Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №826/10214/15

касаційне провадження №К/9901/19620/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2016 (суддя Троян Н.М.) у справі №826/10214/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 17.03.2015 №6455/0030/2810 та №6454/0029/2810.

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 06.10.2015 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про застосування фінансових санкцій №6455/0030/2810 від 17.03.2015. Визнав протиправним та скасував рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про застосування фінансових санкцій №6454/0029/2810 від 17.03.2015 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00грн за зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та 41220,70грн за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.10.2015.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.10.2016 апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.10.2015 повернув особі, яка її подала.

Офіс великих платників податків ДФС подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2016, яка обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статтей 87, 88, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір».

Доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що у 2015 році та частині 2016 року контролюючий орган не мав можливості сплачувати судовий збір, оскільки така стаття витрат не передбачалась в кошторисі контролюючого органу. Кабінет Міністрів не збільшував асигнування на утримання податкового органу у зв'язку з прийняттям змін до Закону України «Про судовий збір», які вступили в силу з 01.09.2015.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 06.10.2015 задовольнив частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг». Визнав протиправним та скасував рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про застосування фінансових санкцій №6455/0030/2810 від 17.03.2015. Визнав протиправним та скасував рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про застосування фінансових санкцій №6454/0029/2810 від 17.03.2015 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00грн за зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку, 41220,70грн за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу.

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в межах строку апеляційного оскарження, однак, у зв'язку з не наданням доказів сплати судового збору, суд апеляційної інстанції ухвалою від 19.11.2015 залишив її без руху та надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідач недоліки апеляційної скарги не усунув, надав суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю фінансування витрат на сплату судового збору.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.12.2015 у задоволенні клопотання Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про звільнення від сплати судового збору відмовив та повернув апеляційну скаргу заявнику.

Відмова суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивована тим, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 №484-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Обмежене фінансування бюджетної установи - суб'єкта владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відповідач скористався правом повторно подати апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.10.2015 та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2016 залишив апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС без руху та надав відповідачу строк для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору, оскільки додане до апеляційної скарги платіжне доручення не підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, невірно зазначені реквізити, а саме: вказано номер рахунку та код бюджетної класифікації.

Відповідач вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконав, надав суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків, з тих підстав, що не отримував жодних асигнувань з Державного бюджету України для сплати судового збору, без зазначення часу необхідного для усунення зазначених судом недоліків.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.10.2016 клопотання Офісу великих платників податків ДФС задовольнив, продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 24.10.216.

Відповідачем недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не усунуто, надано клопотання про продовження строку на їх усунення, яке є ідентичним попередньому.

Невиконання відповідачем вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, стало підставою для прийняття Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 28.10.2016 про повернення апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС.

Рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС мотивовано тим, що наведені відповідачем доводи не можуть бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, доказів незадовільного стану та його зміни у майбутньому, що забезпечить можливість сплати судового збору відповідачем не надано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Таким чином, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена у праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Крім того, повернення апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС не позбавляє його права повторно звернутись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.10.2015 у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі №826/10214/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк