Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.11.2019 року у справі №806/2539/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2019 року

Київ

справа №806/2539/16

адміністративне провадження №К/9901/17482/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача Бевзенка В. М., суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 (головуючий суддя - Капинос О. В. )

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 (головуючий суддя - Котік Т. С., судді: Жизневська А. В., Охрімчук І. Г. )

у справі №806/2539/16

за позовом ОСОБА_1

до Регіонального сервісного центру в Житомирській області Міністерства внутрішніх справ України

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру в Житомирській області Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру в Житомирській області Міністерства внутрішніх справ України, що полягає у ненаданні у передбачений законом строк інформації на його адвокатський запит №35 від 24.11.2014 відносно власника, підстав набуття права власності та підстав реєстрації на автомобіль д. н. НОМЕР_1, та зобов'язати Регіональний сервісний центр в Житомирській області Міністерства внутрішніх справ України протягом 5 днів з дня набрання законної сили рішенням суду надати інформацію на його адвокатський запит №35 від 24.11.2014 відносно власника, підстав набуття права власності та підстав реєстрації на автомобіль д. н. НОМЕР_1.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від
26.12.2016, позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів сплати судового збору.

Залишаючи позов без руху, суди першої та апеляційної інстанцій мотивували своє рішення тим, що зміст адміністративного позову дає підстави для висновку, що позивач звертається до суду не як фізична особа, а саме як адвокат - представник Орлецької Л. Г. та діє в її інтересах. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом за захистом не своїх особистих порушених прав, то він не може бути звільнений від сплати судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанцій було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся з цим позовом до суду в наслідок відмови відповідача надати інформацію на його запит, який направленого позивачем на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як адвокатом в інтересах ОСОБА_2, у зв'язку з наданням їй правової допомоги.

Позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та додав до адміністративного позову копію посвідчення №2749909699 інваліда ІІ групи.

Відповідно до пунктів 1, 7, 9 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у пунктів 1, 7, 9 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені пунктів 1, 7, 9 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно пункту статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

З огляду на наведені положення Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на день подання позовної заяви 16.12.2016, що підтверджується копією поштового конверту в матеріалах справи, ~law13~ не був чинним, а тому позивач не був звільнений від сплати судового збору, оскільки положення ~law14~ не мають зворотної сили.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність посилань позивача на відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки позивачем не було надано суду першої інстанції жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому позовна заява мала бути залишена без руху.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова