Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2020 року у справі №804/632/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2020 року

Київ

справа №804/632/17

адміністративне провадження №К/9901/39280/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (судді: Прокопчук Т.С. (головуючий), Круговий О.О., Шлай А.В.) у справі № 804/632/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКС ІМ ТРАНС» до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКС ІМ ТРАНС» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючи орган) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття та ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку щодо виплати Товариству бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з податку на додану вартість (ПДВ) за жовтень 2014 року в сумі 6 509 567,00 грн, за листопад 2014 року в сумі 3 585 548,00 грн, за грудень 2014 року в сумі 2 273 422,00 грн та зобов`язання контролюючого органу прийняти висновки про відшкодування з бюджету Товариству за вказаними податковими деклараціями ПДВ у зазначених сумах та надати їх до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством у відповідності до норм Податкового кодексу України було подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2014 року з розрахунками бюджетного відшкодування та заявами про повернення бюджетного відшкодування на загальну суму 12 368 537,00 грн. Відповідачем проведені документальні позапланові перевірки поданих декларацій, за результатами чого складені акти з висновками про не підтвердження заявленої ТОВ «Екс Ім Транс» суми бюджетного відшкодування у вказаному розмірі. На підставі актів перевірок прийняті податкові повідомлення - рішення, якими зменшено ТОВ «Екс Ім Транс» заявлені суми бюджетного відшкодування. Податкові повідомлення - рішення скасовані в судовому порядку, однак відповідач, незважаючи на вказані обставини, ухиляється від свого обов`язку скласти відповідні висновки про повернення ТОВ «Екс Ім Транс» заявлених до відшкодування сум ПДВ.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неприйняття та ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку щодо виплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Екс Ім Транс» бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в сумі 6509567,00 грн, за листопад 2014 року в сумі 3585548,00 грн, за грудень 2014 року в сумі 2 273422,00 грн.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти висновки про відшкодування з бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Екс Ім Транс» за податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в сумі 6509567,00 грн, за листопад 2014 року в сумі 3585548,00 грн, за грудень 2014 року в сумі 2273422,00 грн та надати їх до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки судовими рішеннями, що набрали законної сили, підтверджена правомірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 12 368 537,00 грн за період жовтень - грудень 2014 року, контролюючим органом порушено приписи Податкового кодексу України та Порядку №39 в частині відмови у поданні висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів із зазначенням зазначеної суми для відшкодування її позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Екс Ім Транс» до контролюючого органу подано податкові декларації, в яких заявлено бюджетне відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку всього на суму 12 368 537,00 грн, в тому числі в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2014 року в сумі 6 509 567,00 грн, за листопад 2014 року в сумі 3 585 548,00 грн, за грудень 2014 року в сумі 2 273 422,00 грн.

Контролюючим органом проведено документальні позапланові виїзні перевірки, щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ у вказаних податкових деклараціях. За результатами зазначених перевірок складені наступні акти:

- від 18.03.2015 №433/15-1/25524477 (по декларації за жовтень 2014 року), на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.04.2015 №0000121502, №0000111502 та №0000131502 та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6 509 567,00 грн;

- від 19.02.2015 №159/15-1/25524477 (по декларації за листопад 2014 року), на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.03.2015 №0000051502, №0000061502 та №0000071502 та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3 585 548,00 грн.;

- від 27.03.2015 №707/15-1/25524477 (по декларації за грудень 2014 року), на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.04.2015 №00000151502, №0000141502, №0000161502 та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2 273 422,00 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ «Екс Ім Транс» оскаржило їх в судовому порядку. Постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 у справі №804/11870/15, від 17.08.2015 у справі №804/9197/15 та від 05.10.2015 у справі №804/14332/15 вищевказані податкові повідомлення визнані протиправними та скасовані. Судові рішення набрали законної сили.

Таким чином, судовими рішеннями підтверджена правомірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування на загальну суму 12 368 537,00 грн за період жовтень - грудень 2014 року.

ТОВ «Екс Ім Транс» 11.10.2016 зверталося до відповідача із вимогою про надання висновку щодо суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню підприємству з бюджету. На вказане звернення контролюючий орган листом від 08.11.2016 №37082/10/04-63-12-02-16 повідомив Товариству, що листами ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.09.2016 №9794/7/04-36-12-02-14 та від 18.10.2016 №11157/7/04-36-112-02-14 надано застереження відносно відшкодування ПДВ грошовими коштами по ТОВ «Екс Ім Транс» по податкових деклараціях за жовтень- грудень 2014 року.

З посиланням на вказані листи відповідачем зазначено, що у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відсутні підстави щодо надання висновків до Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області про відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Екс Ім Транс» .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неповне з`ясування судом попередньої інстанції обставин справи, зокрема контролюючий орган зазначає, що судове оскарження бюджетного відшкодування за листопад 2014 року, зокрема за податковим повідомленням - рішенням від 10.03.2015 № 0000071502, ще не завершено, оскільки справа знаходиться на розгляді в Верховному Суді України, а відповідно відсутні підстави для відшкодування сум ПДВ. Також контролюючий орган вказує на зміну з 01.01.2017 процедури повернення сум бюджетного відшкодування.

9. Позивачем надано відзив (заперечення) на касаційну скаргу відповідача, у яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1 Пункт 200.1 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

10.6. Пункт 200.7 статті 200.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

10.7. Пункт 200.10 статті 200.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

10.9. Пункт 200.12 статті 200.

Орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

10.10. Пункт 200.13 статті 200.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

10.10. Пункт 200.15 статті 200.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

11. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій):

11.1. Частина перша статті 72.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

11.2. Частина п`ята статті 254.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

11.3. Стаття 255.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

12. Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (який був чинний до 01.04.2017).

12.1. Пункт 9.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

14. На момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 ПК України та Порядком № 39.

15. Платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, за результатами документальної перевірки.

16. У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

18. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи щодо заявлення ПДВ до бюджетного відшкодування, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційні скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

19. З врахуванням обставин встановлених судами першої та апеляційної інстанцій щодо права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у загальному розмірі 12 368 537,00 грн за період жовтень - грудень 2014 року, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку та зобов`язання контролюючого органу до виконання покладеного на нього законодавством обов`язку щодо надання органу казначейства висновку щодо суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

20. Посилання контролюючого органу на незавершені судові процедури щодо правомірності формування позивачем бюджетного відшкодування за листопад 2014 року, зокрема за податковим повідомленням - рішенням від 10.03.2015 № 0000071502, оскільки справа знаходиться на розгляді в Верховному Суді України, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на те, частиною п`ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Тобто наявність відкритого касаційного провадження не є обставиною, яка впливає на набрання рішенням суду законної сили. Рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим до виконання.

Щодо посилання контролюючого органу на зміну з 01.01.2017 процедури повернення сум бюджетного відшкодування то необхідно зазначити, що пункт 37 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України було доповнено абзацом третім (Закон № 909-VIII від 24.12.2015), яким передбачено, що бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування до 1 липня 2015 року, здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу у редакції, що діяла станом на 1 липня 2015 року, а враховуючи, що позивачем до бюджетного відшкодування задекларовано суми ПДВ за жовтень - грудень 2014 року, то відповідно процедури повернення застосовується та яка діяла до 1 липня 2015 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції у цій справі чинним був і Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (втратив чинність з 01.04.2017), а Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26, на який посилається відповідач в касаційній скарзі, набирав чинності з 1 квітня 2017 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних відносин колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.

22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 слід залишити без задоволення.

23. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі №804/632/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду