Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року

Київ

справа №815/1208/15

касаційне провадження №К/9901/9453/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 (головуючий суддя - Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Косцова І.П.) у справі № 815/1208/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СНІГУР-ТД» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій, рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СНІГУР-ТД» у лютому 2015 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просило:

визнати протиправними дії зі складення щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «СНІГУР-ТД» довідок від 24.07.2014 № 1423 та від 08.08.2014 № 1477 про відсутність за місцезнаходженням;

визнати протиправними рішення про складення та направлення до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції повідомлень форми №18-ОПП від 24.07.2014 та від 08.08.2014 про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «СНІГУР-ТД» за місцезнаходженням;

визнати протиправними дії щодо внесення 24.07.2014 та 08.08.2014 до Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб та його складових частин відомостей про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «СНІГУР-ТД» за місцезнаходженням.

Обґрунтовуючи фактичні обставини, які слугували підставою для звернення з цим позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «СНІГУР-ТД» вказувало на те, що при спробі зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі договору про визнання електронних документів позивачем отримувались від податкового органу квитанції № 1 від 04.08.2014, 08.08.2014, 19.08.2014 щодо відмови у прийнятті таких документів, оскільки місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах, не відповідає інформації ЄДРПРОУ.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 15.06.2014 позов залишив без задоволення.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 12.11.2015 скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2014 та ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнав протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області щодо складання довідок про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 24.07.2014 №1423 та від 08.08.2014 №1477. Визнав протиправним рішення щодо складання та надсилання до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції повідомлень за формою №18-ОПП від 24.07.2014 та від 08.08.2014 про відсутність за місцезнаходженням. Визнав протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області щодо внесення до Єдиного банку даних юридичних осіб повідомлень про відсутність за місцезнаходженням за формою №18 - ОПП від 24.07.2014 та від 08.08.2014 та внесення запису до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 19-ОПП (додаток 25). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області оскаржила його у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2014.

В обґрунтування своїх вимог Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, наголошує на тому, що оскаржувані довідки та повідомлення були складені за результатами проведених заходів у межах повноважень податкового органу та у відповідності до вимог Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300. Крім того, відповідач наголошував на тому, що листи (довідки) або інші документи службового характеру не є рішенням суб'єкта владних повноважень, які породжують для платника певні правові наслідки.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Снігур-ТД» зареєстровано Реєстраційною службою Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області 25.11.2013 за № 14441020000008836.

Оперативним управлінням Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області отримано:

25.06.2014 від Відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області службову записку від 25.06.2014 №8/22-02 щодо проведення заходів з метою встановлення місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірім-опт»;

15.07.2014 від Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області доручення від 15.07.2014 № 947/7/11-28-09-03-06 щодо проведення слідчих дій по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2014 за № 32014120010000020. Зазначеним дорученням визначено необхідність проведення огляду податкової, юридичної та фактичної адрес Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Імпекс» та допиту в якості свідка директора підприємства ОСОБА_1, який також є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігур-ТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірім-опт», Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Імпекс».

Кіровоградською об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області видано наказ від 15.07.2014 № 85/к про направлення у відрядження співробітників оперативного управління Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до м. Одеси для проведення необхідних слідчих дій.

За результатами здійснення виїзду 16.07.2014 за адресою реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігур-ТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ТД» (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5) старшим оперуповноваженим Відділу протидії несплаті податків суб'єктами ЗЕД Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області капітана податкової міліції Писарєва Д.М. складено рапорт, згідно з яким знаходження підприємств та їхніх службових осіб встановлено не було.

Оперативним управлінням Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області складено довідки про відсутність за місцезнаходженням платників податків, в тому числі: Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігур-ТД» - довідка від 24.07.2014 № 1423.

Оперативним управлінням Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області отримано лист Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 4940/7/11-28-09-03-05 з матеріалами, які підтверджують відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігур-ТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Імпекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірім-опт» за місцезнаходженням.

На підставі вказаного листа оперативним управлінням Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області складено довідку від 08.08.2014 № 1477 про відсутність за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігур-ТД».

Вищезазначені довідки від 24.07.2014 № 1423 та від 08.08.2014 № 1477 були направлені до Відділу обліку платників та обробки податкової звітності Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, а оформлені на підставі таких довідок повідомлення форми №18-ОПП від 24.07.2014 та від 08.08.2014 - до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.

Від Державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції 05.08.2014 та 29.08.2014 позивачем отримано повідомлення щодо необхідності підтвердження відомостей про юридичну особу.

На виконання таких вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Снігур-ТД» 06.08.2014 та 03.09.2014 надало державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що у спірній ситуації податковим органом не приймалися акти індивідуальної дії та не вчинялися дії/бездіяльність, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин та які б передбачали необхідність захисту в судовому порядку. Предметом спору у цій справі є визнання протиправними дій контролюючого органу в процесі здійснення службової діяльності, що не порушує прав та інтересів позивача.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковий орган, здійснюючи перевірку місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігур-ТД» діяв за відсутності правових підстав для проведення таких заходів, передбачених пунктом 12.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Розділом XII «Встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі - Порядок), а також Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 № 336 (далі - Положення) визначено порядок здійснення заходів контролюючими органами для встановлення місцезнаходження платника податків.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку його дія поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб. Інформація про таких платників податків, отримана для їх обліку згідно з цим Порядком, вноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб) та складових частин такого банку даних (реєстру платників податків - нерезидентів, реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції), а також до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Згідно з пунктом 12.1 Порядку з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

У відповідності до пункту 12.2 Порядку підрозділи контролюючого органу: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Відповідно до пункту 12.5 Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 19-ОПП (додаток 25).

Підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІІ Положення передбачено заходи, які проводять структурні підрозділи контролюючого органу з метою встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 розділу ІІІ Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції (додаток 1). Запити на встановлення місцезнаходження оформлюються на кожного платника податків окремо незалежно від кількості несплачених видів податків, зборів та інших платежів.

Відповідно до пункту 4.8 розділу IV Положення кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом).

У відповідності до пункту 4.13 розділу IV Положення у разі вжиття заходів для визначення місцезнаходження та встановлення, що засновники і посадові особи не пов'язані з утворенням та господарською діяльністю платника податків, підрозділ податкової міліції:

службовою запискою повідомляє структурний підрозділу ДПС, який ініціював заходи, про встановлення ознак фіктивності платника податків;

ініціює зміну стану платника податків з "10" - запит на встановлення місцезнаходження (місце проживання) на "23" - місцезнаходження не встановлено або "32" - фактичну адресу не встановлено, юридична адреса масової реєстрації;

повідомляє структурний підрозділ органу ДПС який ініціював заходи про їх припинення щодо встановлення місцезнаходження платника податків та передає керівнику органу ДПС службову записку та матеріали відповідно до вимог п. 2.3.1 Порядку взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом ДПА України від 22.02.2008 N 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби", із змінами;

матеріалів до юридичного підрозділу для проведення відповідної позовної роботи;

виконує доручення юридичного підрозділу та супроводжує матеріали у судах.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку про те, що складення довідок про відсутність за місцезнаходженням платника податків, надсилання до державного реєстратора повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та внесення відповідного запису до журналу обліку таких повідомлень є відображенням службової діяльності посадових осіб контролюючого органу щодо здійснених заходів зі встановлення місцезнаходження платника податків, що не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення прав і не породжує обов'язкових юридичних наслідків.

Крім того, внесена до інформаційних систем інформація за результатами здійснених заходів зі встановлення місцезнаходження позивача використовується органами доходів і зборів для цілей ведення обліку платників податків і також не зумовлює для нього жодних юридичних наслідків.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною третьою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом) звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Наведені положення процесуального закону кореспондуються з вимогами частини першої статті 2, частини першої статті 5, частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи судом касаційної інстанції).

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями, бездіяльністю чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі і щодо складення рішень (довідок, повідомлень), не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу (про відмову у реєстрації податкових накладних).

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача з діями, рішенням контролюючого органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних, таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про оскарження таких дій/рішень податкового органу. У ситуації, що розглядається, вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо складення рішення (довідок, повідомлень) та внесення до Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб та його складових частин певних відомостей не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2014, яка відповідає закону.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.12.2015 відстрочив сплату судового збору Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області за подання касаційної скарги в цій справі до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 341, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 у справі № 815/1208/15 скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2014 у справі № 815/1208/15 залишити в силі.

Стягнути з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Глинки, будинок 2, код ЄДРПОУ 39484073) судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 815/1208/15 у сумі 87,7 грн. (вісімдесят сім гривень 70 коп.) отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Символ звітності банку: 207.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк