Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №826/19452/16
Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №826/19452/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2018 року

Київ

справа №826/19452/16

адміністративні провадження №К/9901/6334/18, К/9901/2616/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 826/19452/16

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказу та висновку;

за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів: Келеберди В. І., Качура І. А., Федорчука А. Б.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (у складі колегії суддів: Епель О. В., Карпушової О. В., Кобаля М. І.), установив:

I. ПРОЦЕДУРА

1. У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (далі - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо») звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т. А., ОСОБА_3 про:

- визнання протиправним та скасування висновку Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року;

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07 жовтня 2016 року № 2906/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що оскаржувані наказ від 07 жовтня 2016 року № 2906/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та висновок Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте всупереч нормам законодавства, чинного на момент розгляду скарги третьої особи.

Крім того позивач наголосив, що Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України не повідомила належним чином позивача про дату та час розгляду скарги, а також не надала останньому копію скарги та доданих до неї документів, що також порушує права позивача.

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями Міністерство юстиції України та ОСОБА_3 звернулись до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, відповідно до якого відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т. А., ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказу та висновку.

5. 10 січня 2018 року касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року надійшла до Верховного Суду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2018 року у зазначеній справі за касаційною скаргою Міністерства юстиції України було відкрито провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу

7. 19 січня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року надійшла до Верховного Суду.

8. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху оскільки її подано без додержання вимогам КАС України.

9. У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Суду 02 лютого 2018 року, позивач заперечує проти доводів скаржника з підстав, якими керувалися суд першої та апеляційної інстанції, приймаючи своє рішення.

10. 05 лютого 2018 року ОСОБА_3 було усунено недоліки касаційної скарги.

11. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у зазначеній справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 було відкрито провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

12. У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Суду 03 березня 2018 року, позивач заперечує проти доводів скаржника з підстав, якими керувалися суд першої та апеляційної інстанції, приймаючи свої рішення.

13.Скаржниками у касаційних скаргах та позивачем у відзивах заявлено клопотання про участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, разом з тим, згідно вимог ст. 340, 343 КАС України, Суд дійшов висновку про можливість попереднього розгляду даної справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено ухвалу від 26 березня 2018 року.

14. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2018 року об'єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення, касаційні провадження за касаційними скаргами Міністерства юстиції України (К/9901/2616/18) та ОСОБА_3 (К/9901/6334/18) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі № 826/19452/16 та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 28 березня 2018 року.

15. Станом на 28 березня 2018 року заперечення на відзиви до Суду не надходили.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 січня 2008 року між АКБ «Золоті ворота» і ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 02/08-F та в рахунок забезпечення зобов'язань зазначеної фізичної особи за вказаним договором сторонами також укладено відповідний договір іпотеки.

17. 28 серпня 2008 року АКБ «Золоті ворота» звернувся до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису і 04 березня 2009 року ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження на підставі даного виконавчого документу.

18. 24 травня 2016 року між АКБ «Золоті ворота» і ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» укладено договір відступлення права вимоги за вищезазначеним договором іпотеки.

19. 28 липня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Скульською Т. А. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30686024, яким здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

20. 17 серпня 2016 року представником третьої особи - ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України було подано скаргу на дії приватного нотаріуса КМНО Скульської Т. А., в якій скаржник просила:

1) прийняти рішення про скасування реєстрації права власності за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 985170480000, номер запису про право власності - 15635939, здійсненої державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Скульською Т. А.;

2) зобов'язати приватного нотаріуса КМНО Скульську Т. А. внести відомості про заборону на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1 до Реєстру прав власності на нерухоме майно, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, до Державного реєстру іпотек;

3) притягнути приватного нотаріуса КМНО Скульську Т. А. до відповідальності за порушення чинного законодавства під час здійснення реєстраційних дій.

21. 23 вересня 2016 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації стосовно скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3

22. 23 вересня 2016 року Міністерством юстиції України засобами електронного зв'язку позивачу було направлено повідомлення про те, що розгляд скарги ОСОБА_6 відбудеться 26 вересня 2016 року об 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Є. Сверстюка (кол. М. Раскової), 15, каб. 1103.

23. Відповідно до наказу від 22 вересня 2016 року № 06-К директор ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у період з 23 вересня 2016 року по 24 вересня 2016 року перебував у відрядженні.

24. 26 вересня 2016 року зазначена скарга ОСОБА_3 була розглянута Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Комісія), яка за результатами її розгляду склала висновок від 29 вересня 2016 року, відповідно до якого вирішила частково задовольнити скаргу, скасувавши рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 липня 2016 року № 30686024 та внісши запис про скасування відповідного запису про державну реєстрацію прав № 15635939, який було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вказаного рішення нотаріуса.

25. На підставі вказаного висновку Комісії Міністерством юстиції України прийнято відповідний наказ від 07 жовтня 2016 року № 2906/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

26. Позивач, вважаючи зазначений висновок Комісії та наказ Міністерством юстиції України протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходили з того, що відповідачем було порушено процедуру розгляду скарги ОСОБА_3 через недотримання процесуальних прав позивача.

28. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1128).

29. Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Частиною 1 ст. 37 Закону № 1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

31. При цьому, згідно з ч. 9 ст. 37 Закону № 1952-IV, порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

32. На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, п. 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

33. З урахуванням викладеного, Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зареєстроване Міністерством юстиції України від 13 січня 2016 року за № 42/28172 (далі - Положення № 37/5).

34. Відповідно до п. 2 розділу І, п. 1, 8 розділу ІІІ Положення № 37/5, Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова.

Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.

З метою встановлення факту правомірності чи, навпаки, протиправності дій відповідачів щодо оформлення та видачі оскаржуваних висновків і наказів, необхідним є дослідження питання дотримання Комісією порядку розгляду скарг.

35. Відповідно до п. 3, 4 Порядку №1128, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у п. 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Відсутність обов'язкових відомостей у скарзі та документів, що долучаються до скарги, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації.

Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.

Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

36. Згідно з п. 8 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

37. Відповідно до п. 9, 10 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

38. Відповідно до п. 12 Порядку № 1128, за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

39. Таким чином, відповідна Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги на реєстраційні дії, встановивши, що оскаржувані дії вчинено з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» складає відповідний висновок, який є підставою для прийняття суб'єктом розгляду рішення про задоволення скарги у формі наказу.

40. Під час розгляду адміністративної справи, позивачем зазначено, що Комісією його не повідомлено належним чином про час і місце розгляду скарги ОСОБА_3, оскільки розгляд такої скарги призначено на 26 вересня 2016 року, а повідомлення про її розгляд надійшло на адресу електронної пошти ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» тільки 23 вересня 2016 року, в день коли директор позивача перебував у відрядженні, оскільки тільки останній має доступ до електронної пошти товариства. Крім того позивачем зазначено, що ними не отримано копію скарги та доданих до неї документів, як того вимагає Порядок № 1128.

41. В своєму рішенні суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, звертає увагу позивача на те, що його повідомлено належним чином про розгляд справи шляхом надіслання повідомлення на електрону адресу позивача, як того вимагає пп. 3 п. 10 Порядку № 1128. Даний факт підтверджується роздруківкою із електронної адреси товариства, а також не заперечується позивачем.

42. Крім того, в матеріалах справи міститься роздруківка із сайту Міністерства юстиції України, з якої вбачається, що Міністерство юстиції України опублікувало оголошення про засідання 26 вересня 2016 року Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації на офіційному веб-сайті, що також передбачено п. 2 ст. 10 Порядку № 1128.

43. Судом першої інстанції встановлено, що про час і місце розгляду скарги ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» повідомлено шляхом направлення засобами електронної пошти повідомлення та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, тому суд першої інстанції не вбачав порушень відповідачами п. 9, 10 Порядку № 1128.

44. Однак, відповідно до п. 11 Порядку № 1128, копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

45. Як зазначено раніше, розгляд скарги ОСОБА_3 було призначено на 26 вересня 2016 року, проте в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували належне надіслання на адресу позивача копії скарги та доданих до неї документів, як того вимагає п. 11 Порядку № 1128.

46. Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначав, що ним не взято до уваги доводи відповідача у запереченнях на той факт, що засобами електронного пошти на адресу позивача направлено копію скарги з доданими до неї додатками, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження вказаних обставин.

47. Порядком № 1128 передбачено саме надання суб'єкту оскарження копії скарги та доданих до неї документів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

48. Суд першої інстанції зауважив, що ними не взято до уваги лист Міністерства юстиції України від 19 вересня 2016 року № К-21342/19К, яким позивачу направлено копію скарги та зазначив про таке.

Абзацом 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Оскільки доказів на підтвердження направлення такого листа із відмітками поштової установи, а також розрахункового документу відповідачем суду не надано. Тому судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги даний лист та зазначено, що останній не може підтверджувати направлення позивачу копії скарги.

49. Окрім зазначеного, судом апеляційної інстанції також встановлено, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повне найменування позивача (код ЄДРПОУ 39761587) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», а скорочене - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», однак повідомлення Міністерства юстиції України від 19 вересня 2018 року № К-21342/19К про засідання Комісії з приводу розгляду скарги ОСОБА_3 було направлено відповідачем іншій юридичній особі - ТОВ «Інвест Кредо» (т. 1, а.с. 239).

50. Аналізуючи зазначене, Міністерство юстиції України не дотрималось норм Порядку щодо дотримання прав та інтересів позивача, як зацікавленої особи в частині надання останньому копії скарги та доданих до неї документів при розгляді скарги ОСОБА_3 від 19 серпень 2016 року.

52. Зазначені процедурні порушення розгляду скарги ОСОБА_3 нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07 жовтня 2016 року № 2906/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким затверджено висновок Комісії, складений за результатами її розгляду, що декларує відповідні обставини.

53. Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховано правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

54. Тому зазначений наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарги ОСОБА_3, оскільки її здійснення належить до дискреційних повноважень відповідачем, що мають бути ними реалізовані у порядку та у спосіб, визначений Законом № 1952-IV та Порядком № 1128 з дотриманням прав, свобод і законних інтересів всіх осіб, передбачених п. 9 вказаного Порядку, за умови повного, всебічного, виваженого та об'єктивного встановлення всіх обставин виниклих правовідносин з дотриманням, зокрема вимог п. 8 цього ж Порядку.

55. Отже, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що Міністерство юстиції України не дотрималось норм Порядку щодо дотримання прав та інтересів позивача, як зацікавленої особи в частині надання останньому копії скарги та доданих до неї документів при розгляді скарги ОСОБА_3 від 19 серпня 2016 року.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

56. Міністерство юстиції України у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважає їх прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права та такими, що підлягають скасуванню зважаючи на наступне.

В оскаржуваних постановах не міститься жодних посилань на те, чому Суд не враховує доводи Міністерства юстиції України, a також чому Судом тільки зазначається про реєстраційні дії, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу, але не дається їм ніяка правова оцінка, оскільки саме наявність цих протиправних реєстраційних дій послугувало підставою для їх скасування.

При винесенні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій невірно розтлумачено норму п. 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації № 1128. Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Тобто, позивача було повідомлено за З дні до початку розгляду скарги по суті. Законодавець у даному випадку не застосовує поняття «робочий» чи «неробочий» день, а чітко говорить про день, що передує дню розгляду скарги по суті, тобто у даному випадку це не пізніше 25 вересня 2016 року, оголошення було розміщене 23 вересня 2016 року, що не порушує строків встановлених законодавством для повідомлення заінтересованих сторін.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що судами попередніх інстанцій неповно було досліджено всі матеріали справи, не враховано доказів наданих представником Міністерства юстиції України, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

57. ОСОБА_3 в своїй касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважає їх незаконними та необґрунтованими з огляду на наступне.

На думку суду, Міністерством юстиції України не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне надіслання на адресу позивача копії скарги та доданих до неї документів, як того вимагає п. 11 Порядку № 1128. З такими висновками скаржник не погоджується та вважає їх незаконними, оскільки, зазначена судом норма не містить тих вимог, про які вказує суд.

Судами безпідставно не взяті до уваги доводи відповідача про виконання порядку розгляду скарги в частині направлення заінтересованій особі копії скарги з додатками до неї. Оскільки скарга з додатками була направлена відповідачем засобами електронної пошти на адресу позивача, а норми закону не містять умови про обов'язкове направлення скарги саме через відділення поштового зв'язку.

Також ОСОБА_3 зазначає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили - що їхні заперечення, пояснення та докази, які вони могли б надати комісії з приводу спірних правовідносин, могли вплинути на прийняте відповідачем рішення, і не просто вплинути, а були б підставою для відмови у задоволенні скарги. Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що таких доказів позивач не має. З матеріалів справи вбачається, що реєстраційна дія вчинення нотаріусом з грубим порушенням вимог чинного законодавства і жоден доказ, жодна обставина справи цього не спростовують. Проте, а ні місцевий суд, а ні суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, не надали вказаним нормам та обставинам належної оцінки, чим порушили вимоги ст. 242 КАС України і тому підлягають скасуванню.

V. ОЦІНКА СУДУ

58. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

59. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

60. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

61. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

62. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

63. Доводи скаржників про те, що Міністерством юстиції України було дотримано процедуру розгляду скарги ОСОБА_3 на дії нотаріуса та складено висновок за результатами її розгляду і прийнято наказ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки, Міністерством юстиції України не реалізовані повноваження, визначені Законом № 1952-IV та Порядком № 1128, з дотриманням прав, свобод і законних інтересів всіх осіб, передбачених п. 9 вказаного Порядку, за умови повного, всебічного, виваженого та об'єктивного встановлення всіх обставин виниклих правовідносин з дотриманням, зокрема вимог п. 8 цього ж Порядку.

64. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони зокрема з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Отже, дотримання цього принципу має суттєве значення для прийняття рішень суб'єктами владних повноважень та їх наслідків.

65. На думку колегії суддів, посилання скаржників на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу є необґрунтованими оскільки, важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права суб'єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

66. Інші доводи, які містяться в касаційних скаргах, досліджувалися судами з наданням їм належної правової оцінки, висновків судів попередніх інстанції та обставини справи не спростовують.

67. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що Міністерством юстиції України не дотримано правил Порядку № 1128 щодо дотримання прав та інтересів позивача, як зацікавленої особи в частині надання останньому копії скарги та доданих до неї документів при розгляді скарги ОСОБА_3 від 19 серпня 2016 року.

68. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій рішень.

69. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

70. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

71. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у цій адміністративній справі № 826/19452/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб