Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року

м. Київ

справа №340/4066/24

адміністративне провадження № К/990/44685/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 (головуючий суддя: Петренко О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 (головуючий суддя: Головко О.В., судді: Ясенова Т.І., Суховаров А.В.) у справі № 340/4066/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУПФУ в Кіровоградській області або відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796;

зобов`язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача, у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,74 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2024.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 18.07.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2024 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем порядку проведення індексації розміру пенсії.

Позивач стверджує, що в порушення вимог Закону № 1058-ІV відповідачем у 2024 році не було проведено індексацію його пенсії, натомість встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що пенсію за віком позивачу перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 - 2022 роки в розмірі 12236,71 грн, який перевищує розмір середньої заробітної плати, що застосовується для обчислення пенсії під час проведення перерахунку (індексації) з 01.03.2024 (7 994,47 грн), тому до пенсії заявника з 01.03.2024 обґрунтовано встановлено доплату у розмірі 100,00 грн.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Кіровоградській області та з 2023 року отримує пенсію на умовах Закону № 1058-ІV.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити інформацію про те, чи проведено йому перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням коефіцієнту збільшення, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185).

Також у заяві містилась вимога усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 якщо зазначений перерахунок проведено не було.

У відповідь на звернення позивача, ГУПФУ в Кіровоградській області листом від 02.05.2024 № 4841-4563/Д-02/8-1100/24 повідомило, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного від 03.07.2023 у справі №340/2917/23, головним управлінням з 16.02.2023 здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки (12236,71 грн).

Зважаючи на те, що пенсію за віком перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 - 2022 роки в розмірі 12236,71 грн, який перевищує розмір середньої заробітної плати, що застосовується для обчислення пенсії під час проведення перерахунку (індексації) з 01.03.2024 (7994,47 грн), до пенсії з 01.03.2024 встановлено доплату у розмірі 100,00 грн.

Оскільки пенсія не була проіндексована в належному розмірі на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 185, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в 2024 році для цілей індексації показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124), підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,0796 і становив 7994,47 грн.

Водночас суди встановили, що при обчисленні пенсії позивача відповідно до Закону 1058-IV у 2023 році, відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022, який становив 12236,71 грн.

Отже, оскільки зазначений розмір є більшим за розмір показника середньої заробітної плати, який підлягає застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV, а саме: 7 994,47 грн (з 01.03.2024), суди попередніх інстанцій погодилися із позицією пенсійного органу щодо відсутності правових підстав для проведення індексації пенсії позивача.

Разом з тим, оскільки пенсія позивача не підвищувалась внаслідок перерахунків відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, Порядку № 124 і Постанови №185, з 01 березня 2024 року позивачу обґрунтовано встановлена доплата до пенсії в розмірі 100 грн.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга позивача обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Своєю чергою скаржник вважає, що пенсійний орган повинен був провести йому перерахунок пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 12236,71 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункти 1 Постанови № 185, починаючи з 01.03.2024.

Таким чином, за твердженнями скаржника, після такого перерахунку показник середньої заробітної плати позивача повинен був становити 13210,75 грн (12236,71 грн х 1,0796).

Проте відповідач протиправно не проіндексував пенсію позивача відповідно до вимог Постанови № 185, встановивши натомість доплату до пенсії у фіксованому розмірі (100 грн).

Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався, хоча про відкриття касаційного провадження у справі був повідомлений належним чином 24.12.2024.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам позивача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою Управління у проведенні позивачу індексації пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 - 2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Ключовим правовим питанням спору є наявність підстав для проведення індексації пенсії з урахуванням коефіцієнту, встановленого постановою КМУ №185, у разі якщо показник середньої заробітної плати, який було застосовано при призначенні пенсії, є вищим за показник середньої заробітної плати (доходу) з урахуванням коефіцієнтів підвищення, передбачених постановами Уряду за 2020 - 2022 роки.

Колегія суддів установила, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами та, зокрема, у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 дійшов висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком №124.

Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що у випадку суперечності між законом і підзаконним актом, застосуванню підлягає закон, як акт вищої юридичної сили.

З огляду на це, у пункті 47 постанови від 13.01.2025 Верховний Суд зазначив, що вказаний Порядок у частині, яка визначає індексацію лише від базового показника за 2017 рік, суперечить Закону, а отже, не підлягає застосуванню в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 15.04.2025 в справі № 200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

Зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила:

« 83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року № 118, «ро індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.

95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.».

Таким чином, індексація пенсій у 2021-2024 роках повинна проводитись відповідно до Постанов КМУ №127, № 118, № 168, № 185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.

Застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів у справі, що розглядається, констатує, що ГУПФУ в Кіровоградській області, здійснюючи в 2024 році перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн, замість застосування коефіцієнту збільшення 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду, а тому підлягають скасуванню з ухваленням у цій справі нового рішення про задоволення позову.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги позивача знайшли своє підтвердження у ході касаційного розгляду справи.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга -задоволенню.

ІХ. СУДОВИЙ ЗБІР

Згідно частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

З інформації, наявній у матеріалах справи, колегією суддів встановлено, що сума сплаченого позивачем судового збору становить: за подання позовної заяви 969 грн (квитанція №7755-8636-3874-3791 від 20.06.2024), за подання апеляційної скарги 1453,50 грн (квитанція від 13.08.2024 № 3034-4363-4555-1118), за подання касаційної скарги сплати 2422,40 грн (квитанція № 7211-3901-7658-4301 від 09.12.2024).

Оскільки рішення у справі ухвалено на користь ОСОБА_1 , сума сплаченого судового збору у загальному розмірі 4844,90 грн має бути стягнута на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №340/4066/24 скасувати і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ: 20632802; адреса: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А) сплачений судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривень 90 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

А. А. Єзеров