Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.08.2019 року у справі №0740/899/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №0740/899/18

адміністративне провадження №К/9901/22917/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року (головуючий суддя - Довгополов О. М., судді: Пліш М. А., Шинкар Т. І.)

у справі №0740/899/18

за позовом ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність, що полягає в неприйнятті рішення на засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції по суті вимог поданої ОСОБА_1 заяви про вчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) - порушення вимог фінансового контролю (повідомлення про корупцію), датоване 10 квітня 2018 року;

- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції прийняти рішення по суті питань, поставлених вимог в Повідомленні про корупцію, що було подано ОСОБА_1, датоване 10 квітня 2018 року.

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, що полягає в неприйнятті рішення на засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції по суті вимог поданої ОСОБА_1 заяви про вчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена частиною 4 статті 172-6 КУпАП - порушення вимог фінансового контролю (повідомлення про корупцію) датоване 10 квітня 2018 року. Зобов'язано Національне агентство з питань запобігання корупції розглянути надіслане ОСОБА_1 повідомлення про корупцію від 10 квітня 2018 року у порядку, встановленому законодавством. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

4. Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до апеляційного суду на новий розгляд.

5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилаючись на правомірність постанови суду апеляційної інстанції просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Зазначив, що наведені скаржником доводи про порушення норм процесуального права є необґрунтованими. Що ж стосується неправильного застування норм матеріального права, то скаржник таких не навів.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 квітня 2018 року позивач подав до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) заяву про вчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2 правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена частиною 4 статті 172-6 КУпАП - порушення вимог фінансового контролю (повідомлення про корупцію) стосовно відображення недостовірних відомостей, а саме, в поданій керівником Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2 щорічній декларації особи за звітній період 2017 року про фінансове зобов'язання в розмірі 192 655 грн. В поданій заяві (повідомленні про корупцію) заявник просив НАЗК: 1) провести повну перевірку опублікованої 3 березня 2018 року щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2 за звітній період 2017 рік; 2) за подання завідомо недостовірних відомостей в поданій 3 березня 2018 року керівником Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2 щорічній декларації особи за звітній період 2017 року про фінансове зобов'язання (отриману декларантом позичку) в розмірі 192655 гривень, скласти у встановленому законодавством порядку стосовно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передати його на розгляд до відповідного суду для вирішення питання про притягнення порушника до адміністративної відповідальності; 3) зобов'язати суб'єкта декларування - ОСОБА_2 - подати виправлену декларацію за 2017 рік з достовірними відомостями у строк, визначений уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції.

7. Листом від 23 квітня 2018 року №75-03/17710/18 ОСОБА_1 повідомлено, що його заяву (повідомлення про корупцію) від 10 квітня 2018 року передано до відділу обробки 11 квітня 2018 року та відповідно до підпункту 1,2,3 розділу V Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України "Про політичні партії в Україні", що надходять до НАЗК, затвердженого рішенням НАЗК від 27 жовтня 2018 року №1024 Відділом з обробки після попереднього розгляду та внесення відомостей до автоматизованої інформаційної системи документообіг НАЗК повідомлення від 10 квітня 2018 року №ЗП-1271/18 разом з Реєстраційною карткою передано керівникам Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя та Департаменту моніторингу законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції з резолюцією "до розгляду".

8. Листом від 24 квітня 2018 року №55-08/17948/18 за підписом заступника керівника Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Кушнерик О. В. повідомлено, що у зв'язку з відсутністю у зверненні заявника від 10 квітня 2018 року будь-яких матеріалів, що підтверджують викладені обставини, винести рішення на розгляд НАЗК відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10 лютого 2017 року №56, не можливо. Окрім того, заявника проінформовано, що відповідно до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції", суб'єкт декларування, зазначений у заяві від 10 квітня 2018 року, відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тому враховуючи вказане, рішення про проведення повної перевірки декларації вказаної особи буде прийнято НАЗК відповідно до пріоритетності, встановленої пунктом 7 розділу III Порядку.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Суд першої інстанції задовольняючи частково позов виходив з того, що відповідач всупереч вимогам антикорупційного законодавства не розглянув у встановлений законом спосіб повідомлення про корупцію та не прийняв рішення по суті вимог поданої заяви, а лише надав відповідь "Про розгляд інформації", чим вчинив протиправну бездіяльність, яка виразилася у порушенні порядку розгляду поданої заяви, зокрема не розгляду її на засіданні відповідача як колегіального органу та неприйнятті за результатами розгляду поданого повідомлення про корупцію рішення у встановленому законодавством порядку. Крім того суд першої інстанції також зазначив, що працівникам апарату НАЗК у сфері роботи із запобігання корупції надано повноваження виключно щодо первинної обробки повідомлень про корупцію. Прийняття самостійного рішення про відсутність підстав для проведення перевірки до повноважень структурного підрозділу НАЗК чинним законом не віднесено.

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що результатом розгляду отриманого повідомлення про корупцію є прийняте НАЗК рішення про проведення повної перевірки декларації або про відмову у проведенні такої.

Рішення згідно з нормами Порядку проведення перевірок не може бути надане у формі листа-відповіді структурного підрозділу НАЗК, а приймається виключно за результатами голосування його членами.

11. Апеляційний суд не погодився з таким висновком, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив в задоволенні позову посилаючись на те, що відповідач при розгляді заяви позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом та Порядком обробки повідомлень про корупцію.

12. Зазначив, що повідомлення позивача не містить достатніх матеріалів, що відповідали б сукупності ознак, визначених Порядком проведення контролю для повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що унеможливлює винесення відповідних проектів рішень на засідання Національного агентства. Зокрема, зі змісту даного повідомлення не вбачається, яке саме порушення вимог фінансового контролю, передбаченого ~law28~ порушено, ініціатором звернення разом з повідомленням не надано інформації, що відповідала б сукупності ознак, визначених пунктом 3 Розділу І Порядку, адже з наданих документів неможливо встановити факт наявності фінансових зобов'язань.

13. У зв'язку з чим, апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції про необхідність ухвалення відповідачем саме рішення про відмову або проведення повної перевірки декларації за наявності на те виключних підстав є помилковими, оскільки такі можливі лише щодо належним чином оформленого повідомлення про корупцію та не застосовуються до будь-якої поданої заяви.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначив, що судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за його відсутності, який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.

15. Зазначає, що 22 травня 2019 року колегією суддів в складі судді-доповідача -Довгополова О. М., суддів - Хомюк Н. М., Гудима Л. Я. в розгляді даної справи було оголошено перерву, а засідання призначено на 25 червня 2019 року о 9 год 30 хв, про що учасників справи було повідомлено під розписку, в тому числі і його.

16. Однак, у визначену судом дату (25 червня 2019 року о 9 год 30 хв) судове засідання у даній справі не відбулось через перебування суддів Гудими Л. Я. та Хомюк Н. М. у відпустці, про що свідчить Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (дата та час початку автоматизованого розподілу: 25 червня 2019 року 09:33:30). Про час та дату судового засідання після формування нового складу колегії суддів з розгляду даної справи в складі головуючого судді Довгополова О. М., суддів Пліш М. А., Шинкар Т. І. його жодним чином повідомлено не було.

17. Проте, як свідчить оскаржувана постанова, колегія суддів апеляційної інстанції в складі головуючого судді Довгополова О. М., суддів Пліш М. А., Шинкар Т. І., діючи всупереч покладеного на них частиною 1 статті 313 КАС України обов'язку відкладення розгляду справи в разі неявки у судове засідання учасника справи (позивача), стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, розглянули без його участі 25 червня 2019 року у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Національного агентства з питань запобігання корупції та адвоката Мокрянина М. М. в інтересах ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року.

18. Скаржник зазначив, що у відзиві на апеляційні скарги повідомляв апеляційний суд, що бажає прийняти участь в розгляді вказаної справи, однак, суд проігнорував його клопотання та фактично позбавив можливості в реалізації права участі у розгляді своєї справи в суді.

19. На думку скаржника, розгляд справи судом апеляційної інстанції без його участі та повідомлення призвело до порушення основних засад адміністративного судочинства визначених частиною 3 статті 2 КАС України, зокрема, не дотримано принципів і верховенства права; рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласності і відкритості судового процесу чим порушено вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

20. У зв'язку з чим, рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам законності і обґрунтованості судового рішення, оскільки суперечить вимогам статті 242 КАС України.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України; в редакції, що діяла після 15 грудня 2017 року), вважає за необхідне зазначити наступне.

22. Оскільки рішення апеляційного суду оскаржується в частині порушення норм процесуального права, Верховний Суд переглядає його лише в цій частині.

23. Відповідно до частини 2 статті 223 КАС України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених частини 2 статті 223 КАС України строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

24. Частиною 3 статті 223 КАС України встановлено, що про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному Частиною 3 статті 223 КАС України.

25. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під час судового розгляду адміністративної справи по суті можуть виникати обставини, що унеможливлюють або ускладнюють здійснення необхідних процесуальних дій в судовому засіданні. Відповідно доцільним вбачається перенесення судового розгляду такої справи на іншу дату та час, що з урахуванням підстав і процесуальних наслідків може відбуватися або шляхом відкладення розгляду справи, або оголошення перерви в судовому засіданні.

26. За перевіркою матеріалів справи, 21 травня 2019 року колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя - Довгополов О. М., судді:

Судова-Хомюк Н. М., Гудим Л. Я., розглядаючи у відкритому судовому засіданні вказану справу за апеляційними скаргами Національного агентства з питань запобігання корупції та адвоката Мокрянина М. М. в інтересах ОСОБА_2, оголошено перерву до 25 червня 2019 року о 09 год. 30 хв.

27. Про місце, дату і час нового судового засідання учасників справи, які були присутніми в судовому засіданні, зокрема і позивача, повідомлено під розписку, яка знаходиться в матеріалах справи (а. с.198).

28. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

29.25 червня 2019 року розпорядженням виконувача обов'язків керівника апарату Восьмого апеляційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл з метою заміни суддів-членів колегії у цій справі.

30. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року, визначено новий склад суддів: головуючий суддя - Довгополов О. М., судді:, Шинкар Т. І., Пліш М. А. Підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи зазначено перебування суддів у відпустці.

31. Того ж дня, 25 червня 2019 року за результатами розгляду апеляційних скарг Національного агентства з питань запобігання корупції та адвоката Мокрянина М. М. в інтересах ОСОБА_2. у відкритому судовому засіданні Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №0740/899/18.

32. Враховуючи те, що учасники справи, зокрема і позивач, були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи - 25 червня 2019 року о 09 год. 30 хв. під розписку, що є належним доказом підтвердження їх обізнаності про наступну дату судового засідання, то суд апеляційної інстанції, відповідно до частини 2 статті 313 КАС України обґрунтовано розглянув справу за відсутності учасників справи, в тому числі і позивача.

33. В адміністративного суду є процесуальний обов'язок повідомити про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату та час нового судового засідання або продовження судового засідання з додержанням принципів відкритості та гласності на підставі частини першої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункту 6 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України, практики Європейського суду з прав людини (§ 63 рішення у справі "Podbielski and PPU Polpure v. Poland", рішення у справі "Мельхоус проти Чеської Республіки", § 27 рішення у справі "Ріпан проти Австрії"). Відповідна розписка є підтверджувальним документом щодо належного повідомлення учасників адміністративного процесу, які були присутніми в судовому засіданні та її підписали.

34. З огляду на наведене, доводи скаржника про те, що апеляційний суд діяв всупереч покладеного на нього частиною 1 статті 313 КАС України обов'язку відкладення розгляду справи в разі неявки у судове засідання учасника справи (позивача), стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, та розглянув без його участі є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме розпискою про наступну дату судового засідання - 25 червня 2019 року о 09 год. 30 хв., в якій також наявний підпис позивача.

35. Посилання скаржника на те, що після формування нового складу колегії суддів з розгляду вказаної справи його необхідно було повідомити про час та дату судового засідання є безпідставними, оскільки положеннями КАС України не встановлено такого обов'язку суду.

36. За змістом частин 1 та 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. З огляду на викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції, в межах наведених доводів касаційної скарги, не допущено неправильного застосування норм процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

38. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

39. Що ж стосується клопотання відповідача про повернення касаційної скарги посилаючись на те, що рішення у вказаній справі ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, а тому не підлягає касаційному оскарженню, то воно є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки Верховний Суд не обмежений положеннями КАС України щодо відкриття касаційного провадження у разі наявності підстав для цього.

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі №0740/899/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

М. В. Білак

О. А. Губська

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду