Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.07.2018 року у справі №826/4935/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/4935/16

адміністративне провадження №К/9901/55831/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2018 року (суддя Дегтярьова О. В. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (колегія суддів: Земляна Г. В., Лічевецький І. О., Сорочко Є. О.) у справі № 826/4935/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "АВАНТ БАНК" Ларченко Ірини Миколаївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "АВАНТ БАНК" Кічука Олега Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "АВАНТ БАНК" Ларченко Ірини Миколаївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "АВАНТ БАНК" Кічука Олега Івановича, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" Ларченко І. М., яке оформлено наказом № 57 від 23.02.2016 року, про визнання нікчемним (правочину) операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_5 відкритого на підставі Договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/ НОМЕР_5, укладеного 29.01.2016 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК", яка була проведена 29.01.2016 року на суму ~money3~;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "АВАНТ- БАНК" Ларченко І. М., якій Фонд гарантування вкладів фізичних осіб делегував свої повноваження тимчасового адміністратора, подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про мене, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АВАНТ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі суми у ~money0~ 50 копійок, що за встановленим курсом було еквівалентом суми ~money4~, що була розміщена на поточному рахунку позивача № НОМЕР_5 в іноземній валюті - доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/13/ НОМЕР_5, укладеного 05.03.2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що він є вкладником ПАТ "АВАНТ-БАНК" на підставі відкритих у банку договорів банківського рахунку, на один з яких йому від іншої фізичної особи у законний спосіб були перераховані кошти. ОСОБА_1 вважає, що його законні права на отримання гарантованого відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були порушені внаслідок прийняття Уповноваженою особою Фонду Ларченко І. М. протиправного рішення відповідача про визнання нікчемним (правочину) операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок позивача № НОМЕР_5 відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/НОМЕР_5 від 29.01.2016 року.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення залишити без змін.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що між ПАТ "АВАНТ-БАНК", як банком, та ОСОБА_1, як клієнтом, 05.03.2013 укладено договір № РКО-Ф/13/ НОМЕР_5 банківського рахунку фізичної особи, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_5 у доларах США та надає послуги з розрахункового касового обслуговування.

29 січня 2016 року між вказаними сторонами був укладений аналогічний за змістом договір № РКО-Ф/16/ НОМЕР_5 банківського рахунку фізичної особи, за умовами якого банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_5 у доларах США.

При цьому, 29 січня 2016 року на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_5 від ОСОБА_3, який також є клієнтом ПАТ "АВАНТ-БАНК", з рахунку № НОМЕР_4, перераховано кошти у розмірі 6 500 дол. США, призначення платежу "поповнення власного поточного рахунку".

В той же день кошти у зазначеній сумі були перераховані з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 на його інший поточний рахунок № НОМЕР_5.

Наведені обставини підтверджуються наданою позивачем разом з матеріалами позову копіями виписки банку по особовому рахунку № НОМЕР_5 за період з 04.01.2016 року по 29.01.2016 року, платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 29.01.2016 року та меморіального ордера №804508 від 29.01.2016.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 29.01.2016 №44 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29.01.2016 року №44 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк", згідно якого з 29.01.2016 по 28.02.2016 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрацію в ПАТ "Авант-Банк" Ларченко Ірину Миколаївну.

Згідно наказу Уповноваженої особи від 29.01.2016 №15 створено комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Авант-Банк".

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко І. М. № 57 від 23.02.2016 затверджено перелік нікчемних правочинів, серед яких наявна операція по перерахуванню
29.01.2016 року коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_5 на суму 6 500 дол. США.

Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко І. М. від 25.02.2016 № 897 позивача повідомлено про нікчемність (правочинів) - операції по перерахуванню 29.01.2016 коштів з рахунку фізичної особи на рахунок НОМЕР_5 на суму 6 500 дол. США, згідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

26.02.2016 року, на підставі постанови Правління НБУ від 25.02.2016 року № 109 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 262 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Цим Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 262 призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "АВАНТ-БАНК", визначені ст.ст. 37, 38, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні строком на два роки із 26.02.2016 року до 25.02.2018 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2065 від 22.05.2017 року про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "АВАНТ-БАНК". Згідно з цим Рішенням повноваження ліквідатора ПАТ "АВАНТ-БАНК" визначені, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 521, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", делеговано Кічуку Олегу Івановичу з 25.05.2017 року.

Вважаючи зазначені дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даною позовною заявою.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до висновку, про обґрунтованість дій відповідача та правомірності прийняття наказу № 57 від 23.02.2016 про визнання нікчемним (правочину) операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_5 та відповідно не подання додаткової інформації про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АВАНТ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки судами встановлено, що 29 січня 2016 року ОСОБА_3 перерахував зі свого рахунку № НОМЕР_4, відкритого у ПАТ "АВАНТ-БАНК", суми безготівкових коштів у різних розмірах (валюта - долар США) на рахунки інших фізичних осіб (в тому числі, на рахунок позивача), у зв'язку з тим, що сума на рахунку ОСОБА_3 перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошей Фондом (200 ~money1~ ) і відповідно з огляду на платіжний стан Банку, для такого клієнта існував ризик, щодо незадоволення його вимог в результаті ліквідації Банку.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до ~law16~ вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до ~law17~ уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених ~law18~ та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з ~law19~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (..), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (..). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ~law20~ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law21~ і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ "Авант-Банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках розміщено кошти (переказ коштів від ОСОБА_3), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.

Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Авант-Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Авант-Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law22~. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до ~law23~.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

~law24~ (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Авант-Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування ~law25~, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.

Стосовно висновку судів попередніх інстанцій про те, що договір банківського вкладу позивача має ознаки нікчемності у зв'язку з його укладенням у день прийняття постанови Правління Національного банку України від 29.01.2016 №44 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АВАНТ-БАНК" до категорії неплатоспроможних", колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, тимчасову адміністрацію у ПАТ "Авант-Банк" запроваджено з 30.01.2015, тобто вже після перерахування коштів на рахунок позивача.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 826/10002/15, від 17 травня 2019 року у справі № 826/26437/15, від 17 липня 2019 року у справі №810/362/16.

Також, вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про нікчемність операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли від третьої особи: ОСОБА_3 шляхом безготівково переказу, що в період дії Постанови Національного банку України №878/БТ від 10.12.2015 року призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Втім, положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено обов'язкового внесення саме готівкових коштів на банківський (депозитний) рахунок особисто вкладником, оскільки в статті 2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника.

Статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до Статтею 1062 Цивільного кодексу України.

Отже, доводи відповідача щодо нікчемності операцій по перерахуванню коштів з рахунку ОСОБА_3 на поточні рахунки позивача з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Слід також зазначити, що згідно ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 10.12.2015 № 878/БТ, якою до ПАТ "Авант-Банк" було застосовано заходи впливу, є банківською таємницею, а тому про неї не було і не могло бути відомо позивачу на момент укладення правочину, що також вказує на добросовісність його дій у спірних правовідносинах.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 та договорами з відповідними клієнтами банку.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" за рахунок Фонду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" Ларченко І. М., яке оформлено наказом № 57 від 23.02.2016 року, про визнання нікчемним (правочину) операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_5 відкритого на підставі Договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/ НОМЕР_5, укладеного 29.01.2016 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК", яка була проведена 29.01.2016 року на суму ~money5~ суд зазначає наступне.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ~law29~, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ~law30~) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від
04.07.2018 у справі №819/353/16.

Встановлена правова природа повідомлення про нікчемність унеможливлює здійснення розгляду у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання протиправними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком, його скасування, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Згідно ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення у справі та закриттям провадження у відповідній частині позовних вимог.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 354, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року скасувати.

Закрити провадження у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" Ларченко І. М., яке оформлено наказом № 57 від 23.02.2016 року про визнання нікчемним (правочину) операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_5 відкритого на підставі Договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/ НОМЕР_5, укладеного 29.01.2016 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК", яка була проведена 29.01.2016 на суму ~money6~.

Ухвалити нове рішення.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "АВАНТ- БАНК" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АВАНТ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі суми у ~money2~ 50 копійок, що за встановленим курсом було еквівалентом суми ~money7~, що була розміщена на поточному рахунку позивача № НОМЕР_5 в іноземній валюті - доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/13/ НОМЕР_5, укладеного 05.03.2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук