Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2019 року у справі №826/1867/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2019 року

м. Київ

справа №826/1867/15

адміністративне провадження №К/9901/9498/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І.,

суддів: Шипуліної Т. М., Хохуляка В. В.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015 (суддя - Амельохін В. В. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
29.04.2015 (судді - Гром Л. М., Бєлова Л. В., Міщук М. С. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Центр Буд-Інвест" (далі - ТОВ "ДП Центр Буд-Інвест") до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ТОВ "ДП Центр Буд-Інвест" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача, що виразилися у внесенні відповідної недостовірної інформації до АІС "Податковий блок", не прийнятті податкового повідомлення - рішення за результатами перевірки та розповсюдження відносно підприємства недостовірної інформації, що дискредитує його перед контрагентами; зобов'язати відповідача вилучити інформацію про результати проведення позапланової документальної перевірки підприємства за наслідками якої складено акт перевірки від 22.01.2015 №20/26-57-22-04/37310774, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні.

Позовні вимоги обґрунтовані висновком про те, що вчинені ДПІ дії щодо внесення відповідної інформації до АІС "Податковий блок" є безпідставними та незаконними, оскільки: висновки документальної позапланової виїзної перевірки товариства за серпень 2014 року є необґрунтованими, зроблені без належного вивчення наданих документів для перевірки та податкове повідомлення - рішення за наслідками вказаної податкової перевірки не приймалося.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 25.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2015, позов ТОВ "ДП Центр Буд-Інвест" задовольнив повністю з тих підстав, що досліджені у судовому процесі первинні документи товариства та встановлені обставини щодо його господарської діяльності спростовують висновки ДПІ, викладені у акті від 22.01.2015 №20/26-57-22-04/37310774 про допущені товариством податкові правопорушення; податкове повідомлення - рішення, як підстав для внесення змін до податкових зобов'язань платника податків, за наслідками вказаної податкової перевірки не приймалося.

ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на дотримання процедури щодо призначення та проведення перевірки та зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленої в постанові від
24.12.2010 у справі за позовом ТОВ "Foods and Goods L.T.D." до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - ДПА в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Якщо допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді є лише суть виявлених порушень податкового законодавства.

Вищий адміністративний суду України ухвалою від 15.05.2015 № К/800/21928/15 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від
02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд ухвалою від 20.05.2019 прийняв касаційну скаргу ДПІ та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомленням сторін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України (у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірки та звірки відповідно до вимог пункту 61.1 статті 61 ПК України, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований статтею 78 ПК України.

Згідно з пунктом 78.5 зазначеної статті ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із пунктом 78.5 зазначеної статті ПК України. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 78.5 зазначеної статті ПК України.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені пункту 86.1 статті 86 ПК України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені пункту 86.1 статті 86 ПК України.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до статті 74 ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт
74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Тобто, дії контролюючого органу щодо внесення до автоматизивоаної системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

При цьому порушення контролюючим органом процедури призначення/проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, в тому числі права контролюючого органу на внесення змін до інформаційних систем (баз).

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "УКРФРІТ" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а від
09.12.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Инфинити" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області про визнання протиправними бездіяльності і дій та зобов'язання вчинити дії, від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарантінвест-55" до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, - який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Звертаючись з позовом до суду, товариство по суті оскаржує висновки акта перевірки та заперечує факт порушення податкового законодавства. При цьому дії податкового органу щодо проведення перевірки, а також підстави призначення такої перевірки позивач не оскаржує.

Враховуючи те, що позивачем фактично оскаржувались дії посадових осіб ДПІ щодо включення до акта перевірки висновків про порушення позивачем податкового законодавства та внесення на підставі цього акта відповідної інформації до АІС, тоді як дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки або рішення (наказ), які стали підставою для такої перевірки позивач не оскаржував, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є помилковим.

Як було зазначено, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, вони не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і вона не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Оскільки позивач дії ДПІ щодо підстав призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки фактично не оскаржував, а відтак вони не визнані протиправними, підстави для задоволення позовних вимог у цій справі відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2015 скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Центр Буд-Інвест" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду