Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.04.2019 року у справі №826/9584/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/9584/18

провадження №К/9901/9299/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Губської Л. В., Карпушової О. В., Епель О. В. від 04 березня 2019 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 га на території Миронівського району Київської області;

- зобов'язати надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 га на території Миронівського району Київської області.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року позов задоволено.

3. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва ід 18 грудня 2018 року повернуто.

4. Повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що додана до апеляційної скарги копія довіреності на повноваження Шатила І. П. не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку відповідно до частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України. Такого висновку апеляційний суд дійшов, установивши, що до апеляційної скарги додана копію довіреності, яка засвідчена начальником управління адміністративно-організаційного забезпечення Є. Голодною, яка не додала доказів щодо наявності у неї повноважень щодо вчинення такої дії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Київській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року, яку було підписано І. П. Шатило.

7. Разом з апеляційною скаргою подано копію довіреності № 31-10-0.1-1/62-19 від 03 січня 2019 року Головного управління Держгеокадастру у Київській області, завірену підписом начальника управління адміністративно-організаційного забезпечення Є. Голодною.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Київській області обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права прийнято рішення про повернення апеляційної скарги.

Зокрема, зазначає, що копія довіреності, яка додана до апеляційної скарги, належним чином засвідчена уповноваженою на те особою.

9. ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надіслав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Згідно з частинами 1 , 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

11. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

12. Відповідно до частин першої, третьої цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

13. Нормами частини восьмої цієї ж статті встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

14. За приписами частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

15. Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, слід брати до уваги, зокрема, правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), а також Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила № 1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.

16. Згідно із пунктом 1 Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.

17. Відповідно до пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил № 1000/5, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

18. Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

19. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

20. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

21. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

22. При цьому відповідно до пункту 1 глави 10 розділу ІІ Правил № 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

23. Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

24. Дотримання вказаних правил державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності під час засвідчення копій документів, що підтверджують повноваження представників, є достатнім для додержання вимог частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

25. Встановлено що довіреністю № 31-10-0.1-1/62-19 від 03 січня 2019 року, копію якої додано до апеляційної скарги, Головне управління Держгеокадастру у Київській області уповноважило представника - І. П. Шатила серед іншого, представляти інтереси довірителя в усіх судах загальної юрисдикції всіх інстанцій при розгляді адміністративних справ, з усіма правами, які надані чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі. Також представника уповноважено від імені довірителя подавати апеляційні та касаційні скарги.

26. Також, із зазначеної довіреності вбачається, що відмітка про засвідчення копії довіреності містить усі необхідні реквізити, а саме: складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади (начальник управління адміністративно-організаційного забезпечення, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії). Копію довіреності скріплено печаткою управління адміністративно-організаційного забезпечення.

27. Суд наголошує, що під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) доказів щодо повноважень особи, яка засвідчила копію довіреності.

28. Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) у суді першої або апеляційної інстанцій ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

29. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 1940/1737/18,20 червня 2019 року у справі № 809/1018/18.

30. З огляду на наведене, Верховний Суд констатує відсутність підстав вважати, що представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області І. П.

Шатило, звернувшись із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року у цій справі, не мав права її підписувати.

31. Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and
Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

32. При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

33. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

34. З урахуванням вказаного, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Частиною 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

36. Таким чином, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області - задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року - скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя І. В. Желєзний