Історія справи

Постанова КАС ВП від 27.10.2019 року у справі №821/322/17

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №821/322/17

адміністративне провадження №К/9901/23909/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року (суддя Войтович І. І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року (головуючий суддя Кравченко К. В., судді: Лук'янчук О. В., Градовський Ю. М. ) у справі за адміністративним позовом Господарського суду Херсонської області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1, про скасування постанови про накладення штрафу,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

В лютому 2017 року Господарський суд Херсонської області (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), у якому просив скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В. від 03 лютого 2017 року про накладення на позивача штрафу в сумі ~money0~

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірною постановою на позивача безпідставно накладено штраф за невиконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року по справі №821/305/16, оскільки невиплата коштів за вказаним судовим рішенням на користь ОСОБА_1 має місце не з вини позивача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року позовні вимоги задоволені. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В. від 03 лютого 2017 року ВП №52914189 про накладення на Господарський суд Херсонської області штрафу в сумі ~money1~

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем вжито заходи щодо виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 821/305/16, шляхом надіслання до головного розпорядника бюджетних коштів - Державної судової адміністрації України розрахунку нарахування судді ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник вважає, що постанова державного виконавця про накладення штрафу винесена у повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому законні підстави для її скасування відсутні.

Скаржник зазначає, що всі виконавчі дії, проведені державним виконавцем були спрямовані на повне фактичне виконання судового рішення, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02 червня 2016 року № 1404-VIII). Однак, Херсонським окружним адміністративним судом та Одеським апеляційним адміністративним судом при постановленні рішень застосовувалися норми Закону України "Про виконавче провадження" в редакції № 606-XIV, який втратив чинність на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 18 листопада 2016 року).

Скаржник заявив клопотання про розгляд справи за його участі.

Позиція інших учасників справи.

Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Від третьої особи ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу в якому зазначає про те, що прийняті постанови від 03 лютого 20174 року по ВП № 52914189 дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були спрямовані на повне фактичне виконання рішення суду, як це і передбачено Законом України "Про виконавче провадження" і жодних правових підстав для скасування цієї постанови немає, тому просить задовольнити скаргу заявника.

Від інших учасників справи клопотання про розгляд справи за їх участі не надходили.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року.

15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/23909/18 (адміністративна справа № 821/322/17) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Желтобрюх І. Л., суддів: Білоуса О. В, Данилевич Н. А.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 519/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.

Л.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 жовтня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Враховуючи неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Відповідно до виконавчого листа № 821/305/16, який видано 08 листопада 2016 року Херсонським окружним адміністративним судом, зобов'язано Господарський суд Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 -ти місячних заробітних плат за останньою посадою у зв'язку з виходом у відставку.

На підставі вищезазначеного виконавчого документа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О. В. 18 листопада 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52914189 та надано боржнику термін для добровільного виконання рішення суду.

Листом від 28 листопада 2016 року №01.01-16/8614/16 позивач повідомив відповідача, про те, що Господарським судом Херсонської області рішення у справі №821/305/16 від 08 листопада 2016 року виконане в добровільному порядку ще до відкриття виконавчого провадження, зокрема, 17 листопада 2016 року бухгалтерією господарського суду здійснене нарахування судді ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за її останньою посадою, що склало ~money2~

Крім цього, з метою виплати вказаної суми, керівництво господарського суду 17 листопада 2016 року звернулося до головного розпорядника бюджетних коштів - Державної судової адміністрації України щодо безпосереднього відповідного фінансування.

Проте, листом №11-8830/16 від 12 грудня 2016 року Державна судова адміністрація України повідомила, що з метою уникнення безпідставних втрат бюджету, вважає передчасним виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі №821/305/16 до закінчення розгляду та винесення остаточного рішення Вищим адміністративним судом України у даній справі.

03 лютого 2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О. В. винесено постанову ВП №52914189 про накладення на боржника - Господарський суд Херсонської області штраф у розмірі ~money3~ за невиконання рішення суду.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, який набув чинності з 05 жовтня 2016 року, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частини 1 та 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно із частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що обов'язковою умовою для накладання на боржника штрафу за невиконання рішеннями суду, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, є відсутність поважних причин для такого невиконання.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх судів про те, що позивач намагався виконати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі №821/305/16 шляхом здійснення нарахування судді ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за її останньою посадою та шляхом звернення до головного розпорядника бюджетних коштів - ДСА України про виділення позивачу коштів для виплати ОСОБА_1 нарахованої їй суми вихідної допомоги в розмірі ~money4~

Також суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що невиконання позивачем постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі №821/305/16 в частині виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги, має місце з поважних причин, якими є неотримання позивачем відповідної суми коштів від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, тобто від ДСА України, та фактична відсутності у позивача коштів для проведення такої виплати.

Суд першої інстанції у своєму рішенні застосовував норми Закону України "Про виконавче провадження" в редакції № 606-XIV, який втратив чинність на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме, посилався на Закону України "Про виконавче провадження" в редакції № 606-XIV. Проте, на момент виникнення спірних відносин діяв Закон України 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Однак всупереч вказаній нормі суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що така помилка суду першої інстанції при викладені мотивувальної частині постанови не вплинула на правильність резолютивної частини постанови від 28 березня 2017 року, та не потребує зміни цієї постанови.

Отже, Верховний Суд вважає, що мають місце визначені статтею 351 КАС України підстави для зміни мотивувальної частини щодо застосування норм Закону України 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" оскаржуваних судових рішень і касаційна скарга підлягає до задоволення частково.

Судові витрати.

З огляду на те, що Верховним Судом не змінено судові рішення в частині остаточного їхнього висновку по суті позовних вимог, тому розподіл судових витрат за розгляд касаційної скарги, не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

2. Змінити мотивувальну частину постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі №821/322/17 щодо застосування норм Закону України 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" з підстав зазначених у цій постанові.

3. В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі №821/322/17залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А. Г. Загороднюк

Судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов