Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.02.2018 року у справі №820/4833/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №820/4833/17

адміністративне провадження №К/9901/25448/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 (головуючий суддя - Бабаєв А.І., судді - Бідонько А.В., Єгупенко В.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мельнікова Л.В., судді - Бенедик А.П., Донець Л.О.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №54483986, що призвела до невиконання Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.06.2017 у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині виконання рішення національного суду;

- зобов`язати Міністерство юстиції України забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.06.2017 у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме постанови Барвінківського районного суду Харківської області 06.12.2010 у справі №2-а-1269/10, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи фактично виплачені суми;

- зобов`язати Міністерство юстиції України надати звіт про виконання судового рішення.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконання Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.06.2017 у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду не забезпечене, оскільки відповідачем не вжито заходів відповідно до положень ст.ст. 9, 19, 129 Конституції України, ст. 1, 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів», ст.ст.1, 5, 18, 18, 78 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП №54483986, що призвело до невиконання Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.06.2017 у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області 06.12.2010 у справі №2-а-1269/10, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи фактично виплачені суми.

Зобов`язано Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до ст.ст. 9,19, 129 Конституції України, ст. ст.1, 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ст.ст.1, 5, 18, 78 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.06.2017 у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: Постанови Барвінківського районного суду Харківської області 06.12.2010 у справі №2-а-1269/10, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи фактично виплачені суми.

Зобов`язано Міністерство юстиції України надати звіт про виконання судового рішення строком тридцять днів з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що відсутність коштів у боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов`язань не є підставою для прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу; відсутність грошових коштів у Управління праці та соціального захисту населення є тимчасовою обставиною, яка може бути усунена іншого бюджетного року шляхом передбачення відповідних витрат у кошторисних документах. Суд зазначив, що відповідачем не застосовано штрафних санкцій до боржника у виконавчому провадженні №54483986, не використано право на звернення до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Мін`юстом не вжито вичерпних заходів щодо виконання Рішення Європейського Суду в частині, що стосується позивача.

5. Суд апеляційної інстанції підтримав зазначені висновки та вказав, що саме на Міністерство юстиції України та органи державної виконавчої служби, а не на орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень, державою покладений обов`язок виконання Рішень Європейського Суду з прав людини. Між тим, здійснення державним виконавцем певних заходів в межах виконавчого провадження (направлення запитів) стосувалися лише встановлення фактичної та дійсної заборгованості за рішенням національного суду, і вчинені такі заходи були в жовтні 2017 року, тобто вже після звернення позивача до суду з позовом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

6. Міністерством юстиції України подано касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018.

7. У касаційній скарзі відповідач, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що рішення Європейського Суду від 15.06.2017 у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині, що стосується позивача, є виконаним, оскільки на рахунок ОСОБА_1 були перераховані кошти в еквіваленті 1000 євро, відповідно до резолютивної частини Рішення. Щодо виконання рішення національного суду, відповідач вважає, що воно може бути виконане тільки боржником, яким є Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області. З метою спонукання виконання боржником рішення національного суду державним виконавцем була направлена відповідна вимога щодо повідомлення про стан виконання рішення. Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що ним були вжиті всі заходи з метою виконання рішення Європейського суду з прав людини, а тому підстави для визнання його бездіяльності протиправною відсутні.

9. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, встановлено позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 для розгляду справи №820/4833/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

13. 15.06.2017 Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява», зокрема, за заявою ОСОБА_1 в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області 06.12.2010 у справі №2-а-1269/10, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч. 4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи фактично виплачені суми.

14. Відповідно до вказаного рішення Європейський Суд постановив: «Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї декларації. Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1 000 євро.

Сума у розмірі 1 000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які досі підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум та невиконання рішень національних судів протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов`язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Ця виплата та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.»

15. 17.08.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №54483986 з виконання на користь стягувача - ОСОБА_1 , вказаного рішення Європейського суду від 15.06.2017, про що винесено відповідну постанову.

16. 07.09.2017 в межах вказаного виконавчого провадження, відповідно до платіжного доручення №2934, Міністерством юстиції України виплачено ОСОБА_1 сатисфакцію у розмірі 1 000,00 Євро, що дорівнює 30 999,38 грн.

17. 25.10.2017 державним виконавцем направлено вимогу до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про надання інформації щодо виконання Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.06.2017 у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду.

18. 25.10.2017 державним виконавцем направлено вимогу до Державної казначейської служби України щодо надання інформації про наявність чи відсутність вказаного рішення національного суду в Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою.

19. Разом з тим, рішення національного суду виконано не було.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

20. Конституція України

20.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Закон України «Про виконавче провадження»

21.1. Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 Закону України Закону передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України.

21.2. За приписами статті 11 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

21.3. Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 17 Закону відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

21.4. Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

21.5. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

22. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

22.1. Згідно зі ст. 1 Закону орган представництва - орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень.

22.2. Статтею 2 Закону визначено, що рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

22.3. Статтею 5 Закону встановлено, що протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб`єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення.

22.4. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 10 Закону з метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування вживаються додаткові заходи індивідуального характеру. Такими заходами є: 1) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; 2) інші заходи, передбачені у Рішенні.

23. Постанова Кабінету Міністрів України № 784 від 31.05.2006 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

23.1. Відповідно до п. 1 Постанови функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень, покладено на Міністерство юстиції України.

24. Порядок взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затверджений наказом Міністерства юстиції України 23.09.2013 №1989/5 (далі - Порядок № 1989/5)

24.1. Згідно з п. 9 Порядку у разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом з прав людини Державна виконавча служба України протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.

24.2. Відповідно до п.10 Порядку № 1989/5 якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду.

IV. Позиція Верховного Суду

25. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №54483986 з виконання на користь стягувача - ОСОБА_1, вказаного рішення Європейського суду від 15.06.2017.

28. Судами також встановлено, що лише 25.10.2017 державним виконавцем було надіслано вимогу до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про надання інформації щодо виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, за яким боржником є Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області.

29. Оскільки до 25.10.2017 будь-які вимоги до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області державним виконавцем не надсилалися, є підстави вважати, що державним виконавцем, всупереч вимогам пункту 9 Порядку №1989/5, в місячний строк з дня отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини не організовано перевірку стану виконання рішення національного суду, не вжито заходів щодо його виконання, не повідомлено Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про неможливість виконання рішення національного суду.

30. Вжиті державним виконавцем заходи не призвели до виконання рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині виконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 06.12.2010 у справі №2-а-1269/10, кошти на підставі вказаного судового рішення на користь ОСОБА_1 не виплачені.

31. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державним виконавцем не вчинено дій, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Порядку №1989/5, а Міністерством юстиції України як органом представництва не здійснено належним чином координацію виконання рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині виконання вищезазначеного рішення національних судів на користь ОСОБА_1 .

32. Доводи касаційної скарги про те, що рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» є виконаним у зв`язку з тим, що позивачу проведено виплату відшкодування за цим рішенням, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконанням Рішення є не лише виплата Стягувачеві відшкодування, а й вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, якими у відповідності до частини другої статті 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є : а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції; б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

33. Враховуючи викладене, виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» виконання останнього не може вважатися повним без вжиття Державою додаткових заходів індивідуального характеру - виконання рішень національних судів, а саме Барвінківського районного суду Харківської області від 06.12.2010 у справі №2-а-1269/10 про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №820/4926/17, від 31.01.2020 у справі №820/4795/17 та від 17.03.2020 у справі №820/4832/17.

34. Доводи відповідача про те, що рішення національного суду не може бути виконане безпосередньо відповідачем, оскільки здійснення нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення не віднесено до повноважень Міністерства юстиції України, Верховним Судом також відхиляються з огляду на те, що неможливість виконання рішення суду саме відповідачем не спростовує обов`язку, закріпленого нормами Закону України «Про виконавче провадження» щодо вчинення державним виконавцем у повному обсязі необхідних дій, направлених на виконання судового рішення. Так, чинним законодавством передбачено порядок застосування заходів відповідальності до боржника, який не виконав судового рішення у встановлений строк, а також право державного виконавця звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Однак, встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про те, що жодних із зазначених дій відповідачем вчинено не було.

35. Направлення на адресу боржника вимоги щодо повідомлення про стан виконання рішення не виключає здійснення також інших заходів, в межах наданих повноважень, для виконання рішення національного суду. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що Міністерством юстиції України не вжито вичерпних заходів щодо виконання Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.06.2017 року у справі « Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині, що стосується позивача, щодо виконання національного рішення.

36. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

37. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко ,

Судді Верховного Суду