Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.04.2020 року у справі №826/2162/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/2162/17

адміністративне провадження № К/9901/9003/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року (суддя Арсірій Р. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (судді: Бабенко К. А., Єгорова Н. М., Федотов І. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України (далі також - відповідач, ДСА України), в якому просить:

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України підписати електронним цифровим підписом картку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білогорівка, Попаснянського району, Луганської області, якого вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року у справі № 121/8060/13-к, 1- кп/121/431/13 залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06 березня 2014 року у пред'явленому обвинуваченні за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України, визнано невинуватим і виправдано за відсутністю у його діях складу злочину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в інформаційних системах ДСА України формуються картки осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, та відомості результатів кримінальних проваджень, а тому відповідач має вчиняти дії для приведення цієї інформації в стан актуальної.

Позивач зазначає, що своїми діями ДСА України створює перешкоди у реалізації прав позивача, в тому числі права на працевлаштування та вільне пересування, оскільки реалізація цих прав залежить від довідки про відсутність судимості.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій вказали, що ДСА України не має відношення до ведення та наповнення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а повідомлені позивачем обставини щодо наявності неправдивої інформації щодо нього судами не встановлено. Крім того суди попередніх інстанцій вказали на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Позивач зазначає, відомості про результати судового розгляду формуються на підставі даних, внесених до автоматизованої системи документообігу суду, закріплюються електронним цифровим підписом працівника апарату суду або судді після перевірки внесеної інформації, та не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання вироком (ухвалою) законної сили скеровуються до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до спільного наказу Генеральної прокуратури України та ДСА України від 14 серпня 2014 року №82/108 "Про затвердження порядку надсилання інформації про осіб у кримінальних провадженнях та електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили кримінальні правопорушення". Держателем Єдиного державного реєстру судових рішень є ДСА України, і картка на ОСОБА_1 за результатами розгляду справи № 121/8060/13-к у реєстрі відсутня, проте містися вирок та ухвала апеляційного суду.

На думку позивача ДСА України наділено повноваженнями для вчинення дій щодо виготовлення картки і внесення її до реєстру, оскільки вказана вимога стосується адміністративних дій та не пов'язана із здійсненням правосуддя.

Позиція інших учасників справи.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року у справі № 121/8060/13-к, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06 березня 2014 року у пред'явленому обвинуваченні ОСОБА_1 за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України визнано невинуватим і виправдано за відсутністю у його діях складу злочину.

Позивачу стало відомо про наявність інформації щодо нього, як особи, яка звинувачується у скоєнні злочину, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України. У зв'язку з цим він звернувся до Головного управління Національної поліції в Автономної Республіки Крим та м. Севастополі із заявою про видалення недостовірної інформації з облікових даних МВС України.

Головне управління Національної поліції в Автономної Республіки Крим та м.

Севастополі листом від 26 травня 2016 року №11342/100/01-2016 року повідомило позивача, що вирішення питання про внесення змін до облікових даних МВС України не входить до їх компетенції.

Позивач звернувся до ДСА України з листом щодо внесення необхідних коригувань.

18 липня 2016 року ДСА України листом повідомило позивача, що відповідно до даних, які містяться в Центральній базі даних автоматизованої системи документообігу суду (надалі - ЦБД АСДС):

у справі № 121/8060/ІЗ-к Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим зафіксовано вирок від 08 листопада 2013 року у стані "Оригінал", 12 листопада 2013 року підписаний електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) судді Романенко В. В. та направлений до Єдиного державного реєстру судових рішень (надалі - ЄДРСР), який отримав номер у системі № 34769512. Картка на особу відносно ОСОБА_1 не підписана ЕЦП, тому відповідно не сформовано інформаційний файл для відправки до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР);

у справі № 121/8060/13 апеляційного суду Автономної Республіки Крим зафіксовано ухвалу від 06 березня 2014 року у стані "Оригінал". 07 березня 2014 року ухвалу направлено до ЄДРСР та отримано номер у системі № 37515759. Апеляційним судом Автономної Республіки Крим 07 березня 2014 року о 11:59 направлено до ЄДРСР відмітку про встановлення на зазначену ухвалу дати набрання законної сили.

Картка на особу відносно ОСОБА_1 не підписана ЕЦП, тому відповідно не сформовано інформаційний файл для відправки до ЄРДР.

Крім того ДСА України повідомило позивача, що відсутність відомостей в ЄРДР щодо нього виникла внаслідок того, що в апеляційному суді Автономної Республіки Крим, після анексії та тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, картка на особу відносно нього не була сформована та відповідно не був сформований інформаційний файл для відправки до ЄРДР. Територія, на якій розташовані зазначені вище суди, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначена тимчасово окупованою.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання ДСА України підписати ЕЦП картку на ОСОБА_1.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно абзаців сьомого, восьмого частини 1 статті 12 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним судам), розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - одним з районних судів міста Києва, визначеним Апеляційним судом міста Києва; кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Автономної Республіки Крим та Апеляційному суду міста Севастополя, - Апеляційним судом міста Києва.

Формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та надання відомостей з нього визначено Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 06 квітня 2016 року №139 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2 цього Положення, реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (пункт 3 Положення).

Згідно з пунктом 4 Положення держателем Реєстру є Генеральна прокуратура України.

Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (пункт 8 Положення).

Пунктом 2 Розділу 2 Положення встановлено, що результати судового провадження інтегруються з автоматизованої системи документообігу суду.

Положенням встановлено, що відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення.

Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування.

Відповідно до пунктів 8.1,8.2,8.3 Положення редагування (зміна) зафіксованих у Реєстрі відомостей проводиться шляхом внесення Реєстратором оновлених даних до відповідного пункту електронного контуру картки.

Редагування проводиться Реєстраторами у разі необхідності внесення змін до форм "Правопорушення" та "Правопорушник" у провадженнях із статусом "у провадженні", "зупинено ", "до суду ", "закрито" та "повернуто судом". Виняток становить набір функцій руху кримінального провадження, використання яких доступне для проваджень/правопорушень з іншим статусом.

Внесення змін щодо встановлення/скасування ознаки ОГ і ЗО можливе також у провадженнях зі статусом "результат суду".

Редагування (зміна) відомостей у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти даних здійснюється Реєстратором у межах, визначених у розділі ІІІ цього Положення.

Наказом Генерального прокурора України, Голови Державної судової адміністрації України 14 серпня 2014 року № 82/108 затверджено Порядок надсилання інформації про осіб у кримінальних провадженнях та електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили кримінальні правопорушення.

Згідно з пунктом 2.3 цього Порядку надсилання інформації про осіб у кримінальних провадженнях та електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, формуються на підставі даних, внесених до автоматизованої системи документообігу суду, закріплюються електронним цифровим підписом працівника апарату суду або судді після перевірки внесеної інформації, та не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання вироком (ухвалою) законної сили скеровуються до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Позиція Верховного Суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що предметом позову є зобов'язання ДСА України підписати електронним цифровим підписом картку на особу Сабова Ф. Ф.

Повноваження Державної судової адміністрації визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 1 статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Пунктом 10 частини 1 статті 152 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

До Реєстру вносяться судові рішення судів - вироки, рішення, постанови, накази, ухвали, окремі ухвали (постанови) суду, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції, у справах про адміністративні правопорушення, крім судових рішень, які містять інформацію, що є державною таємницею.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що ДСА України не має повноважень на наповнення та внесення судових рішень до ЄДРСР.

Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 встановлено, що обв'язок щодо надсилання електронних примірників судового рішення для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що судові рішення щодо виправдання позивача у ЄДРСР наявні, а тому вимоги позивача в частині підписання ЕЦП картки особи відповідачем є безпідставними, оскільки повноваженнями ДСА України такі дії не передбачені.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Із наведених правових положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №820/3190/17, від 21 серпня 2019 року у справі №712/9264/16, від 12 листопада 2020 року у справі №496/3930/16-а.

Суд зазначає, що позивачем вибрано неналежний спосіб захисту порушеного права при зверненні до адміністративного суду.

Відповідачем у цій справі є особа, яка, за твердженням позивача є порушником його прав і на яку внаслідок цього може бути покладені обов'язки судовим рішенням. Однак, позивач визначив відповідачем у цій справі ДСА України, не зазначивши обставин порушення останнім його прав та не навів обґрунтування протиправності дій відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій.

Викладені в касаційних скаргах доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Г. Загороднюк

судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов