Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2019 року

Київ

справа №808/3521/16

адміністративне провадження №К/9901/31748/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2016 року (Суддя: Дуляницька С.М.),

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 року (Судді: Шальєва В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.),

у справі № 808/3521/16

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 року № 67433-13 на суму 25 000 грн, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року № 67433-13 про сплату позивачем суми транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права при розгляді справи просив суд скасувати судові рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів касаційної скарг відповідач зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції не взято до уваги, що відповідно даних АІС «Податковий блок» у власності позивача перебуває автомобіль марки PORSCHE CAYENNE (державний номер НОМЕР_1), 2014 року випуску, який є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки відповідає вимогам підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України. Крім цього зазначив, що до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків на 2016 рік не застосовуються вимоги пп. 12.3.4 п. 12.3 статті 12 ПК України.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, позивач є власником транспортного засобу марки PORSCHE CAYENNE, державний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб. см., первинно зареєстрований 27.03.2014 р.

30.06.2016 року відповідачем згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України було прийнято податкове повідомлення-рішення № 67433-13, яким позивачу на підставі пп. 267.6.2 п. 267.2 статті 267 ПК України визначено до сплати за 2016 рік суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, посилались на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII бюджетним періодом, в якому починає застосовуватися транспортний податок до об'єктів оподаткування є 2017 рік, тому нарахування позивачу у 2016 році суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб є передчасним. Крім того, суди посилались на ненадання відповідачем до податкового повідомлення-рішення розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, та не доведення, що транспортний засіб, який належить позивачу є об'єктом оподаткування транспортним податком в 2016 році.

Суд касаційної інстанції частково погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в редакції закону від 24.12.2015 році).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Міекономрозвитку), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2016 становив 1 378 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн.

В доводах касаційної скарги відповідач наполягав на тому, що транспортний засіб позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком в 2016 році лише з посиланням на те, що відповідно даних АІС «Податковий блок» у власності позивача перебуває автомобіль марки PORSCHE CAYENNE (державний номер НОМЕР_1), 2014 року випуску. Проте такі дані не є інформацією Мінекономрозвитку, яка визначає середньоринкову вартість транспортного засобу позивача, та до касаційної скарги скаржником не надані, як і не були надані суду першої та апеляційної інстанції.

Крім цього суд звертає увагу, що позивач, не погодившись з визначенням йому до сплати суму транспортного податку за 2016 рік скористався процедурою, передбаченою пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, звернувшись зі скаргами до ГУ ДФС у Запорізькій області, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, та ДФС України, додавши до останніх договір купівлі-продажу транспортного засобу № 13.12.2013 року № 673 за ціною 877 200 грн (арк. справи 29-33) та видаткову накладну від 26.03.2014 року № 4006161 про підтвердження вартості купленого транспортного засобу, яка становить менше, між 750 мінімальних заробітних плат станом на 01.01.2016 року.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області та Державна фіскальна служба України залишили скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін з посиланням на те, що підставою для визначення до сплати суми транспортного податку стали дані витягу з веб-сайта Мінекономрозвитку. Проте така інформація до скарг приєднана не була, та в матеріалах справи також відсутня.

Отже відповідачем як суду першої, так суду апеляційної інстанції не було надано доказів, що середньоринкова вартість автомобіля позивача становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в редакції закону від 24.12.2015 році), а за наявними в матеріалах справи доказами, наданими позивачем, вартість автомобілю позивача станом на час придбання (2014 рік) складала 877 200 грн. (а.с. 29-34).

З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції, що визначення позивачу суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн. є протиправним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з огляду на не доведення відповідачем, що автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

До того ж суд приймає доводи касаційної скарги про те, що до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків на 2016 рік не застосовуються вимоги пп. 12.3.4 п. 12.3 статті 12 ПК України в силу прямої норми пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII, яким визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», що спростовує посилання позивача на ці вимоги, як на підставу для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 року у справі № 808/3521/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко