Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.03.2018 року у справі №130/1417/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2018 року

Київ

справа №130/1417/17

адміністративне провадження №К/9901/5443/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (головуючий суддя Матохнюк Д.Б., судді: Курко О.П., Совгира Д.І.) у справі №130/1417/17 за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі по тексту - відповідач, пенсійний орган), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, період роботи на посаді контролера на дільниці покриття металів з 03 грудня 1981 року по 05 березня 1984 року, тобто 2 роки, 3 місяці і 2 дні, а також на роботах, пов'язаних з обдиранням, точінням, різанням, шліфуванням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом, з 22 вересня 1984 року по 04 вересня 1991 року, тобто 6 років, 11 місяців і 12 днів та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з 19 квітня 2017 року.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вказані посади відносяться до Списку №2, затвердженого постановою КМ СРСР від 22 серпня 1956 року №117 і відповідно до статті 100 та п. «б» ст.13 закону України «Про пенсійне забезпечення» надають їй право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 вересня 2017 року позов задоволено.

Постанова суду вмотивована тим, що позивач має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за віком, який підтверджується трудовою книжкою, показами свідків, а також тим, що Списками №2, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року передбачені професії на яких працювала позивачка в період з 03 грудня 1981 року по 05 березня 1984 року та з 22 вересня 1984 року по 04 вересня 1991 року.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову в позові.

Постанова суду вмотивована тим, що з матеріалів справи вбачається, що позивач займала посаду контролера деталей та приладів та токаря з нормальними умовами праці, тоді як ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» однією з умов для призначення пільгової пенсії є зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці і ця робота повинна бути віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників. Посади, на яких працювала позивач, не передбачена Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР 22 серпня 1956 року №1173. Також суд апеляційної інстанції вказав, що спеціальний стаж та характеристики виконуваних робіт може бути підтверджено або записами у трудовій книжці, або уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, а не показами свідків.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що шкідливість умов праці на посадах, на яких вона працювала, підтверджена результатами атестації робочих місць та показами свідків. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував до даних правовідносин норми статті 69 КАС України та п.18 Порядку №637.

У відзиві на касаційну скаргу Жмеринське ОУПФ, посилаючись на правильність висновків суду, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" є виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

Верховний Суд України у постановах від 10 березня 2015 року (справа № 21-51а15), від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 2 грудня 2015 року (справа № 21- 1329а15) висловлював правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Верховний Суд підтримав таку позицію у своїх постановах від 23 січня 2018 року (справа 732/2003/14) від 30 січня 2018 року (справи №506/384/17, №462/1675/14-а).

Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» до Списку № 2 віднесені посади «баркувальники (контролери) на дільницях покриття металів» та «робітники на обдиранні, точінні, шліфуванні металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом» - п.п. 5, 10 Розділу XV «Металообробка».

Саме на вказані посади посилається позивач як на підставу наявності у неї права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судами встановлено, що позивач працювала в цеху печатних плат на посаді контролера деталей та приладів електронної техніки та в ливарному цеху токарем.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Враховуючи, що посади, передбачені Списком №2 1956 року, на які посилається позивач, та посади, на яких позивач працювала та які зазначені в трудовій книжці, за своєю назвою не є тотожними, колегія суддів вважає, що в даному випадку, характер виконуваної роботи, зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, тобто умови, які є обов'язковими при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, можуть підтвердити уточнюючі довідки та результати атестації робочого місця позивача.

Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції, довідки, надані позивачем підтверджують зайнятість позивача на роботах з нормальними умовами праці. Результати атестації робочого місця позивача на посадах, які зазначені в трудовій книжці, не надані.

Отже, суд апеляційної інстанції дослідивши обставини справи у своїй сукупності, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків апеляційного суду.

Відповідно до ст.350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі №130/1417/17залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду