Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 620/7049/22

адміністративне провадження № К/990/21229/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року (головуючий суддя - Тихоненко О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя- Сорочко Є.О., судді - Коротких А.Ю., Федотов І.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - військова частина НОМЕР_2 ), в якому просив: зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за все належне, але неотримане ним протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2016 року №178 (далі - Порядок №178), без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01 січня 2022 року.

1.1. Позов обґрунтовано тим, що у серпні 2022 року позивач звільнився з військової служби і наказом від 30 серпня 2022 року №421/ОС його виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення. На час звільнення ОСОБА_1 перебував на речовому забезпеченні у відповідача, який у день звільнення не виплатив йому грошову компенсацію за неотримане речове майно. Тому, 22 вересня 2022 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 із запитом, в якому просив надати інформацію щодо причин невиплати йому указаної компенсації та надати довідку про вартість речового майна і копію наказу про виплату належних йому сум. Указані документи позивачу видані не були, натомість через месенджер відповідач відправив йому фотокопію проєкту запитуваної довідки, що не відповідала вимогам Порядку №178. Крім того, аналізуючи інформацію, зазначену у цій довідці, ОСОБА_1 указує, що зазначені в ній суми компенсації не відповідають вимогам законодавства, оскільки їх обчислено відповідно до Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року №1132 (далі - Інструкція №1132), приписи якої, на думку позивача, звужують обсяг його майнових прав. Посилаючись на те, що суму компенсації, що належить йому до виплати відповідач обчислив неправильно і на день звернення до суду не виплатив йому вже нараховані суми, просив суд задовольнити позов.

2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

3. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року, закрито провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України з тих підстав, що відповідачем виправлено порушення з приводу якого подано позов шляхом перерахунку суми компенсації на рахунок ОСОБА_1 згідно з довідкою-розрахунком від 22 вересня 2022 року №30/22.

4. Предметом спору у цій справі є правильність обчислення компенсації за неотримане речове майно та зобов`язання нарахувати та виплатити військовослужбовцю таку компенсацію.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. 22 червня 2023 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Скаргу обґрунтовано тим, що висновки судів про те, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, було поновлене відповідачем самостійно до ухвалення судового рішення у цій справі не відповідають дійсності, так як цей позов було заявлено через те, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду спірна компенсація не була йому виплачена, довідку про вартість речового майна установленої форми йому не видано, а розмір цієї компенсації військова частина НОМЕР_2 обчислила, без урахування приписів Порядку №178 та цін станом на 2022 рік.

6.1. Заявник також указує, що з наданих відповідачем доказів неможливо установити ні застосовану ним методику обрахунку суми компенсації, ні цін, за якими здійснено розрахунки, ні дійсну вартість майна, ні загальну суму компенсації, що підлягає виплаті. Крім того, форма виготовленої військовою частиною НОМЕР_2 довідки не відповідає приписам статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №178.

6.2. Водночас, часткова виплата сум компенсації відповідачем, без перевірки правильності їхнього нарахування, не свідчить про вирішення спірного питання між сторонами, а тому суд, на думку позивача, неправомірно закрив провадження у справі та безпідставно відмовився вирішувати указаний спір по суті вимог.

6.3. ОСОБА_1 наголошує, що саме на суд покладено обов`язок встановити фактичні обставини справи, з`ясувати предмет спору та, відповідно, визначити обставини, необхідні для правильного вирішення конкретного спору. Закриття судом провадження у цій справі перешкоджає йому в доступі до правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не відповідає приписам статей 55 124 Конституції України. Так, на думку ОСОБА_1 , позивач лише визначає предмет та підстави позову, а суд зобов`язаний установити обґрунтованість цих вимог, вирішити спір по суті, з визначенням правовідносин, виходячи зі встановлених обставин та правових норм, що підлягають застосуванню.

7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 17 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки Судом правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 8 частини першої статті 238 КАС України щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

8. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_2 просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на те, що суму компенсації позивачу виплачено на підставі довідки-розрахунку від 22 вересня 2022 року №30/22, що підтверджується наданими в ході розгляду справи платіжними дорученнями, а отже між сторонами відсутній предмет спору. Ураховуючи те, що цій справі ОСОБА_1 заявлено лише одну вимогу зобов`язального характеру, суд першої інстанції правильно закрив провадження у справі.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

9. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

10. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. За умовами пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); добросовісно (пункт 5).

12. Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є: верховенство права (пункт 1); змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4).

13. За правилами пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

14. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

15. Отже, виходячи із основних завдань та принципів, визначених нормами КАС України, вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин насамперед спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас, дотримання принципу верховенства права полягає в тому, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Тому саме на адміністративні суди покладено обов`язок офіційного з`ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що і забезпечує ефективність такого захисту.

16. Так, із змісту пункту 8 частини першої статті 238 КАС України випливає, що провадження у справі на підставі цього пункту може бути закритим за таких умов:

- виправлення суб`єктом владних повноважень у справі щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності порушень у спосіб, що забезпечує повний та ефективний захист порушеного права;

- відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

17. Аналізуючи зміст оскаржених судових рішень, Верховним Судом установлено, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що предметом розгляду цієї справи є ненарахування та невиплата позивачу грошової компенсації за все належне, але не отримане ним протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку №178. Ураховуючи те, що у жовтні 2022 року відповідач провів розрахунки із ОСОБА_1 на підставі довідки-розрахунку №30/22 та виплатив грошову компенсацію, що підтверджується платіжним документом, суд дійшов висновку, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки відповідачем виправлено порушення з приводу якого подано позов, а тому є підстави для закриття провадження у справі, відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

18. Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом довідки, на підставі якої йому проведено виплати і категорично заперечував правильність проведених у ній нарахувань, з посиланням на приписи Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №178. Так, позивач наполягав на тому, що з обчислених відповідачем сум неможливо установити ні застосовану ним методику обрахунку суми компенсації, ні цін, за якими здійснено розрахунки, тому у прохальній частині ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити суму компенсації відповідно до Порядку №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу ДПС та за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01 січня 2022 року.

19. Такі ж аргументи позивач виклав і в обґрунтування апеляційної скарги. Проте мотиви судів зводяться виключно до виконання відповідачем обов`язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 спірної компенсації, що не вирішує ці спірні правовідносини, оскільки суди не проводили перевірку правильності обчислення суми цієї компенсації, на чому наполягав позивач і про що ним було зазначено в обґрунтування позову.

20. Верховний Суд також наголошує, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19)). Проте у цій справі, суди не надали належної правової кваліфікації спірним правовідносинам через призму визначених підстав позову, внаслідок чого висновок судів попередніх інстанцій про виправлення в повному обсязі допущених відповідачем порушень є хибним.

21. Таким чином, виходячи із системного аналізу указаних принципів адміністративного судочинства у взаємозв`язку з положеннями статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України можливе, за умови, повного відновлення законних прав та інтересів позивача, наслідком чого є відсутність підстав для подальшого визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після виправлення ним оскаржуваних порушень. Підтвердження виконання таких умов можливо лише за повно та всебічно з`ясованих обставин справи.

22. Отже, підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що закриття провадження у цій справі за пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України лише з огляду на факт виплати відповідачем грошової компенсації за неотримане речове майно без належої перевірки підстав заявлених вимог не сприяє ефективному захисту права позивача, за захистом якого він звернувся до суду та не відповідає засадам адміністративного судочинства.

23. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

24. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

25. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті вимог.

26. Під час нового розгляду судам необхідно перевірити аргументи позивача щодо правильності нарахування сум компенсації, що належить йому до виплати.

27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

28. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року скасувати, а справу №620/7049/22 направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська