Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №814/655/18

адміністративне провадження № К/9901/64159/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 (головуючий суддя - Лук`янчук О.В., судді: Бітов А.І., Ступакова І.Г.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування припису № 13 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.02.2018.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

30.09.2014 позивач придбав земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 30.09.2014 (а. с. 15-16 т.1).

Набуте позивачем право власності на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а. с. 17 т.1).

27.02.2015 рішенням № 3 виконавчого комітету Покровської сільської ради позивачу надано дозвіл на будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд (а. с. 18 т.1).

01.04.2015 позивач отримав будівельний паспорт забудови земельної ділянки, відповідно до схеми до якого, передбачалось виключно будівництво житлового будинку, розмірами 15,43х17,98 м (а. с. 19-20 т.1).

09.04.2015 позивач подав до відповідача повідомлення про початок виконання будівельних робіт, відповідно до вищезазначеного будівельного паспорту та схеми забудови земельної ділянки (а. с. 21 т.1).

З 12.10.2017 до 24.10.2017 відповідач провів позапланову перевірку позивача, результати якої оформлені актом № 241017-01-11 (а. с. 133-142 т.1).

Як зазначено в акті перевірки № 1, встановлено факт виконання позивачем будівельних робіт з влаштування фундаменту житлового будинку розмірами 15,43х17,98 м, який передбачений схемою забудови земельної ділянки. Крім цього встановлено, що позивач побудував два одноповерхових літніх будинки розмірами 15,2х3,4 м кожний та двоповерхову будівлю невизначеного призначення, розмірами 15х4,6 м без наявності відповідних дозвільних документів, що відповідач розцінив як порушення ст. 34 ч. 1 п. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт".

На підставі акту перевірки № 1, 24.10.2017 відповідач видав позивачу припис № 195 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а. с. 145-146 т.1).

Приписом № 195 відповідач вимагав від позивача:

1) усунути виявлені порушення, шляхом оформлення відповідних документів, які надають право на будівництво трьох літніх будинків, термін виконання до 24.12.2017;

2) усунути виявлені порушення, шляхом оформлення відповідних документів, які надають право на експлуатацію трьох літніх будинків, термін виконання до 24.01.2018;

3) не експлуатувати ці будинки.

22.02.2018 відповідач провів повторну позапланову перевірку позивача, за наслідками якої склав акт № 22022018-11-1 (а. с. 153-161 т.1).

У вказаному акті перевірки зазначено, що ознак експлуатації трьох будівель не встановлено, але позивач не виконав вимоги п. п. 1 і 2 припису № 195, тобто не отримав дозвільні документи на будівництво та експлуатацію трьох літніх будинків.

Так, встановлення факту невиконання позивачем вимог п.1 та п. 2 припису від 24.10.2017 року № 195 на момент винесення припису № 13 відбулось на підставі інформації з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відповідно до якого відомості щодо подання/оформлення ОСОБА_1 документів за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні.

За наслідками цієї перевірки, відповідач склав спірний припис № 13 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагав від позивача усунути виявлені порушення шляхом добровільного знесення самочинно збудованих будівель (а. с. 162 т.1).

Не погодившись із вказаним приписом відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 позов задоволено.

Припис № 13 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, прийнятий 22.02.2018 управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області визнано протиправним і скасовано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач допустив порушення, здійснивши будівництво трьох об`єктів, які первинно були відсутні на схемі забудови земельної ділянки, а тому відповідач мав підстави вимагати від позивача отримати дозвільні документи на будівництво та експлуатацію споруд.

Разом з цим, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно вимагає спірним приписом № 13 знести такі об`єкти.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 скасовано.

Ухвалено по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що істотні порушення будівельних норм у зв`язку із самочинним будівництвом позивачем підтверджені в ході попередніх перевірок, здійснених відповідачем, за результатами яких складено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.10.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунення допущених правопорушень у встановлений термін.

Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цей припис був чинними та невиконаним на момент видання спірного припису від 22.02.2018, а також на момент розгляду справи в суді першої інстанції.

Про стан виконання припису №195 позивачем не повідомлено. При цьому про обов`язковість виконання припису та відповідальність за його невиконання письмово повідомлено позивача у приписі №195 від 24.10.2017.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також покликається на те, що відповідач провів перевірку за його відсутності та без виїзду до місця розташування.

Зокрема, покликається на те, що він не відмовляється від оформлення відповідних документів, які дають право на будівництво та експлуатацію об`єктів та вживає всі залежні від нього заходи та дії з метою виконання припису № 195 від 24.10.2017, але через брак часу він не встигає виконати у визначений термін всі вимоги припису.

Зокрема, позивач покликається на те, що 12.04.2018 виданий будівельний паспорт № 02/2015 (зі змінами від 12.04.2018 № 06/2018). В даному будівельному паспорті усунуті всі недоліки, які були зазначені у приписі № 195 від 24.10.2017.

Крім того, позивач покликається на те, що він звернувся до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області із повідомленням про внесення змін до повідомлення про початок будівельних робіт і повідомлення, зареєстроване за № МК071181230927, що підтверджується інформацією на офіційному сайті УДАБІ України.

Також покликається на те, що відповідач провів перевірку за його відсутності та без виїзду до місця розташування.

Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3038-VI) замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до пункту 1.2. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103 (далі - Порядок № 103), будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

До складу будівельного паспорта входить схема забудови земельної ділянки (п. 2.9. Порядку № 103).

Відповідно до пункту 2.10. Порядку № 103 у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об`єктів будівництва.

Пункт 2.2. Порядку № 103 передбачає, що у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни. Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

За змістом пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно частини 1 статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач подав відповідне повідомлення про початок виконання будівельних робіт, в якому зазначено, що ним виконуються будівельні роботи, а саме, будівництво індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами. Повідомлення містить посилання на будівельний паспорт, в якому також зазначено про будівництво індивідуального житлового будинку з господарськими спорудами.

Разом із тим, судами встановлено, що додатком до будівельного паспорту є схема забудови земельної ділянки, на якій відсутні будь-які об`єкти нерухомості, окрім житлового будинку. При цьому, в порушення вимог пункту 2.2. Порядку № 103 зміни до будівельного паспорту та, відповідно, схеми забудови земельної ділянки, шляхом позначення на ній місця розташування таких будівель позивачем не внесено.

Вказане порушення не заперечується позивачем.

Також, судами встановлено, що на час проведення перевірки, 22.02.2018, позивач не виконав вимоги зобов`язального припису № 195 від 24.10.2017, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правомірність оскаржуваного припису про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі №818/1617/16 дійшов наступних висновків:

«Законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перед початком проведення перевірки посадовими особами відповідача 09.06.2016 вручено уповноваженій особі суб`єкта містобудування направлення на перевірку, що підтверджується відтиском штампу юридичної особи на копії цього повідомлення (а.с. 23).

Тобто, відповідачем заздалегідь було повідомлено суб`єкта господарювання про проведення позапланового заходу, однак останній, достеменно знаючи про наміри контролюючого органу щодо здійснення перевірки об`єкта будівництва уповноваженого представника на об`єкт перевірки не направив.

Зазначене свідчить про свідоме ухилення суб`єкта містобудування від обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки.»

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на проведення перевірки у його відсутності є безпідставним, оскільки сам позивач зазначає про те, що його було належним чином повідомлено про позапланову перевірку, відтак, він не був позбавлений можливості бути присутнім або ж забезпечити участь у перевірці свого представника.

Також безпідставним є покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що позапланова перевірка проводилась без виїзду посадових осіб управління на місце, оскільки доказів цього позивачем не надано, а відповідач стверджує про проведення перевірки з виїздом на місце, під час якого і встановлено відсутність ознак експлуатації самочинного будівництва.

Також безпідставним є покликання позивача на те, що вимоги припису ним виконано, оскільки таке виконання мало місце уже після винесення оскаржуваного припису.

Отримання нового будівельного паспорту після винесення оскаржуваного припису не характеризує такий припис як протиправний і не може бути підставою для його скасування, водночас, може мати значення для правовідносин, які виникнуть в подальшому, зокрема, щодо виконання припису.

Доводи касаційної скарги в цілому не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі № 814/655/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук