Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа №806/1745/16

касаційне провадження №К/9901/25482/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 (суддя Семенюк М.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді: Євпак В.В., Шидловський В.Б.) у справі № 806/1745/16 за позовом Приватного підприємства «Нікон» до Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Нікон» звернулось до суду з адміністративним позовом до Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08.04.2016 № 0000112101 та від 08.04.2016 № 0000102101.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 17.10.2016 позов задовольнив.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.12.2016 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 залишив без змін.

Малинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2016, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 та прийняти нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 1.2 глави 1, пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 9 глави ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 71, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що позивачем не оприбутковано готівкові кошти в розмірі 15888,06 грн. по аптеці № 7 та в розмірі 15977,05 грн. по аптеці № 8, позаяк не відображено їх в книгах обліку розрахункових операцій своєчасно - в день одержання.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено фактичні перевірки аптек № 7 та № 8, що належать Приватному підприємству «Нікон», щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами яких складено акти від 28.03.2016 № 0062/06/30/22/24705099 та від 28.03.2016 № 0063/06/30/22/24705099.

Перевірками встановлено порушення позивачем вимог пунктів 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв`язку з несвоєчасним (не у день одержання) оприбуткуванням готівкових коштів у розмірі 15888,06 грн. по аптеці № 7 та в розмірі 15977,05 грн. по аптеці № 8 у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 № 0000102101, відповідно до якого застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79885,25 грн., а також від 08.04.2016 № 0000112101, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79440,30 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили, з того, що готівка в день її надходження оприбутковувалась в касовій книзі підприємства за прибутковими касовими ордерами та здавалась до банківської установи, що підтверджується виписками з касової книги Приватного підприємства «Нікон» та прибутковими касовими ордерами, видатковими касовими ордерами, квитанціями.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлено відповідальність статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.04.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Богодухівська Птахофабрика» до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції, третя особа - Державна податкова адміністрація в Харківській області, про скасування рішення, а також від 04.11.2015 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Козелецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Приватне підприємство «Нікон» посилалось на те, що в аптеках, за адресами: АДРЕСА_1, реєстратори розрахункових операцій не працювали з причин відсутності електроенергії чи доступу до мережі Інтернет, що підтверджується листами від 18.04.2016 № 472 Малинського РЕМ Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» та від 18.04.2016 № 12 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКС.НЕТ», а також доповідними записками відповідальних осіб. При цьому, за доводам позивача, в наступні дні, коли відновлювались електропостачання або доступ до мережі Інтернет, працівниками аптечних підрозділів роздруковувались Z-звіти, які відображали відомості про розрахункові операції за попередній день та суми за якими співпадають із сумами проведених операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 9 глави ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) реєстратора розрахункових операцій або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам`яті) - за час роботи, що передував виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

В порушення наведених процесуальних приписів суди попередніх інстанцій не перевірили дотримання позивачем установленого наведеними нормативними положеннями алгоритму дій.

Не надано судами й жодної оцінки долученому відповідачем до матеріалів справи на підтвердження своєї правової позиції листу Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» від 31.05.2016 № 012/8331, згідно з яким електропостачання по м. Малину припинялось лише 10.05.2014 з 17.44 год. по 17.58 год. по вул. Гагаріна, 07.11.2014 з 14.21 год. по 14.28 год. по вул. Суворова та вул. Центральній, а також 20.12.2015 для усунення аварійної ситуації короткостроково по вул. Городищанській.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність заявлених позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі № 806/1745/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк