Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.06.2020 року у справі №817/3144/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 817/3144/15

касаційне провадження № К/9901/11152/18

Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 (суддя Сало А.Б.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 (судді: Одемчук Є.В., Бучик А.Ю., Майор Г.І.) у справі за позовом Військової частини А1671 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

Військова частина А1671 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просила скасувати рішення від 10.09.2015 № 0024791706 про застосування штрафних санкцій в сумі 1432,34 грн та нарахування пені в сумі 116,81 грн за період з 21.03.2014 по 26.06.2014 та від 10.09.2015 № 0024801706 про застосування штрафних санкцій в сумі 83375,27 грн та нарахування пені в сумі 1784,20 грн за період з 21.01.2015 по 23.07.2015.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску була відсутня, оскільки позивач з`ясував, що було допущено механічну помилку, яка пояснюється значним навантаженням у роботі. Вказані помилки були враховані при формуванні звіту, зокрема у відповідні таблиці вносилися коригування. За результатами службового розслідування встановлено, що єдиний внесок з грошового забезпечення та заробітної плати працівників нараховувався, утримувався правильно, своєчасно та в повному обсязі. Відповідальних осіб було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Підстави для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відсутні.

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 13.05.2016 адміністративний позов задовольнив. Скасував рішення ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 10.09.2015 № 0024801706 та № 0024791706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Присудив на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 1300,63 грн.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2016 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 залишив без змін.

ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: статей 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», неналежне дослідження доказів у справі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.08.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 22.06.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 23.06.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області прийняла: рішення від 10.09.2015 № 0024791706 про застосування до Військової частини А1671 на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» штрафу в сумі 1432,34 грн (10 %) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску з 21.03.2014 по 26.06.2014; рішення від 10.09.2015 № 0024801706 про застосування до Військової частини А1671 на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» штрафу в сумі 83375,27 грн (20%) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахування на підставі частини десятої статті 25 цього Закону пені в сумі 1784.2 грн (0,1% від суми недоїмки за кожний день прострочення платежу) за період з 21.01.2015 по 23.07.2015.

Підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за рішеннями була несвоєчасна сплата та неповна сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців за 2015 рік, на суму заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності за 2014, 2015 роки.

Суди попередніх інстанцій також установили, що позивач допустив механічну помилку у звіті за грудень 2014 року - неправильно вніс суму грошового забезпечення, з якого нараховується та утримується єдиний внесок, унаслідок чого безпідставно завищив суму єдиного внеску на 716599,64 грн.

На підставі звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за липень 2015 року суди установили, що допущену у попередніх звітних періодах помилку було виправлено шляхом зменшення суми єдиного внеску на 716599,64 грн, зокрема в таблиці 4 звіту позивач відобразив відповідне коригування. Окрім того, зазначено, що у звіті за грудень 2014 року помилково завищено суму грошового забезпечення на 1921178,85 грн.

У звіті за січень 2015 року позивач помилково завищив суму заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок в розмірі 36,3%. Позивач не врахував, що у військовій частині працює два працівники інваліди, на заробітну плату яких нараховується єдиний внесок в розмірі 8,41%, та помилково занизив суму заробітної плати.

На підставі звіту за липень 2015 року суди установили, що дана помилка була врахована та виправлена шляхом зменшення суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок в розмірі 36,3% на 5105,75 грн, та збільшено суму заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок в розмірі 8,41% на 5105,75 грн.

Відповідно до наказу командира А1671 від 28.09.2015 за № 462 до дисциплінарної відповідальності за виникнення помилок при складанні звітності притягнуті відповідальні особи та згідно із Дисциплінарним статутом Збройних Сил України на них накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону № 2464 страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з частиною десятою статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI у редакції, що діяла до 01.01.2015, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а у редакції, що діяла з 01.01.2015) - у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною тринадцятою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що позивач самостійно усунув допущені ним помилки шляхом коригування податкової звітності, факт завдання державі збитків унаслідок неперерахування (несвоєчасного перерахування) відсутній. Єдиний внесок із заробітної плати та іншого грошового забезпечення позивач нарахував, утримав, своєчасно та повністю перерахував, у підтвердження чого надав докази про сплату єдиного внеску за січень, лютий 2015 року - платіжні доручення, реєстр утриманого (нарахованого) єдиного соціального внеску з грошового забезпечення військовослужбовців ВЧ А1671.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправне застосування до позивача штрафу та нарахування пені за відсутності недоїмки.

Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до встановлених цими судами на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів обставин.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими відповідач обґрунтовував свою позицію в судах попередніх інстанцій, та спростовані зазначеним.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, 375, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Т.М. Шипуліна В.В. Хохуляк