Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

Київ

справа №826/6080/16

адміністративне провадження №К/9901/18535/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/6080/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалінк" до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, Антимонопольного комітету України, треті особи: Державне підприємство "Український державний центр радіочастот, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ес Ай Центр", про визнання протиправним та скасування рішення

за заявою Антимонопольного комітету України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України, ухвалену 20 квітня 2017 року колегією суддів: Калашніковою О.В., Єрьоміним А.В., Кравцовим О.В., -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю „Діалінк" (далі - ТОВ „Діалінк") звернулося в суд з позовом до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель (далі - Колегія АМКУ), Антимонопольного комітету України, треті особи: державне підприємство „Український державний центр радіочастот" (далі - ДП „УДЦР"), товариство з обмеженою відповідальністю „Ес Ай Центр" (далі - ТОВ „Ес Ай Центр"), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Колегії АМКУ №521-р/пк-ск від 18.03.2016 про зобов'язання ДП „УДЦР" скасувати всі рішення, прийняті після розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників процедури закупівлі - „Код 62.01.1. Послуги щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій для прикладних завдань (Проектування, розроблення та впровадження Автоматизованої інформаційної системи "Централізована база даних перенесених номерів")" [оголошення № 227811, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 12.11.2015 № 377(12.11.2015)].

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року скасовано, ухвалено по справі нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалінк" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №521-р/пк-ск від 18.03.2016 про зобов'язання державного підприємства "Український державний центр радіочастот" скасувати всі рішення, прийняті після розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників процедури закупівлі - "Код 62.01.1. Послуги щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій для прикладних завдань (Проектування, розроблення та впровадження Автоматизованої інформаційної системи "Централізована база даних перенесених номерів")" [оголошення № 227811, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 12.11.2015 № 377(12.11.2015)].

У липні 2017 року Антимонопольний комітет України (в порядку глави 3 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) подав до Верховного Суду України заяву про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року у справі № 826/6080/16.

Ухвалою Верховного Суду України від 24 липня 2017 року відкрито провадження у справі для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) матеріали заяви разом зі справою передано до Верховного Суду.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ДП „УДЦР "(далі - Замовник) оголосило про проведення закупівлі за процедурою відкриті торги (оголошення №227811, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 12.11.2015 року).

Згідно протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів від 25.12.2015 № 102, свої пропозиції конкурсних торгів надали: ТОВ „Хуавей Україна"; дочірнє підприємство з 100% іноземними інвестиціями „ЕРІКССОН"; ТОВ „Діалінк"; ТОВ „Ес Ай Центр"; ДП „Українські спеціальні системи"; ТОВ „Т4В".

У відповідності до протоколу відхилення пропозицій конкурсних торгів від 25.01.2016 Замовник відхилив пропозиції конкурсних торгів ТОВ „Хуавей Україна", ТОВ „Ес Ай Центр" та ДП „Українські спеціальні системи".

Пропозиція конкурсних торгів ТОВ „Ес Ай Центр" була відхилена Замовником з тих підстав, що: 1) подані учасником документи не підтверджують відповідність кваліфікаційному критерію „Наявність фінансової спроможності"; 2) у пропозиції конкурсних торгів (ціновій пропозиції) зазначена недостовірна інформація, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі щодо суми, яку повинні зазначити учасники Процедури закупівлі у графі „Технічна підтримка АІС ЦБД ПН"; 3) подана пропозиція конкурсних торгів не відповідає технічним вимогам згідно Додатку № 3.

Згідно протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 25.01.2016 найбільш економічно вигідною визнана та акцептована пропозиція конкурсних торгів ТОВ „Діалінк".

Не погоджуючись з відхиленням пропозиції конкурсних торгів, ТОВ „Ес Ай Центр" звернулося зі скаргою до Антимонопольного комітету України від 03.02.2016 № 02/2016-2К (зареєстрована в Комітеті 04.02.2016 за № 8-20/327-ДЗ) щодо порушення ДП „УДЦР" порядку проведення процедури закупівлі - „Код 62.01.1. Послуги щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій для прикладних завдань (Проектування, розроблення та впровадження Автоматизованої інформаційної системи „Централізована база даних перенесених номерів")" (оголошення № 227811, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 12.11.2015 № 377(12.11.2015)).

Рішенням Колегії АМКУ від 05.02.2016 № 78-р/пк-ск скарга була прийнята до розгляду.

У відповідь на запит Колегії АМКУ від 08.02.2016 № 20-29.3/07-386-дз Замовник листами від 11.02.2016 №80/16.4/1784 та від 26.02.2016 №80/14-01/2544 надав Колегії матеріали та пояснення по суті справи.

Листами від 02.03.2016 № 03/2016-1К та від 17.03.2016 №03/2016-4К ТОВ „Ес Ай Центр" надав додаткові пояснення до скарги.

Листами: від 12.03.2016 № 80/16.4/3145, від 16.03.2016 №80/16.4/3417, від 17.03.2016 № 80/16.4/3511, від 18.03.2016 №80/16.4/3518 Замовник надав додаткову інформацію щодо проведення ним процедури закупівлі.

У ході розгляду скарги та наданих замовником копій документів, які стосуються проведення ним процедури закупівлі, Колегією АМКУ була встановлена наявність підстав для задоволення скарги та прийняте рішення від 18.03.2015 № 521-р/пк-ск, яким скарга ТОВ „Ес Ай Центр" була задоволена частково, зобов'язано ДП „УДЦР" скасувати всі рішення, прийняті після розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників процедури закупівлі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у складі копії пропозиції конкурсних торгів Скаржника містяться: баланс та звіт про фінансові результати за 9 місяців 2015 р., листи-роз'яснення, за якими Скаржник є новоствореною організацією, у зв'язку з чим фінансова звітність за 2014 рік не подається, є малим підприємством і не подає звіт про рух грошових коштів. При цьому, Документація не містить окремих вимог щодо показників фінансових результатів учасників Процедури закупівлі. У складі копії пропозиції конкурсних торгів Скаржника міститься форма „Пропозиція конкурсних торгів", у якій зазначено, що технічна підтримка АІС ЦБД ПН становить „0" грн. При цьому, Документація не містила обмежень щодо суми, яку повинні зазначити учасники Процедури закупівлі у графі „технічна підтримка АІС ЦБД ПН". Додаток 3 Документації містить технічні вимоги до предмета закупівлі, зокрема, у п. 3.1 додатку зазначено, що АІС ЦДБ ПН є функціонально єдиною системою, базові складові якої утворюють інтегровану інформаційно-комунікаційну інфраструктуру для забезпечення ППН. Пунктами 3.5 та 3.6 додатку 3 Документації встановлені вимоги до підсистеми інтерфейсів та інформаційно-аналітичної підсистеми. При цьому, Документація не містить умов, що всі базові складові АІС ЦБД ПН на етапі подання пропозицій конкурсних торгів повинні мати єдиний інтерфейс.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що суди попередніх інстанцій помилково погодились з рішенням Колегії АМКУ в частині необґрунтованості відхилення конкурсної пропозиції Скаржника з підстав відсутності у ДКТ окремих вимог щодо показників фінансових результатів учасників Процедури закупівлі.

Крім того, касаційний суд вказав про обґрунтованість висновку Замовника, що у пропозиції конкурсних торгів ТОВ „ЕС АЙ Центр" вартісний показник „Послуг з технічної підтримки АІС ЦБД ПН" складає „0" (нуль) грн., що не відповідає додатку № 2 до ДКТ.

Також Вищий адміністративний суд України вказав про помилковість висновків судів в частині того, що ДКТ не містить умов, що всі базові складові АІС ЦБД ПН повинні мати єдиний інтерфейс на етапі подання Пропозицій конкурсних торгів.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України Антимонопольний комітет України, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (частини четвертої статті 18 та частини першої статті 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель"), просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року.

На обґрунтування заяви надано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2013 року (К/800/32495/13) та копію постанови Верховного Суду України від 21 травня 2013 року, в яких, на думку заявника, по іншому судами застосовано частину четверту статті 18 та частину першу статті 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Перевіривши наведені у заяві доводи, суд дійшов висновку про відсутність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України (у редакції до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 237 КАС України (у редакції до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ „Діалінк", касаційний суд покликався на те, що Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, як суб'єктом владних повноважень не доведена правомірність оскаржуваного рішення, в той час, матеріалами справи підтверджено обгрутнованість відхилення конкурсної пропозиції ТОВ „Ес Ай Центр".

В поданій для порівняння ухвалі від 19 вересня 2013 року (справа № К/800/32495/13), касаційний суд прийшов до висновку про правомірність рішення Колегії Антимонопольного комітету України, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено обставини, які свідчать про невідповідність пропозиції конкурсних торгів ТОВ умовам документації конкурсних торгів. В наведеному рішенні зазначено, що для застосування положень статті 29 Закону № 2289-VI необхідно встановити обставини невідповідності пропозиції конкурсних торгів умовам документації конкурсних торгів чи факт зазначення недостовірної інформації.

В поданій для порівння постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 (справа № 2а-14241/11/2670) вказано, що буквальне тлумачення пункту 3 частини першої статті 29 Закону № 2289-VI дає підстави вважати, що замовник при прийнятті конкурсної документації учасників торгів перевіряє її на відповідність установленим вимогам, а у разі виявлення розбіжностей - відхиляє пропозицію. АКМУ, розглядаючи скаргу на допущені порушення під час проведення державних закупівель, перевіряє дотримання процедури таких закупівель з метою забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Колегія суддів зазначає, що зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії судових рішень в яких додано до заяви.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві Антимонопольного комітету України.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом, не підтвердилися, у задоволенні заяви Антимонопольного комітету України слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись підпунктами 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

У задоволенні заяви Антимонопольного комітету України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон,

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду