Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.01.2020 року у справі №640/6348/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2020 року

Київ

справа №640/6348/19

адміністративне провадження №К/9901/36213/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 (головуючий суддя - С.К. Каракашьян)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (головуючий суддя - В.В. Файдюк, судді - Є.І. Мєзєнцев, Є.В. Чаку)

у справі № 640/6348/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у місті Києві

про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 07.03.2019 № 164 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Печерського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 » в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Печерського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що ним не було допущено порушень вимог нормативних актів та розпоряджень керівництва, оскільки позивач був відсутній на робочому місці у зв`язку з хворобою, а жодних вказівок від керівництва, зазначених як підставу для притягнення до відповідальності, не отримував.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 07.03.2019 №164 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Печерського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 » в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Печерського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 . Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Печерського управління поліції.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить рішення судів скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, зокрема, що висновком службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, вимог Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у місті Києві.

9. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2020 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. ОСОБА_1 з 07.11.2015 перебуває на службі в Головному управлінні Національної поліції у місті Києві. З 07.02.2017 позивач перебував на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

11. Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві від 18.01.2019 № 62, на підставі доповідної записки начальника Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві полковника поліції Дуброви А.М. від 15.11.2018, в якій зазначено, що 02.11.2018 заступник начальника відділу поліції - начальник слідчого відділення Печерського управління поліції капітан поліції ОСОБА_1. проігнорував вимогу керівництва Печерського управління поліції, не прибувши до Київської місцевої прокуратури № 6 у визначений час, та не відповідав на телефонні дзвінки, призначено службове розслідування.

12. За результатами службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником начальника відділу поліції - начальником слідчого відділення Печерського управління поліції ОСОБА_1 , складено висновок від 06.02.2019, яким встановлено, що позивач повинен був 02.11.2018 о 07 год 00 хв прибути до процесуального керівника для отримання погоджених клопотань у кримінальному провадженні №12018100060004851 для подальшого направлення їх до суду, однак, у вказаний час ОСОБА_1 , якому доручено досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, до місцевої прокуратури не прибув без пояснення не те підстав. У зв`язку із викладеним, у вказаному кримінальному провадженні на теперішній час кінцеве процесуальне рішення не прийнято. Крім того, висновок містить посилання на те, що наприкінці жовтня 2018 року керівництвом Печерського управління поліції прийнято рішення про те, що слідчі територіального відділу поліції, розташованого за адресою: м. Київ, Бессарабська площа, 3, з метою покращення службової діяльності, передислоковуються до Печерського управління поліції за адресою: м. Київ, вул. Московська, 30 . З`ясовано, що ОСОБА_1 вказівку керівництва не виконав, а закріплений за ним кабінет № 9 залишив зачиненим. На неодноразові телефонні дзвінки останній не відповідав і дублікат ключів у черговій частині не залишив. У зв`язку з цим, 02.11.2018 керівництвом управління прийнято рішення скласти комісію та відчинити вказаний кабінет, про що складено відповідний акт. На підставі викладеного комісія прийшла до висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 2 частини 3 розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, пунктів 1, 2 статті 5, пункту 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого 15.03.2018, заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Печерського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 звільнити з посади.

13. Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві від 07.03.2019 №164 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Печерського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 2 частини 3 розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, пунктів 1, 2 статті 5, пункту 4 частини третьої статті 1 Закону України про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018, позивача було звільнено з посади.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

16. Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

17. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут).

18. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

19. Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

20. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

21. Згідно із частинами першою та другою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

22. Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що на поліцейських можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

25. Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади у зв`язку з незабезпеченням повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12018100060004851, а також невиконанням наказу керівника в порядку підпорядкованості та неповідомленням про відсутність можливості виконати зазначений наказ із обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

26. Позивачем заперечується обставина отримання відповідних вказівок та доручень від керівництва, зазначених у висновку службового розслідування.

27. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

28. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частин перша та друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

29. Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

30. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

31. Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

32. Предметом доказування в даному випадку є саме наявність чи відсутність вказівок відповідача, адресованих позивачу.

33. З матеріалів справи встановлено, що на вимогу суду першої інстанції відповідачем було повідомлено, що начальником слідчого відділу Печерського управління поліції Недошовенком С.С. досудове розслідування у провадженні доручено здійснювати особисто начальникові слідчого відділення (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції капітану поліції ОСОБА_1 28.10.2018 начальником слідчого відділення (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції капітаном поліції ОСОБА_1 вказане кримінальне провадження прийнято до свого провадження. Того ж дня, незважаючи на доручення керівництва, керуючись пунктом 1 частини другої статті 39 Кримінального процесуального кодексу України, ОСОБА_1 визначено слідчого, яким буде здійснюватись досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100060004851, а саме: слідчого слідчого відділення (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління Петровича Д.Е .

34. Матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції неодноразово викликалися для допиту в якості свідків начальник слідчого відділу Печерського управління поліції Недошовенко С.С. та слідчий слідчого відділення (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Петрович Д.Е. , які до суду не прибули.

35. Натомість, представником позивача було надано суду копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12018100060004851 та протоколу № 507 оперативної наради при заступникові начальника - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві Пивовара О. В. від 29.10.2018 щодо вказаного кримінального провадження. З вказаних доказів вбачається, що прізвище позивача в них не згадується.

36. Відповідно до пункту 1 розділу 2, пункту 3 розділу 4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 № 139, до ЄРДР вносяться відомості зокрема, про слідчих, які здійснюють досудове розслідування. Отже, відсутність таких відомостей про позивача як слідчого у відповідному кримінальному провадженні та відсутність інших доказів, що підтверджували б такі обставини, спростовує висновки службового розслідування про незабезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12018100060004851.

37. Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем, на якого в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування, не доведено правомірності прийнятого спірного рішення.

38. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 02.11.2018 позивач перебував на лікарняному.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

40. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

41. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

42. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

43. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

44. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі № 640/6348/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду