що таке рішення контролюючого органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у розглядуваному випадку правових підстав для неприйняття поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2016 року ґрунтується на правильному застосуванні норм права.

Стосовно доводів відповідача про відсутність протиправних дій з боку Державної податкової інспекції Шевченківському районі м. Дніпра Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області), слід зазначити, що оскільки ТОВ «Стелс» знаходиться на податковому обліку саме в даному податковому органі, позовні вимоги заявлені до Державної податкової інспекції Шевченківському районі м. Дніпра Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області підлягають задоволенню.

Крім того, підставою для неприйняття спірних декларацій стало рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (правонаступник Державної податкової інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області) №319 від 09 вересня 2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс», яке скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 52, 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.......................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду