Історія справи

Постанова КАС ВП від 27.10.2019 року у справі №812/1473/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2019 року

Київ

справа №812/1473/16

адміністративне провадження №К/9901/20766/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В., суддів: Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (головуючий суддя Сухарьок М. Г., судді: Блохін А. А., Гаврищук Т. Г. ) у справі №812/1473/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" до Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулось до адміністративного суду з позовом до ДПІ в місті Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 позов задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2017, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від
25.04.2017.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" застосовано всі передбачені законом заходи щодо належного повідомлення податкового органу про те, що підприємства виникли обставини непереборної сили та неможливості виконувати обов'язки щодо сплати єдиного внеску. Позивач вказує, Донецьким апеляційним адміністративним судом у тому ж складі по справі №812/1232/16 залишено без змін постанову суду першої інстанції, якою задоволено позов про скасування застосування штрафних санкцій за неподання звітів з єдиного внеску. На думку позивача, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки позивач звільнений від обов'язку виконувати зобов'язання як платника єдиного внеску, визначені Законом України від
08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на підставі Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

У свою чергу, податковий орган надав заперечення на касаційну скаргу, де вказує, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тож на нього покладено обов'язок платника, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Оскільки у ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 8'901'757,47грн., відповідач наголошує на правомірності винесення спірної вимоги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №812/1473/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №812/1473/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 попередній розгляд справи призначено на
22.10.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" перебуває на обліку ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.

05.09.2014 позивач отримав сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

17.10.2014 позивач на виконання вимог пункту 9 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" подав заяву про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період з 14.04.2014.

11.12.2014 відповідач листом №15196/12-14-17-03/03 повідомив позивача, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

10.08.2016 податковим органом винесено вимогу №Ю-392-17 про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі ~money0~

Позивачем було використано право на позасудове врегулювання спору шляхом адміністративного оскарження вимоги до податкових органів вищого рівня.

24.10.2016 рішенням ГУ ДФС у Луганській області №585/10/12-32-10-01-09 скаргу залишено без розгляду.

Вважаючи, що вказані рішення податкових органів прийняті із порушенням норм чинного законодавства ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулось до суду з позовом у якому просило:

визнати противоправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від
10.08.2016 № Ю-392-17;

зобов'язати ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області зарахувати сплачені з 01.01.2016 грошові кошти в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з призначенням платежу;

зобов'язати ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області виключити з інтегрованої картки позивача заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що утворилась до 01.01.2016, а також внаслідок зарахування сплачених з 01.01.2016 грошових коштів в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не у відповідності з призначенням платежу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 позов задоволено частково. Визнано противоправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2016 № Ю-392-17. Зобов'язано ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області зарахувати сплачені ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" грошові кошти з 01.01.2016 за платіжними дорученнями в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з призначенням платежу. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції посилався на те, що незалежно від розповсюдження на позивача положень спеціальних нормативних актів, ці приписи не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" застосовано не було.

Як вказав суд, подальше виконання спірної вимоги не є предметом розгляду цієї справи, оскільки спірним є питання правомірності прийняття (формування) податкової вимоги відповідачем на підставі даних інтегрованої картки платника ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідач покликається на положення частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" згідно якої платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади. частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виключно частиною 2 статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Як встановлено пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". статтею 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Статтею 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що протягом терміну дії Статтею 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з
13.03.2015) такого змісту:

9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

З огляду на дію зазначеної норми платник звільняється від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р" та затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначені міста обласного значення Луганськ та Сєвєродонецьк.

Перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

Місто Сєвєродонецьк Донецької області, на території якого здійснює свою господарську діяльність позивач та розташоване ГУ ДФС у Донецькій області входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, що обумовлює незастосування до платників податків, які знаходяться на обліку цього контролюючого органу санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

З аналізу приписів абзацу першого статті 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону вбачається, що звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону пов'язується лише з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви. Суд зауважує, що наявність або відсутність сертифікату Торгово-промислової палати також не впливає на вирішення спірних відносин, оскільки аналіз наведених вище законів та нормативно-правових актів, якими регулюються спірні відносини, дає підстави для висновку, що відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання обов'язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску в повному обсязі не застосовується до платників єдиного внеску за умови, якщо вони перебувають на обліку в податкових органах на території, де здійснювалася антитерористична операція. Факт знаходження підприємства-позивача на території здійснення антитерористичної операції не є спірним.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, місцезнаходження якого на території здійснення антитерористичної операції, у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених Переліком, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

У свою чергу, звільнення платників єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не звільняє орган доходів і зборів від обов'язку надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Водночас, Верховний Суд наголошує, що Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Відповідно до абзаців 1,3,4 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 №765 затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

За приписами цього Порядку нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, відповідно до інтегрованої картки платника податків з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.07.2016 у ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" виникла недоїмка в сумі 8'901'757,47грн. на підставі зобов'язань зі сплати єдиного внеску, самостійно визначених товариством у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб.

Апеляційний суд зазначив, що відповідач сформував спірну вимогу на виконання частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"одавчих приписів. У свою чергу, позивачем не надані докази щодо невідповідності суми недоїмки станом на 31.07.2016 за спірної вимогою. Таким чином, правомірним є висновок, що суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є узгодженими.

З урахуванням викладених обставин, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно відмовив ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" у задоволенні позовних вимог. Відтак, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду