Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 22.02.2021 року у справі №826/7416/17 Ухвала КАС ВП від 22.02.2021 року у справі №826/74...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.02.2021 року у справі №826/7416/17



ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2021 року

Київ

справа №826/7416/17

адміністративне провадження №К/9901/45768/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" (NF Trading FZE) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування наказу в частині, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 (головуючий суддя - Келеберда В. І., судді: Качур І. А., Федорчук А. Б. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
09.10.2017 (головуючий суддя - Ісаєнко Ю. А., судді: Губська Л. В., Федотов І. В. ) у справі №826/7416/17.

встановив:

Компанія "НФ Трейдінг ФЗІ" (NF Trading FZE) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 №1647 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності" в частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до позивача, зазначеної у пункті 73 додатку до оскаржуваного наказу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
09.10.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що подання ДФС України від
14.07.2016 №12036/5/99-99-14-06-16 щодо застосування до Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу, за формою та змістом відповідало частині 3 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а тому у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не було передбачених законодавством підстав для незастосування до Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у зв'язку з проведенням зарахувань між позивачем та компанією "Almira Investment Ltd" (Seychelles, Company Number 129815) відповідні зобов'язання перед ПАТ "Азот" є необґрунтованими та не підтвердженими жодним доказом.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, пунктом 73 додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 №1647 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності" до Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Підставою для застосування санкції стали матеріали Державної Фіскальнрї служби від 14.07.2016 №12036/5/99-99-14-06-16 щодо порушення Компанією "НФ Трейдінг ФЗІ" вимог статей 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при проведенні зовнішньоекономічних операцій із ПАТ "Азот", а саме несвоєчасність розрахунків за поставлену продукцію на підставі контрактів №265М-401 від 30.09.2015, №277М-401 від 13.10.2015 та №302М-401 від 10.11.2015 на загальну суму 10 423 976,25 доларів США.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6, 7 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України.

Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами частин 1, 2, 5, 6, 7 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення частин 1, 2, 5, 6, 7 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання частин 1, 2, 5, 6, 7 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання частин 1, 2, 5, 6, 7 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 08.11.2016 позивач частково погасив заборгованість за контрактом №302М-401 від 10.11.2015 на суму 8000,00 доларів США.

16.11.2016 між позивачем, компанією "Almira Investment Ltd" (Seychelles, Company Number 129815) та ПАТ "Азот" укладені угоди про переведення боргу №572М-304 від
16.11.2016, №573М-304 від 16.11.2016 та №574М-304 від 16.11.2016, за якими заборгованість позивача за контрактами №265М-401 від 30.09.2015 у сумі 9 735
991,05 доларів США
, №277М-401 від 13.10.2015 у сумі 460 958,40 доларів США та №302М-401 від 10.11.2015 у сумі 219 026,80 доларів США переведена на компанію "Almira Investment Ltd".

Враховуючи наявність зустрічної заборгованості ПАТ "Азот" перед компанією "Almira Investment Ltd" на загальну суму, яка перевищує 10 415 976,25 доларів США, сторони припинили зазначені вище грошові зобов'язання, у тому числі за контрактами №265М-401 від 30.09.2015, №277М-401 від 13.10.2015 та №302М-401 від
10.11.2015 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актами зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.11.2016 та від 01.12.2016, підписаними між ПАТ "Азот" та компанію "Almira Investment Ltd", та які містяться в матеріалах справи.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що в результаті перерахування на користь ПАТ "Азот" грошових коштів, переведення боргу на іншого нерезидента - компанію "Almira Investment Ltd", і проведення заліків зустрічних однорідних вимог між компанію "Almira Investment Ltd" та ПАТ "Азот", було усунуто порушення у вигляді нездійснення розрахунків на загальну суму 10 423 976,25 доларів США. Таким чином, зважаючи на факт усунення позивачем порушення, звернення останнього до відповідача із відповідним клопотанням та не вчинення відповідачем дій, обумовлених статтею 37 Закону, спрямованих на скасування застосованих спеціальних санкцій по відношенню до позивача (у зв'язку з надходженням клопотання останнього), суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, застосованої до позивача шляхом видачі оскаржуваного наказу.

Відповідно до частини 12 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання частини 12 статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Згідно з частинами 13,14 статті 37 України "Про зовнішньоекономічну діяльність" клопотання повинно містити такі документи:

лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України;

оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.

Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

Пунктами 4.13-4.15 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерство економіки України від 17.04.2000 № 52 передбачено, що якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти Міністерству економічного розвитку і торгівлі України матеріали про їх скасування (зміна виду, тимчасове зупинення). Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України матеріали, що підтверджують вжиті ними заходи до приведення зовнішньоекономічної та пов'язаної з нею господарської діяльності у відповідність до норм чинного законодавства, та виходити до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасового зупинення) дії санкцій. Загальний термін розгляду вказаних клопотань та надання відповіді суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності про прийняте Міністерством економічного розвитку і торгівлі України рішення не повинен перевищувати тридцять календарних днів. У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміна виду, тимчасове зупинення) дії санкцій. Клопотання повинно містити такі документи: лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України; оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України. Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

Пунктом 4.17 зазначеного Положення зафіксовано, що дія санкцій скасовується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в разі усунення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до законів України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону, а також якщо в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відсутні матеріали щодо порушення цим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та матеріали щодо проведених ним дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Наведені законодавчі норми свідчать про те, що індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і скасовується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Дія санкцій скасовується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в разі усунення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України або застосування практичних заходів.

Законодавчо визначеною умовою скасування дії санкцій Міністерством економічного розвитку і торгівлі України є усунення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до законів України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відповідні матеріали, які підтверджують усунення порушень законодавства України і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України, на підставі чого звернутися з клопотанням про скасування дії санкцій.

Клопотання повинно містити такі документи: лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України; оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.

Вирішуючи даний спір судами зазначено, що 05.04.2017 Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" звернулася до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із клопотанням про скасування дії спеціальної санкції, проте відповідачем будь-яких пояснень та/або заперечень не надано, як і не надано пояснень з приводу того, чому клопотання позивача не розглянуто, а застосовані до позивача санкції не скасовані.

Відповідно до пункту 1.11 постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними імпортними операціями", затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

При цьому, відповідно до пункту 1.13 Інструкції № 136, підставою для зняття банком з контролю експортної операції з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортної операції резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути: повідомлення митного органу, а також копія МД, засвідчена в установленому законодавством України порядку; повідомлення податкового органу, надіслане банку, про те, що немає порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями з поставки продукції.

Пунктом 2.3 Інструкції № 136 передбачено підстави для зняття з валютного контролю експортних операцій, а саме: повідомлення іншого банку про зарахування виручки за цією операцією на відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента; повідомлення іншого банку про надходження реєстру МД за цією операцією резидента.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом 11.05.2017 №4102-13/15297-07 звернення Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" листами від 05.04.2017 №07/23860-17 та від 05.04.2017 №07/23843-17 повідомило, що для розгляду питання про скасування дії спеціальної санкції Підприємству необхідно надати до Міністерство економічного розвитку і торгівлі України належним чином завірені копії матеріалів, які свідчать про усунення правопорушень та приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України станом на поточну дати.

Аналогічна відповідь Міністерством економічного розвитку і торгівлі України листом від 30.05.2017 №4102-13/17861-07 була надана на звернення позивача із листами від 15.05.2017 №15/05/2017-1 та від 15.05.2017 №15/025/2017-2.

Таким чином, оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про усунення порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" шляхом зняття експортних операцій з валютного контролю, підстави для скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 №1647 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності" в частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до позивача, зазначеної у пункті 73 додатку до оскаржуваного наказу відсутні.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а відтак їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами 1 , 3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 262, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 у справі №826/7416/17 скасувати.

Ухвалити у справі №826/7416/17 нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати