Історія справи
Ухвала КАС ВП від 05.11.2019 року у справі №826/18671/16

ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ29 квітня 2021 рокум. Київсправа № 826/18671/16адміністративне провадження № К/9901/29741/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Желєзного І. В.,суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.
розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції Українина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Амельохіна В. В., суддів: Качура І. А., Келеберди В. В. від18.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Пилипенко О. Є., суддів: Бєлової Л. В., Епель О. В. від 01.10.2019у справі № 826/18671/16за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України
до Державної регуляторної служби України,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "Агропроменерго",про визнання протиправним та скасування рішенняВСТАНОВИВ:І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2016 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі також - позивач, ДАБІ України) звернулася до суду з позовом до Державної регуляторної служби України (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "Агропроменерго" (далі також - третя особа), в якому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 01.06.2016 №64, яким зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України скасувати наказ від 04.04.2016 №13-Л в частині анулювання ліцензії 2013021066 від 25.08.2015 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури Приватного підприємства "Агропроменерго".2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від01.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.3.28.10.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.4. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
5.20.11.2019 до суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ6. Як установлено судами попередніх інстанцій, Держархбудінспекція, керуючись положеннями законів України "
Про ліцензування видів господарської діяльності", "
Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "
Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, видала наказ від21.12.2015 № 1289 "Про затвердження плану перевірок дотримання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, на 1 квартал 2016 року", яким, зокрема, затверджено проведення планового заходу Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Приватного підприємства "Агропроменерго" за адресою: Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул.Леніна, 121 у терміни з 10.03.2016 по 20.03.2016 щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів II і V категорії складності, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією.7. Відповідно до вимог абзацу 5 статті
11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та пункту
8 частини
2 статті
16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області складено акт №20 від відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування планової перевірки дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, яка підлягає ліцензуванню Держархбудінспекцією, та направлено його на розгляд до Ліцензійної комісії Держархбудінспекції та її територіальних органів з пропозицією анулювати ліцензії Приватного підприємства "Агропроменерго".
8. Відповідно до статті
17 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункту 21 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від05.12.2007 №1396, керуючись Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від09.07.2014 №294, та на підставі висновку Ліцензійної комісії Держархбудінспекції та її територіальних органів (протокол від 04.04.2016 № 7) видано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.04.2016 №13-Л, згідно з яким, зокрема, анульовано ліцензію Приватного підприємства "Агропроменерго" 2013021066 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.9. Не погоджуючись із наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.04.2016 №13-Л третя особа звернулася зі скаргою до Державної регуляторної служби України.10.01.06.2016 Державною регуляторною службою України прийнято розпорядження №64 "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування", яким зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України усунути порушення вимог пункту
3 частини
2 статті
6, пункту
8 частини
2 статті
16, частини
7 статті
19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", скасувавши наказ від 04.04.2016 №13-Л в частині анулювання ліцензії 2013021066 від 25.08.2015 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури Приватного підприємства "Агропроменерго".11. Оспорюване рішення прийнято на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України від 31.05.2016 №34 (витяг з протоколу № 06-16), яке прийняте за результатами розгляду скарги Приватного підприємства "Агропроменерго".
12. Державна архітектурно-будівельна інспекція України не погодилася з зазначеним рішенням, а тому звернулася до суду з цим позовом.ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ13. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що на момент проведення планового заходу щодо додержання ліцензійних умов були чинними Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створення об'єктів архітектури, затверджені наказом Мінрегіонбуду №47 від 27.01.2009 (в редакції наказу Мінрегіонбуду №39 від 06.10.2010), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2009 №226/16242, а тому висновок відповідача про відсутність у позивача правових підстав для здійснення заходів контролю та прийняття рішень за їх результатами за відсутності затверджених Кабінетом Міністрів України Ліцензійних умов з провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності на момент здійснення планових заходів контролю є помилковим.14. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що приймаючи оспорюване рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що ліцензійні умови мають бути затверджені постановою Кабінету Міністрів України і лише невідповідність здобувача ліцензії такому нормативно-правовому акту є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про зупинення дії ліцензії.Наказ Мінрегіонбуду №47 не є нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, а відтак і не є ліцензійними умовами в розумінні
Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі також - ~law18~, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). З моменту набрання чинності ~law19~ правові підстави для застосування ліцензійних умов, прийнятих на реалізацію вимог
Закону України від 01.06.2000 № 1775 "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", який втратив чинність згідно із ~law21~, відсутні. Зважаючи на те, що перевірка третьої особи здійснювалася у період з 10.03.2016 по 20.03.2016, тобто в період дії ~law22~, розпорядження Державної регуляторної служби України від01.06.2016 №64, яким зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України скасувати наказ від 04.04.2016 №13-Л в частині анулювання ліцензії 2013021066 від 25.08.2015 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, Приватного підприємства "Агропроменерго" є правомірним та таким, що прийнято в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.V. ДОВОДИ
КАСАЦІЙНОЇ
СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ16. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами помилково не враховано, що на момент проведення ДАБІ України перевірки дотримання третьою особою ліцензійних умов Кабінетом Міністрів України ліцензійні умови затвердженими не були і на той час діяли Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 № 47. Цей наказ має характер нормативно-правового акта та був обов'язковим для суб'єктів, на яких поширював свою дію; втратив чинність лише 30.08.2016 на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 188.
17. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо задоволення такої, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалені на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, з наданням оцінки арґументам учасників справи; суди під час їх ухвалення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права.VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ18. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею
341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також -
КАС України), колегія суддів зазначає наступне.19. Згідно зі статтею
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.20. Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
21. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина
1 статті
2 КАС України в редакції, чинній на момент подання ДАБІ України позову до суду).22. Справою адміністративної юрисдикції відповідно до пункту
1 частини
1 статті
3 КАС України (в редакції, чинній на момент подання ДАБІ України позову до суду) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.23. Пунктом
7 частини
1 статті
3 КАС України (в редакції, чинній на момент подання ДАБІ України позову до суду) встановлено, що вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.24. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.25. Відповідно до частини
1 статті
17 КАС України (в редакції, чинній на момент подання ДАБІ України позову до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі
Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.26. Системний аналіз вищенаведених положень дає змогу дійти висновку, що до адміністративного суду за зверненням суб'єкта владних повноважень може бути подано позов у випадку спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб'єкта владних повноважень надано такому суб'єкту законом чи зумовлено необхідністю реалізації своїх повноважень. Для звернення до адміністративного суду суб'єкт владних повноважень як позивач повинен бути наділений повноваженнями для звернення до суду.27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у справі, що розглядається, встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям Державною регуляторною службою України розпорядження від 01.06.2016 №64, яким зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України скасувати наказ від04.04.2016 №13-Л в частині анулювання ліцензії 2013021066 від 25.08.2015 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури Приватного підприємства "Агропроменерго".
28. Відповідно до пунктів 1,3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від09.07.2014 № 294 (тут і далі також - Положення № 294, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ДАБІ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.29. Основними завданнями ДАБІ України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: внесення на розгляд Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції; здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.30. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 затверджено перелік органів ліцензування, відповідно до якого ДАБІ України є органом ліцензування у сфері господарської діяльності щодо будівництва об'єктів IV і V категорій складності.31. Підпунктами 5,7 пункту 4 Положення № 294 визначено, що одними із повноважень ДАБІ України відповідно до покладених на неї завдань є здійснення ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а також здійснення державного контролю за дотриманням ліцензійних умов на провадження господарської діяльності.
32. Відповідно до пункту 1 Положення № 724 Державна регуляторна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. Державна регуляторна служба України є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.33. У пункті 3 цього Положення визначено, що на Державну регуляторну службу України покладається ряд завдань, одним із яких є здійснення нагляду за дотриманням органами ліцензування законодавства у сфері ліцензування та надання роз'яснення щодо його застосування.34. Відповідно до статті
9-1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі також - ~law25~, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, зокрема, належить: проведення перевірок додержання органами державного нагляду (контролю) вимог ~law26~ в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.35. Згідно з положеннями ~law27~ суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб'єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов'язаний розглянути його в установленому законом порядку.36. Частиною
1 статті
4 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює, зокрема, нагляд за додержанням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування; видає розпорядження про усунення порушення законодавства у сфері ліцензування та розпорядження про відхилення або задоволення апеляцій чи скарг з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування; порушує питання щодо відповідальності посадових осіб органів ліцензування, які прийняли рішення, скасоване на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
37. Частиною другою цієї статті передбачено, що розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-підприємцями.38. Згідно із частиною
1 статті
19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.39. Системний аналіз вищенаведених норм дає змогу дійти висновку, що Державна регуляторна служба України та ДАБІ України є органами державної влади, діяльність яких, зокрема, полягає у здійсненні виключних функцій контролю (нагляду) у сфері здійснення ліцензійної діяльності. Водночас позивач здійснює відповідні виключні функції контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, а відповідач здійснює виключні функції контролю (державного нагляду) за дотриманням ДАБІ України як органом ліцензування господарської діяльності, зокрема з будівництва об'єктів IV і V категорій складності.40. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №826/9251/16 та від 23.06.2020 у справі № 826/3061/16.41. Колегія суддів зауважує, що спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку відсутній спір про розмежування компетенції між ДАБІ України та Державною регуляторною службою України. Позивач звертається з вимогою скасувати рішення суб'єкта владних повноважень, якому відповідно до
Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" він підзвітний і підконтрольний, і який, реалізуючи компетенцію у сфері нагляду за органами ліцензування, зобов'язав позивача усунути порушення законодавства у сфері ліцензування.
42. Статтею
28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено право міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.43. Водночас згідно з положеннями статті
21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право судового оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) надано лише суб'єкту господарювання.44. Зважаючи на те, що право ДАБІ України на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про скасування розпорядження Державної регуляторної служби України не закріплені у жодному нормативно-правовому акті, колегія суддів дійшла висновку, що ДАБІ України не має права на звернення до суду.45. Аналогічний порядок застосування правових норм у подібних спірних правовідносинах відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №826/9251/16, від 23.06.2020 у справі № 826/3061/16 та від 17.07.2020 у справі №826/25370/15.46. Зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу за позовною заявою особи, яка не має права на звернення до суду, чим допустили порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі.
47. Відповідно до пункту
5 частини
1 статті
349, частини
1 статті
354 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно пункту
5 частини
1 статті
349, частини
1 статті
354 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених пункту
5 частини
1 статті
349, частини
1 статті
354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.48. Пунктом
1 частини
1 статті
238, частиною
1 статті
239 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої Пунктом
1 частини
1 статті
238, частиною
1 статті
239 КАС України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.49. Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі позов подано особою, яка не мала права його подавати, суд не роз'яснює, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.50. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу ДАБІ України необхідно задовольнити частково та вийти за межі вимог касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.Керуючись статтями
3,
341,
345,
349,
354,
355,
356,
359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:1. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 скасувати.3. Провадження у справі № 826/18671/16 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Державної регуляторної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне підприємство "Агропроменерго", про визнання протиправним та скасування рішення закрити.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. ЖелєзнийСудді: Я. О. БерназюкС. М. Чиркін