Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.02.2020 року у справі №160/8237/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

м. Київ

справа № 160/8237/19

адміністративне провадження № К/9901/3755/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/8237/19

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку із незаконним звільненням та стягнення моральної шкоди,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. В. Юрко, С. В. Чабаненко, С. Ю. Чумак) від 10 січня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 27 серпня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області), в якому позивач, з урахуванням уточнень від 05 вересня 2019 року, просить суд:

- стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05 жовтня 2018 року по 22 серпня 2019 року в суму 107990,82 грн. та компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 20000,00 гривень;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05 жовтня 2018 року по 22 серпня 2019 року в сумі 82023,06 гривень, з урахуванням належних відрахувань.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ГУНПв Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

3. Зазначене судове рішення прийнято у письмовому провадженні. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 30 вересня 2019 року надіслано судом 04 жовтня 2019 року, зареєстровано 06 жовтня 2019 року й оприлюднено в цьому реєстрі 07 жовтня 2019 року.

4. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 30 вересня 2019 року. У матеріалах адміністративної справи міститься розписка про отримання 04 жовтня 2019 року представником відповідача повного тексту судового рішення від 30 вересня 2019 року.

5. На зазначене рішення суду першої інстанції 29 жовтня 2019 року відповідач оскаржив його в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Надано відповідачу строк десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

7. На виконання вимог вищевказаної ухвали відповідач надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що на залишку ГУНП в Дніпропетровській області станом на 20 листопада 2019 року за кодом класифікації видатків за КЕКВ 2800 «Інші видатки», з якого здійснюється оплата судового збору, знаходиться сума 463,60 грн. Наразі очікується надходження коштів на рахунок ГУНП за кодом класифікації видатків за КЕКВ 2800 «Інші видатки», для сплати судового збору, (довідка додається).

8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, внаслідок чого, апеляційну скаргу ГУНП в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 160/8237/19 повернуто скаржнику.

9. Копію ухвали разом із супровідним листом 27 листопада 2019 року направлено на адресу скаржника вказану в апеляційній скарзі.

10. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року отримана скаржником 03 грудня 2019 року.

11. 05 грудня 2019 року ГУНП в Дніпропетровській області повторно звернулося із апеляційною скаргою, додавши до неї платіжне доручення від 02 грудня 2019 року №14569 про сплату судового збору та клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

12. В обґрунтування клопотання зазначається, що відповідач 29 жовтня 2019 року подавав апеляційну скаргу на рішення суду. Вказана апеляційна скарга була залишена без руху ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у зв`язку з необхідністю надання суду документа про сплату судового збору. Відповідач подавав суду клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу повернуто. На даний час відповідачем судовий збір сплачено. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду.

13. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу в десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

14. У встановлений судом строк відповідачем було подано клопотання про поновлення пропущеного строку. У клопотанні про поновлення пропущеного строку було наведені аналогічні обставини, якими було обґрунтовано попереднє клопотання про поновлення процесуального строку, щодо неможливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю (на момент первинного звернення з апеляційною скаргою) відповідного фінансування для сплати судового збору.

15. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу, з підстав наведення скаржником неповажних причин для поновлення строку.

16. 06 лютого 2020 року не погоджуюсь з вказаною ухвалою ГУНП в Дніпропетровській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

17. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву.

18. Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року справу закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. При прийнятті оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, оскільки неналежне виконання відповідачем вимог КАС України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.

20. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що при отриманні повторної апеляційної скарги не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення первинної апеляційної скарги.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

22. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема скаржник зазначає, що звертався з апеляційною скаргою вперше і її було подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження, проте була відсутня можливість сплатити судовий збір з причин незалежних від його волевиявлення. Окрім того, відповідач просить звернути увагу на незначний проміжок часу при повторному зверненні з апеляційною скаргою, а також на сплату судового збору.

23. Станом на 26 березня 2020 року письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

26. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

27. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.

28. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

29. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

30. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

31. Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

32. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

33. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

34. Частиною 3 статті 298 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

35. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі ( відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України).

36. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

37. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

38. Стаття 44 КАС України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

39. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

40. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

41. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

42. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

43. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

44. Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року в межах строку визначеного процесуальним законом, проте була відсутня можливість сплатити судовий збір з причин незалежних від його волевиявлення, у зв`язку з чим, остання, після залишення апеляційної скарги без руху та не усунення її недоліків, повернута на адресу відповідача. При цьому, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року про повернення апеляційної скарги отримана скаржником 03 грудня 2019 року.

45. Вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 05 грудня 2019 року, тобто через два дні з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої раніше. Заявником апеляційної скарги одночасно було надано квитанцію про сплату судового збору та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що скаржник звертався з апеляційною скаргою вперше із дотриманням строків на апеляційне оскарження.

46. Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

47. У встановлений судом строк відповідачем було подано клопотання про поновлення пропущеного строку, у якому були наведені аналогічні обставини, якими було обґрунтовано попереднє клопотання про поновлення процесуального строку.

48. Зазначене дає підстави вважати, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги з незалежних від його волі причин та є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

49. Таким чином, Суд звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

50. З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції не надав відповідної оцінки доводам ГУНП в Дніпропетровській області щодо наявності (чи відсутності) підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

51. Одночасно, Верховний Суд зазначає, що оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України (форма та зміст), дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Третім апеляційним адміністративним судом ухвали від 26 листопада 2019 року у найкоротші строки, є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження.

52. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року у справі № 160/8237/19 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов