ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2018 року

Київ

справа №750/8287/17

адміністративне провадження №К/9901/2839/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача В.М.Бевзенка,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України

на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2017 року (суддя - Коверзнев В.О.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (судді - Парінов А.Б., Беспалов О.О., Губська О.А.)

у справі за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області

про скасування постанови,

УСТАНОВИВ :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просило суд скасувати постанову старшого державного виконавця Назаренко М. Б. від 16 серпня 2017 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 87 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2017 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає його необґрунтованим просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII)

Пункт 3 частина перша статті 42. Кошти виконавчого провадження складаються з стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Абзац 3 частина третя статті 42. розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Наказ Міністерства юстицій України №2830/5 від 29 вересня 2016 року «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі - наказ №2830/5)

Частина перша, друга, дев'ята розділу першого. Види витрат виконавчого провадження складаються з виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки) ; послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Частина перша, друга розділу другого. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Наказ Міністерства юстиції України №3917/5 від 29 грудня 2016 року. «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадженя органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» встановив плату за користування системою у розмірі 51 гривня за кожне відкрите виконавче провадження.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано суду доказів добровільного виконання постанови суду без участі відповідача

Також, з цього приводу слід вказати таке, що додана до справи копія розпорядження про здійснення перерахунку пенсії не свідчить про реальну виплату заборгованості, що виникла внаслідок такого перерахунку, без чого судове рішення не вважається виконаним.

Щодо доводів позивача, про необґрунтованість розрахунків витрат на виконавче провадження, то судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлено, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження у відповідності до вимог наказу №2830/5.

Крім того, виходячи з системного аналізу наказу №2830/5, Суд звертає увагу на таке, що ні наказ, ні закон не покладає на державного або приватного виконавця обов'язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

Разом з тим, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що посилання позивача на відсутність у відповідача компетенції на стягнення витрат виконавчого провадження не заслуговують на увагу через відсутність доказів стягнення цих витрат за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, судами першої та апеляційної інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої та постанову апеляційної інстанції- без змін.

Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 жовтня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич