Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.10.2019 року у справі №821/734/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2019 року

Київ

справа №821/734/16

адміністративне провадження №К/9901/13330/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (головуючий суддя Градовський Ю. М., судді: Кравченко К. В., Лук'янчук О. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду із позовом до Київської міської митниці ДФС (далі- Митниця, митний орган, відповідач), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення №10290301/2016/006963 від 12 травня 2016 року про визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що посадовими особами митного органу, в порушення приписів статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України), не надано письмової інформації про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана, не вказано порядку та методу визначення останньої при її коригуванні та підстав здійснення такого коригування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці №10290301/2016/006963 від 12 травня 2016 року.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що фактурна вартість наявного в міжнародному поштовому відправленні (далі - МПВ) товару складає 12200 японських єн (~money16~), що не перевищує еквівалент ~money8~ а відтак відповідно до приписів статті 374 МК України не є об'єктом оподаткування митними платежами.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд апеляційної інстанції вказав на обґрунтованість висновків митного органу про коригування митної вартості товару, оскільки вартість товарів (спінінгів Fishing Rod/Major Craft СКС-692 МН, Fishing Rod/Major Craft СКС-652 МН), визначена в супровідному документі та інвойсі від 26 квітня 2016 року, не відповідала інформації, зазначеній на ярликах цих товарів, а риболовна приманка (воблер) "Fishing Lure/FLT Barougue 120" взагалі не містила товарного ярлику; крім того, як зазначив сам позивач в своїх поясненнях, вартість оплаченого ним товару з урахуванням доставки склала 210,97 дол. США, що перевищує еквівалент ~money9~

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначав, що товари, які входили до МПВ, відправником було задекларовано належним чином: вказано найменування кожного товару та його вартість; крім того апеляційним судом безпідставно застосовано до спірних відносин положення частини 2 статті 368 МК України, оскільки останні передбачають врахування витрат на страхування та перевезення (до моменту перетинання митного кордону України) до фактурної вартості лише тих товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач проти доводів та вимог останньої заперечив, вважає їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - законним та обґрунтованим.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Так, судами встановлено, що в квітні 2016 року на інтернет-аукціоні "www. ebay. com" ОСОБА_1 здійснив купівлю у приватної особи з Японії двох рибальських спінінгів "Fishing Rod/Major Craft СКС-692 МН", "Fishing Rod/Major Craft СКС-652 МН" та однієї риболовної приманки - воблера "Fishing Lure/FLT Barougue 120".

Міжнародне поштове відправлення з вказаними товарами за №EL039297939JP, надіслане ОСОБА_2 на ім'я позивача, надійшло до зони митного контролю - місця міжнародного поштового обміну Державного підприємства спеціального зв'язку та відповідно до правил обробки та відправлення міжнародної пошти в місцях міжнародного поштового обміну України, затверджених спільним наказом ДМСУ та Держкомзв'язку України від 07 листопада 2000 року №165/625, пред'явлено митному органу для здійснення митного контролю.

Згідно даних, наведених відправником товару у супровідному документі, що підтверджує доставку (PROOF OF DELIVERY) та інвойсі від 26 квітня 2016 року, міжнародне поштове відправлення №EL039297939JP містило: рибальський спінінг Fishing Rod/Major Craft СКС-692 МН вартістю 6000 японських єн; рибальський спінінг Fishing Rod/Major Craft СКС-652 МН вартістю 6000 японських єн та риболовну приманку (воблер) "Fishing Lure/FLT Barougue 120" вартістю 200 японських єн.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості вказаних товарів Митницею виявлено розбіжності у вартості заявлених відправником товарів (риболовних спінінгів) з даними ярликів, розміщених на цих товарах, та відсутність товарного ярлику на риболовній приманці (воблері) "Fishing Lure/FLT Barougue 120".

Так, під час митного огляду МПВ оглядовою комісією у складі посадової особи Митниці та двох представників оператора поштового зв'язку встановлено, що вкладенням цього відправлення є риболовні спінінги (СКС-692МН (товарний ярлик на суму 15200 японських єн); СКС-652МН (товарний ярлик на суму 14800 японських єн)) в кількості 2 шт., риболовний воблер (Barougue 120) в кількості 1 шт., про що оператором поштового зв'язку складено акт від 02 травня 2016 року, а посадовою особою митного органу - акт митного огляду від 02 травня 2016 року.

Беручи до уваги зазначені обставини, митним органом, виходячи із визначеної ним загальної вартості розміщених у МПВ товарів (в сумі 33800 японських єн: 30000 - встановлена на ярликах вартість спінінгів та 3800 - встановлена (скоригована) відповідачем вартість риболовної приманки (воблера)) нараховано позивачеві до сплати митні платежі в сумі ~money0~ (мито - ~money1~, ПДВ - ~money2~ ), що відображено в оглядовому розписі №100290301/2016/006963 від 12 травня 2016 року.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 24 та 31 статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм пунктами 24 та 31 статті 4 МК України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; міжнародні поштові відправлення - упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою "М", дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв'язку.

Частиною 1 статті 40 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях врегульовано главою 36 МК України.

Так, за змістом частини 7 статті 233 МК України міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент ~money10~ не є об'єктом оподаткування митними платежами (частина 1 статті 234 МК України).

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент ~money11~ оподатковуються митом відповідно до частина 1 статті 234 МК України та податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України (частина 2 статті 234 МК України).

Статтею 236 МК України визначено, що декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, які не є об'єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, міжнародні експрес-відправлення документарного характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.

В свою чергу, умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності врегульований розділом XII МК України, згідно із частиною 1 статті 367 якого громадяни мають право пересилати товари через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у порядку, встановленому главою 36 МК України, крім товарів, заборонених до такого пересилання.

Частинами 1, 3, 4 статті 368 МК України передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог Частинами 1, 3, 4 статті 368 МК України.

В той же час процедуру справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України в ручній поклажі, супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, міжнародних поштових та експрес-відправленнях і належать громадянам, урегульовано Порядком справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 22 травня 2012 року №581 (далі - Порядок №581).

Згідно з пунктами 1.3-1.4 Порядку №581 митне оформлення товарів, що переміщуються громадянами в ручній поклажі, супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходять на адресу громадян у вантажних, міжнародних, експрес- та поштових відправленнях та підлягають оподаткуванню, може бути завершено в повному обсязі лише після сплати митних платежів. Митні платежі нараховуються за ставками, що діють на день подання митної декларації, та сплачуються громадянами у валюті України. При визначенні суми митних платежів, які нараховуються за фіксованими ставками, застосовується офіційний курс валюти, визначений відповідно до статті 3-1 МК України.

Відповідно до пункту 1.8 Порядку №581 справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються громадянами, зокрема, у міжнародних поштових відправленнях, здійснюється з використанням оглядового розпису М 15 за формою, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, або МД.

За змістом пункту 2.3 Порядку №581 при митному оформленні товарів (крім підакцизних), що надходять на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у МПВ, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у МЕВ, несупроводжуваному багажі: а) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує ~money12~ митні платежі не нараховуються; б) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує ~money13~ за оглядовим розписом М 15, митною декларацією М 16, квитанцією МД-1 відповідно нараховується ввізне мито за ставкою в розмірі 10 відсотків сумарної фактурної вартості товарів та податок на додану вартість. При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент ~money14~

Разом з тим статтею 159 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття рішення судами) передбачалось, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 163 КАС України у мотивувальній частині постанови зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

Аналогічні вимоги викладено і в статтях 206, 207 КАС України, які регулюють зміст мотивувальних частин ухвал та постанов апеляційного суду.

В той же час частиною 4 статті 11 КАС України визначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм, мотивувальна частина кожного рішення повинна мати посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах, на відповідні статті КАС України та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права й обов'язки сторін; разом з тим саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, не може вважатися належною юридичною кваліфікацією.

Судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються, а відтак суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень за аргументами, які сторона представила в суд, та проаналізувати позов з точки зору цих аргументів.

Як вже вказувалось в цій постанові, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на неправомірність нарахування позивачу ввізного мита та податку на додану вартість, в зв'язку з тим, що фактурна вартість наявного в МПВ товару складає 145 доларів США, що не перевищує еквіваленту ~money15~ а відтак не є об'єктом оподаткування митними платежами.

Суд же апеляційної інстанції в своєму рішенні зазначив, що при нарахуванні митних платежів на товари, які надійшли на адресу позивача у МПВ №EL039297939JP, відповідачем застосовувалась вартість спінінгів, зазначена на їх ярликах (14800 та 15200 японських єн), а приманки (воблера) - на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари (3800 японських єн), в зв'язку з чим митним органом з урахуванням загальної вартості розміщених у МПВ товарів (33800 японських єн) прийнято рішення про коригування митної вартості №10290301/2016/006963 від 12 травня 2016 року з нарахуванням митних платежів у сумі ~money3~, що підтверджується розрахунком платежів, визначеним в оглядовому розписі №100290301/2016/006963 від 12 травня 2016 року.

При цьому, як суд першої інстанції, визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Митниці №10290301/2016/006963 від 12 травня 2016 року (як і просив в позовній заяві ОСОБА_1), так і суд апеляційної інстанції, зазначаючи про законність останнього, не врахували, що цей номер присвоєно саме складеному посадовою особою митного органу 12 травня 2016 року оглядовому розпису, в якому ввізне мито та ПДВ обраховано, виходячи із цін як на спінінги (30000 японських єн; мито - ~money4~, ПДВ - ~money5~ ), так і на риболовний воблер (3800 японських єн; мито - ~money6~, ПДВ - ~money7~ ).

В той же час в матеріалах справи наявне прийняте Митницею рішення від 12 травня 2016 року про коригування митної вартості товарів №100290301/2016/001534/1, відповідно до якого остання за резервним методом визначила митну вартість лише риболовної приманки (воблера) для спінінгу з маркуванням Barougue 120, встановивши її в розмірі 3800 японських єн.

Проте такі суперечності в діях митного органу залишились поза увагою й дослідженням судів, які, до того ж, не надали оцінки співвідношенню та наслідкам складеного відповідачем оглядового розпису й прийнятого рішення, у тому числі й в контексті порушення прав ОСОБА_1.

Водночас поза увагою та оцінкою судів залишились й посилання ОСОБА_1 на те, що у зв'язку з несплатою ним визначених відповідачем митних платежів МПВ №EL039297939JP поштовим перевізником було повернуто адресату, а в подальшому (у червні 2016 року) повторно надіслано позивачеві із цими ж товарами (МПВ №EL000803648JP) та отримано останнім без сплати будь-яких митних платежів, а також на те, що придбана ним риболовна приманка (воблер) була вживаною, що й вплинуло на її вартість, в той час як Митницею коригування вартості цього товару та визначення митних платежів здійснювалось із врахуванням цін на аналогічні нові товари.

Крім того, зазначаючи в своєму рішенні про те, що послуги з перевезення мають враховуватись при визначенні фактурної вартості товару, апеляційний суд не навів жодних мотивів та аналізу законодавчих норм, з огляду на які він прийшов до такого висновку.

Як встановлено частиною 1 статті 242 КАС України (в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 4 статті 9 КАС України на суд покладається обов'язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду