Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 22.12.2020 року у справі №520/6265/2020 Ухвала КАС ВП від 22.12.2020 року у справі №520/62...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2020 року у справі №520/6265/2020



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

справа №520/6265/2020

адміністративне провадження №К/9901/33123/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання), провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, постановлену суддею Мельниковим Р. В., і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Бегунца А. О., суддів Мельнікової Л. В., Рєзнікової С. С.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст обставин справи

1. У травні 2020 року Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - Інститут) звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 суму в розмірі 300397,92 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві термін у десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання: доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 4505,97 грн; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.

3. Від Інституту 05 червня 2020 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої до суду подано платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 4505,97 грн, доказ надіслання відповідачеві позовної заяви, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом, мотивоване тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року в справі №520/12501/19 адміністративний позов Інституту до ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто з останнього на користь Інституту суму в розмірі 9917 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача під час навчання. Проте під час підготовки адміністративного позову Інститутом було допущено описку, у прохальній частині позову зазначено замість 310314,92 грн - 9917 грн. У подальшому Інститутом було направлено до суду заяву про виправлення описки у судовому рішенні від 23 січня 2020 року, але ухвалою від 21 квітня 2020 року, яка надійшла на адресу позивача 27 квітня 2020 року, в задоволенні заяви було відмовлено. Представник позивача зазначав, що при первинному зверненні до суду з позовом у рамках справи №520/12501/19 Інститут виходив з того, що йому встановлено шестимісячний строк для звернення до суду з таким позовом, а повторний позов ним подано до суду в межах місячного строку з дня отримання копії ухвали суду від 21 квітня 2020 року в справі №520/12501/19. Представник Інституту також указував на те, що рішення суду від 23 січня 2020 року в справі №520/12501/19 набрало законної сили 25 лютого 2020 року і саме з цієї дати позивачеві стало відомо про те, що замість необхідної та обґрунтованої суми грошових коштів 310314,92 грн у резолютивній частині судом вказано суму 9917 грн, тобто саме з 25 лютого 2020 року Інституту стало відомо про порушення майнового права на суму, що є предметом адміністративного позову в цій справі. Водночас представник позивача посилався на обставини запровадження на території країни карантину, в зв'язку з чим, на його думку, встановлений Інституту частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк звернення до адміністративного суду із цим позовом не сплинув.

4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до суду за захистом порушеного права. Позовну заяву повернуто позивачеві.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу Інституту залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року - без змін.

6. Повертаючи позовну заяву Інституту, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позов подано поза межами встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, а клопотання про його поновлення не містить підстав поважності причин пропуску.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Інститут подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, поновити строк звернення до адміністративного суду та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права. Інститут указує на те, що негативна судова практика щодо непоновлення позивачеві строку звернення до адміністративного суду, і як наслідок невідшкодування на користь Інституту відповідачем суми витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави.

IІІ. Позиція інших учасників справи

9. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу не подано.

ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О. В., суддів Мацедонської В. Е., Уханенка С. А. ухвалою від 22 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

11. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О. В. від 26 січня 2021 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 28 січня 2021 року.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

12. За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

13. Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи частиною 3 статті 122 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).

16. Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

17. Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України, якою визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

VІ. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

18. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.

19. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

20. Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

21. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

22. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

23. Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини 5 статті 122 КАС України. Водночас звернення до адміністративного суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє відповідну особу права захисту в судовому порядку.

24. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідача виключено зі списків особового складу Інституту у вересні 2019 року, а з цим позовом Інститут звернувся до суду в травні 2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України.

25. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами.

Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

26. Подане Інститутом клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду містить посилання на обставини допущення помилки при попередньому зверненні з позовом до того самого відповідача і звернення до суду із заявою про виправлення описки, проте суди попередніх інстанцій правомірно не визнали такі обставини як підставу для поновлення позивачеві строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, оскільки вони не можуть вважатися належними та поважними. Інститут, ураховуючи визначений законодавством місячний строк для звернення до адміністративного суду у спорах такої категорії справ, мав можливість звернутися до суду в межах встановленого строку. Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом не містить належних обґрунтувань стосовно поважності причин неможливості звернення Інституту до суду з відповідним позовом з моменту виникнення підстав для такого звернення.

27. Посилання позивача на обставини запровадження на території країни карантину та продовження у зв'язку з цим процесуальних строків, зокрема і строку на звернення до адміністративного суду з цим позовом, не можуть вважатися належним, оскільки строк звернення до адміністративного суду з даним позовом для Інституту сплинув ще до запровадження на території країни карантину.

28. Ураховуючи наведене в сукупності, Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

29. Отже, оскільки Інститутом пропущений місячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України, причин і обставин, які об'єктивно ускладнювали або унеможливлювали реалізацію позивачем прав у встановлений строк, останнім не наведено і таких судами не встановлено, то Верховний Суд погоджується із їх висновками про наявність підстав для відмови Інституту в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та повернення позовної заяви позивачеві.

30. Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не допустив порушень норм процесуального права і наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для визнання оскаржуваних судових рішень незаконними і необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

31. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІІ. Судові витрати

32. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року в справі №520/6265/2020 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В. Е. Мацедонська

С. А. Уханенко
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати