Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №544/681/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №544/681/17

адміністративне провадження №К/9901/35096/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів - Мороз Л. Л., Рибачука А. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну каргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2017 року (суддя Нагорна Н. В. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (колегія суддів: Кононенко З. О., Бондар В. О., Чалий І. С. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування відомостей про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу), і непроведення перерахунку пенсії відповідно до вимог п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" протиправними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області врахувати правові підстави звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням вимог п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" щодо обчислення розміру пенсії, виходячи з правових підстав звільнення ОСОБА_1 зі служби у зв'язку з наявністю вислуги років для призначення пенсійного забезпечення для працівників поліції: 26 років 00 місяців 02 дні, та відповідно до рішення військово-лікарської комісії, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу), тобто у розмірі 73 відсотки відповідних сум грошового забезпечення щомісячно, починаючи з дня призначення пенсії та з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії позивач не звертався. Вказує, що позивач звільнений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу), а відтак військово-лікарські документи повинні містити в собі інформацію про непридатність до служби в поліції, а не про непридатність до військової служби, як зазначено в свідоцтві про хворобу. Відтак вважає, що у позивача відсутнє право на пенсію у розмірі 73 % від грошового забезпечення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв'язку з відсутністю клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 23.06.1990 по 04.06.1992 проходив службу у Збройних силах України; з 15.04.1993 по 06.11.2015 служив в органах внутрішніх справ України; з 07.11.2015 по 22.08.2016 служив в Національній поліції України.

Наказом Начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області Бех О. В. від 19.08.2016 № 251 о/с ОСОБА_1 був звільнений зі служби в Національній поліції України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу). Підставою звільнення позивача був висновок військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" про те, що він не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, що зафіксовано у його свідоцтві про хворобу №210-С від 29.07.2016.

Відповідно до повідомлення від 16.12.2016 позивачу з 23.08.2016 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 68 % від розміру грошового забезпечення, а саме 50 % за 20 років вислуги та 18 % за вислугу понад 20 років служби.

Вважаючи, що пенсію йому було призначено невірно, позивач 12.01.2017 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з огляду на те, що його було звільнено зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу).

Листом № 26/К-03 від 24 січня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії та призначення пенсії у розмірі 73 % від грошового забезпечення, посилаючись на те, що для цього військово-лікарські документи мають містити в собі інформацію про непридатність до служби в поліції, а не про непридатність до військової служби, як зазначено в його свідоцтві про хворобу.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на пенсію, як особа, яка звільнена з військової служби, у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення.

Вказують, що запис "не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час" відповідає Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06 лютого 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за № 165/5356.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. (а) ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років-50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року № 135/13402 встановлено, що одним із документів, необхідних для призначення пенсії є військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію).

Статтею 77 Закону України "Про національну поліцію" встановлено вичерпний перелік підстав звільнення особи, яка служить в органах Національної поліції України. При цьому, однією із вказаних підстав для звільнення є хвороба особи, яка підтверджується висновком медичної комісії про її непридатність до служби в поліції.

Згідно з наказом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області Бех О. В. від 19.08.2016 року № 251 о/с ОСОБА_1 був звільнений зі служби в Національній поліції України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" через хворобу, відповідно до ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію". В наказі зазначено, що вислуга років позивача для призначення пенсії становить 23 роки 01 місяць. Вказаний наказ ніким не скасований.

Відповідно до статті 70 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII "Основ законодавства України про охорону здоров'я" та на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2000 року № 16479/19 Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України) наказом від 6 лютого 2001 року № 85 затвердило Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Положення № 85) та Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС (далі - Порядок № 85).

Згідно з пунктом 1.2 Положення №85 військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

Підпунктом 1.63.5 пункту 1.63 Порядку № 85 передбачено, що за результатами медичного огляду військово-лікарські комісії щодо осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виносить такі постанови: "Придатний до військової служби"; "Придатний до військової служби. Не придатний на посаду" (вказану в направленні відділу роботи з особовим складом та згідно з Таблицею вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей); "Обмежено придатний до військової служби"; "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків (занять), відпустки за станом здоров'я"; "Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "Не придатний до військової служби зі зняттям з військового обліку".

Підставою для звільнення позивача зі служби слугувала хвороба, у військово-лікарських документах, складених відносно позивача, ОСОБА_1 визнаний непридатним до служби в мирний час, в свою чергу ототожнення непридатності позивача до військової служби в мирний час із непридатністю до служби в поліції є вірним з огляду на віднесення служби в поліції до військової служби відповідно до приписів Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Оскільки вислуга позивача складає 26 років, то до основного розміру пенсії у 55% необхідно додати 18% за 6 років вислуги понад 20 років та розмір пенсії позивача повинен складати 73% (55%+18%).

Суд погоджується з такими висновками, оскільки відповідно до пункту "а" ~law21~ підставою для призначення відповідачем позивачу пенсії у підвищеному розмірі є факт звільнення особи на підставі ~law22~ (через хворобу), а не зміст висновку військово-лікарської комісії, так як свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 відповідає вимогам Порядку № 85.

Стосовно доводів касаційної скарги, що позивач не звертався із заявою, встановленого зразка про перерахунок пенсії, колегія суддів зазначає, що вказаний спір не є перерахунком в розумінні ~law23~, а стосується лише правильності обчислення розміру пенсії при призначенні.

Суд зазначає, що всі доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук