Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

м. Київ

справа №813/986/18, адміністративне провадження №К/9901/64714/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018р. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії скасувавши рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) надане у формі повідомлення №ЗГ2(К)/7520/1 від 04.10.2016р. про визнання переказу коштів(транзація), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. в сумі 64 000 грн, з при призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016р.» та в сумі 195,83 грн., з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-034-000183336 від 29.01.2016» на рахунок № НОМЕР_1 , що належить позивачу нікчемним;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 , що належить їй, а саме 64 195,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018р. позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018р. апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій шляхом скасування рішення відповідача надане у формі повідомлення №3Г2(К)/7520/1 від 04.10.2016р. про визнання переказу коштів(транзакція), здійснений ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 64 000 грн., з при призначенням платежу ,,Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016" та в сумі 195,83 грн., з призначенням платежу ,,Оплата процентів по договору №980-034-000183336 від 29.01.2016" на рахунок № НОМЕР_1 , що належить позивачу нікчемним - скасовано та в цій частині прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.

Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.01.2015р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-034-000183336, відповідно до якого позивач передав банку у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а банк зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Умовами п.1.2. договору визначено, що банк приймає від позивача у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 64 000 гривень; строк користування коштами - 326 днів; банк повертає позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський", код банку 380935. (а.с. 17)

Постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015р. №917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" віднесено ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 98-100)

29.01.2016р. між позивачем та ПАТ «Страхова компанія «Форте», від імені якої як повірений діяв ПАТ «Банк Михайлівський» укладено Договір добровільного страхування фінансових ризиків «Капітал» №К980-034-000183336, в якому боржником виступало ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». (а.с. 18)

Відповідно до меморіального ордеру №5541057 від 29.01.2016р., позивачем внесено на поточний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 64 000 грн., що були передані ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр" із призначенням платежу - залучення коштів згідно договору № 980-034-000183336 від 29.01.2016р. (а.с. 19)

19.05.2016р. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» здійснено переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 у загальній сумі 64 000 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016р.». (а.с 70)

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016р. №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Згідно з даними рішеннями розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016р. по 22.07.2016р. включно.

Рішенням Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016р. оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".

На підставі рішення НБУ №124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення №1213 від 12.07.2016р., згідно з яким з 13.07.2016р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016р. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову О.Ю. з 05.09.2016 р.

16.08.2016 позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду з заявою з проханням включити її до переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 22)

Листом №ЗГ2(К)/7520/1 від 04.10.2016р. відповідач повідомив позивача про те, що переказ коштів (трансакція), здійснений на банківський рахунок позивача від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", є нікчемними правочинами на підставі п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 20)

Не погодившись з такими діями та рішенням Уповноваженої особи Фонду, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача є вкладом у розумінні Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідачем не доведено належними доказами фактів, які б свідчили про наявність обставин, які слугували підставою для визнання нікчемними операцій з перерахування коштів, при здійсненні спірної операції додаткових переваг чи пільг надання банком кредитору або вкладнику судом не встановлено.

Суд виходив з того, що у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016р. за №1736-VIII розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено п.15, а саме такого змісту: « 15. До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Суд дійшов висновку, що надані позивачем кошти для ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» через повіреного - ПАТ «Банк Михайлівський» були вкладом.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивачі не могли знати про встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Суд дійшов висновку, що постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,Банк Михайлівський" №3Г2(К)/7520/1 від 04.10.2016р., надане у формі повідомлення про визнання нікчемними переказів коштів (транзакція), здійснених ТОВ ,,Інвестиційно - розрахунковий центр" 19.05.2016р. в сумі 64 000 грн., з призначенням платежу ,,Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016р." та в сумі 195,83 грн. з призначенням платежу ,,Оплата процентів по договору №980-034-000183336 від 29.01.2016р.", що належить позивачу.

Суд апеляційної виходив з того, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, що міститься в постанові від 04.07.2018р. у праві №826 / 1476/15, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до Закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу Закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч.2 ст.38 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов`язків для позивача та безпосередньо не порушує прав позивача.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що рахунок позивача має бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015р. частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Такі зміни були внесені до Закону №4452-VI, набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.

Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 №1736-VІІІ (далі - Закон №1736-VІІІ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинним законодавством.

У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

При цьому, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.

Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2019р. у справі №826/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) - підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018р. в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій шляхом скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" надане у формі повідомлення №3Г2(К)/7520/1 від 04.10.2016р. про визнання переказу коштів(транзакція), здійснений ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 64 000 грн., з при призначенням платежу ,,Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016" та в сумі 195,83 грн., з призначенням платежу ,,Оплата процентів по договору №980-034-000183336 від 29.01.2016" на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 нікчемним - скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук