Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №456/2215/17

касаційне провадження №К/9901/50502/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівського обласного військового комісаріату на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.11.2017 (головуючий суддя: Ковалишин Н.І.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 (головуючий суддя: Попко Я.С., судді: Обрізко І.М., Хобор Р.Б.) у справі №456/2215/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату, третя особа: Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Львівського обласного військового комісаріату (далі - Львівський ОВК або відповідач), третя особа: Міністерство оборони України (далі - МОУ), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Львівського ОВК щодо неподання у 15-денний строк, з дня реєстрації всіх документів, розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок №975);

зобов`язати Львівський ОВК скласти та подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2011-XII та Порядком №975.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, останній набув право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону №2011-XII та Порядку №975. Втім, внаслідок неподання відповідачем висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, питання про призначення та виплату позивачу ОГД уповноваженим органом по суті не розглядалося, що призвело до порушення прав та інтересів позивача.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018, адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що із встановленням ІІ групи інвалідності позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та умовах, визначених Законом №2011-XII та Порядком №975. Також суди відзначили, що законодавцем гарантується право кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї держави Співдружності, на якій він проживає.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди невірно трактували норми закону, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що положення Закону №2011-XII не поширюються на позивача, оскільки останній проходив службу в Збройних Силах Російської Федерації, з якою не укладалось міжнародних Угод про здійснення виплат одноразової грошової допомоги. Таким чином, за твердженням скаржника, у нього були відсутні правові підстави для складання висновку про виплату позивачу одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 19.07.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 06.05.1968 по 17.09.1996 проходив військову службу у лавах Збройних Сил, а також у складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан в період з 12.05.1982 по 12.05.1986.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 21.03.2017 №137 отримані позивачем під час проходження військової служби травми та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

05.04.2017 позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 05.04.2017 серії 12 ААА № 356095.

24.04.2017 ОСОБА_1 через Стрийський РВК звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, до якої було додано пакет документів.

Відповідачем 23.05.2017 супровідним листом за вих. №4667 було направлено наданий позивачем пакет документів на розгляд до відповідної комісії МОУ для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

08.06.2017 Департамент фінансів МОУ листом №248/3/6/1929 повідомив відповідача про відсутність підстав для розгляду поданих позивачем документів для призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, мотивуючи тим, що позивач проходив службу у Збройних Силах Російської Федерації, з якою не укладалися міждержавні Угоди про здійснення виплат одноразової грошової допомоги.

Про результат розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідач повідомив позивача листом від 19.06.2017 №5460.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (далі - Положення №530), серед іншого, визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України №2011-XII та Порядку №975.

Порядок оформлення документів для виплати компенсаційних сум та одноразової грошової допомоги визначений розділом IV Положення №530.

Так, відповідно пункту 4.7 цього Положення документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України командир військової частини.

У разі настання інвалідності, зокрема, до уповноваженого органу подається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13).

Згідно із пунктом 4.8 Положення №530 висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначений Порядком № 975).

Пунктом 12 Порядку №975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно із пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується МОУ, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).

Разом з цим, у спірних правовідносинах військкомат діяв протиправно, оскільки повинен був здійснити дії щодо підготовки поданих позивачем документів, включаючи складання відповідного висновку, з подальшою передачею їх до МОУ для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Тобто, має місце факт ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

За наведеного правового регулювання Верховний Суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача, за встановлених у справі обставин, є:

визнання протиправною бездіяльності Львівського ОВК, яка полягає у неподанні у п`ятнадцятиденний строк, з дня реєстрації всіх документів, розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2011-XII;

зобов`язання Львівського ОВК подати розпорядникові бюджетних коштів висновок за формою, встановленою у додатку 13 Наказу Міністерства оборони України № 530 «Про затвердження положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб звільнених з військової служби у Збройних Силах України та членів їх сімей», та документи до нього щодо вирішення питання про можливість виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2011-XII та Порядком №975.

Обраний судом касаційної інстанцій спосіб захисту порушеного права позивача відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.

Щодо доводів скаржника про те, що позивач взагалі не має права на отримання грошової допомоги з огляду на те, що інвалідність особи, яка проходила військову службу у Збройних Силах інших країн, не дає права на отримання допомоги в порядку, встановленому законодавством України, то такі доводи можуть бути розглянуті судом лише після прийняття відповідного рішення, передбаченого Порядком №975 (за умови оскарження особою такого рішення в судовому порядку).

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою вказаної статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосуванню, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівського обласного військового комісаріату задовольнити частково.

Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 у справі №456/2215/17 скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного військового комісаріату, яка полягає у неподанні у п`ятнадцятиденний строк, з дня реєстрації всіх документів, розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язати Львівський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок за формою, встановленою у додатку 13 Наказу Міністерства оборони України № 530 «Про затвердження положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб звільнених з військової служби у Збройних Силах України та членів їх сімей», та документи до нього для вирішення питання про можливість виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

С. Г. Стеценко