Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.03.2019 року у справі №810/2451/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 березня 2019 року

справа №810/2451/16

адміністративне провадження №К/9901/40576/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016 року у складі судді Горобцової Я.В.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у складі суддів Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Коротких А.Ю.,

у справі № 810/2451/16

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2016 року форми «С» №0000562203, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 6800,00 грн за встановлене порушення позивачем абзацу 9 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР та форми «С» №0000552203, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 70935 грн за встановлене порушення глави 2, пункту 2.6 Постанови про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті України від 15 грудня 2004 року №637, з мотивів безпідставності їх прийняття.

04 листопада 2016 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Київській області від 25 лютого 2016 року форми С №0000562203.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 25 лютого 2016 року №0000562203, суди попередніх інстанції висновувалися з доведеності податковим органом порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення № 637), що обумовило застосування контролюючим органом фінансових санкцій на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95.

У травні 2017 року позивачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність реєстрації книги КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів не свідчить про оприбуткування коштів, а означає лише порушення порядку ведення КОРО, а саме Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України № 417 від 28 серпня 2013 року.

11 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано справу №810/2451/16 з Київського окружного адміністративного суду.

01 червня 2017 року справа № 810/2451/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

19 березня 2018 року справа № 810/2451/16 разом з матеріалами касаційного провадження №К/9901/40576/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Заперечення або відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 18 лютого 2016 року відповідачем на підставі наказу від 08 лютого 2016 року № 55 здійснена фактична перевірка піцерії «Пронто» за адресою м. Бровари, вул. Незалежності, 6, яка належить позивачу, щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, наявності ліцензії, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт (довідка) від 18 лютого 2016 року № 000036 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

- Пункту 1 статті 533 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року;

- пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, пункту 1 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України № 417 від 28 серпня 2013 року.

18 лютого 2016 року на підставі акта перевірки керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0000562203, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 6800,00 грн за встановлене порушення абзацу 9 статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР та форми «С» №0000552203, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 70935 грн за встановлене порушення глави 2, пункту 2.6 Положення №637.

Згідно з частинами першою і другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення № 637, згідно з пунктом 1.2 якого оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пункт 2.6 Положення № 637 передбачає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових ( розрахункових) документах.

Згідно пункту 6 глави 4 розділу 2 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України №417 від 28 серпня 2013 року (чинний на момент виненкнення правовідносин (далі - Порядок №417) використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає у тому числі наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо (пункт 8 глави 4 розділу 2 Порядку №417).

Системний аналіз вищезазначених норм вказує на те, що суб'єкти господарювання зобов'язані щодня здійснювати оприбуткування готівкових коштів у касі. Оприбуткування готівки в касі здійснюється шляхом долучення у КОРО щоденних фіскальних звітних чеків та виконання записів про рух готівки. Підставою для обліку готівки в касі є саме фіскальний звітний чек, а оприбуткуванням готівки в порядку встановленому пунктом 2.6 Положення, є запис у книзі ОРО на підставі такого звітного чеку.

У той же час, відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) (пункт 1 глави 1 розділу 2 Порядку №417).

Реєстрація книг ОРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків (пункт 2 глави 1 розділу 2 Порядку №417).

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та своєчасне (у день одержання готівкових коштів) відображення на підставі звітних чеків готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 пункт 1 Указу № 436/95).

Як встановлено судами попередніх інстанції, у ході перевірки встановлено, що податковим органом видано позивачу реєстраційне посвідчення № 3000134020 на реєстратор розрахункових операцій, фіскальний номер 30001340020, модель РРО MINI-T 400 МЕ, заводський номер РРО ПБ 4101605299, дата початку дії посвідчення 02 липня 2015 року, а 01 липня 2015 року зазначений РРО опломбований відповідно до довідки №389.

Крім того, Книга обліку розрахункових операцій № 3000134020РІ піцерії «Пронто» за адресою м. Бровари, вул. Незалежності, 6, яка належить позивачу, зареєстрована податком органом 19 лютого 2016 року, а розпочата 29 січня 2016 року.

Отже, на момент фактичної перевірки 18 лютого 2016 року КОРО не була зареєстрована.

З огляду на зазначене, відсутність на час здійснення розрахункових операцій у позивача належним чином зареєстрованої КОРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Відтак, доведеність податковим органом факту здійснення позивачем порушення порядку оприбуткування готівки, встановленого пунктом 2.6 Положення № 637, обумовлює правомірність застосування відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням фінансових санкцій відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95 у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірних правовідносин, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі № 810/2451/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

ОСОБА_2