Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №820/4712/16

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року

Київ

справа №820/4712/16

адміністративне провадження №К/9901/22323/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.

розглянувши у письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (судді: Подобайло З. Г., Тацій Л. В., Григоров А. М. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Голови Державної екологічної інспекції України Заїки Андрія Миколайовича, треті особи: Національне агентство України з питань державної служби, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, Голови Державної екологічної інспекції України Заїки Андрія Миколайовича треті особи Національне агентство України з питань державної служби, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 22 липня 2016 року № 284-о "Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад" в частині оголошення конкурсу на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавській області; визнати протиправним та скасувати результат конкурсу, проведеного на підставі наказу Державної екологічної інспекції України №284-о від 22 липня 2016 року "Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад" на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року поновлений на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. 22 липня 2016 року Головою Державної екологічної інспекції України власним наказом №284-о від 22 липня 2016 року оголошено конкурс на заміщення вакантних посад державної служби категорій "Б " і "В" Державної екологічної інспекції України в тому числі і на посаду - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської власті та встановлено строк на проведення конкурсного відбору на зазначену посаду у період з 18 по 26 серпня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 22 липня 2016 року №284-о про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад в частині, що стосується посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. Скасовано результат конкурсу в частині, що стосується посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з моменту прийняття рішення Харківським окружним адміністративними судом про поновлення ОСОБА_1 посада - начальник Державної екологічної інспекції у Полтавській області не може вважатися вакантною, відсутність у відповідача Державної екологічної інспекції України правових підстав для оголошення конкурсу на заміщення посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області, тому результати отримані внаслідок такого конкурсу не можуть вважатися належними підставами зайняття вказаної посади, а результати конкурсу, проведеного на підставі наказу Державної екологічної інспекції України №284-о від 22 липня 2016 року "Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад" на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області підлягають скасуванню.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року по справі № 820/4712/16 скасовано. Прийнято нову постанову, в задоволенні позову якою відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що право позивача в даному випадку не порушено, оскільки наявність у нього права на поновлення його на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області встановлена рішенням суду, яке є обов'язковим для виконання, а тому проведення конкурсу на заміщення вільної посади жодним чином не впливає на обов'язок виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області. Позивач не був учасником цього конкурсу на заміщення посади, оскільки документів, передбачених пунктом 18 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 не подавав, тому, з урахуванням вищенаведеного, результат конкурсу також не порушує права позивача в розумінні статті 6 КАС України. Призначення виконуючого обов'язки не є призначенням на посаду в розумінні КЗпП України, тому призначення та проведення конкурсу є законним у зв'язку з тим, що посада начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області була вакантною.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та залишити рішення першої інстанції в силі.

Скаржник стверджує, що з моменту прийняття рішення Харківським окружним адміністративним судом посада - начальник Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області не може вважатися вакантною, тому оголошення і проведення конкурсу на посаду державної служби відносно якої є рішення суду про поновлення на цій посаді незаконно звільненого працівника не має правових підстав і свідчить про порушення прав позивача ОСОБА_1, що є наслідком скасування відповідних наказів відповідача.

Скаржник заявив клопотання про розгляд справи без його участю.

Позиція інших учасників справи.

Заперечення на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Від відповідача та інших учасників справи не надходило клопотань про розгляд справи за їх участю.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/15551/18 (адміністративна справа №826/951/17) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Стерелець Т. Г., суддів: Білоуса О. В. Желтобрюх І. Л.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 557/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стерелець Т.

Г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 грудня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі №820/2691/16, визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України №172-о від 22 липня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області з 13 травня 2016 року за прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, згідно п. 4 статті 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області з 13 травня 2016 року та стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 травня 2016 року 02 червня 2016 року в розмірі 3332,28 (три тисячі триста тридцять дві) гривні 28 копійок. За зверненням позивача відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення. Проте позивача на виконання рішення суду не поновлено на посаді, яку він займав до звільнення.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 22 липня 2016 року №284-о "Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад" відповідно до Закону України "Про державну службу" та Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246, наказано оголосити конкурс на заміщення вакантних посад державної служби категорій "Б " і "В" Державної екологічної інспекції України, зокрема, на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 27 липня 2016 року №289-о "Про внесення змін до наказу Держекоінспекції України від 22 липня 2016 року №284-о" внесено зміни до пункту 3 наказу Державної екологічної інспекції України від 22 липня 2016 року №284-о "Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад" шляхом внесення змін до пункту 3 наказу.

Листом Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2016 року №6-6-6752 на адресу Національного агентства України з питань державної служби у відповідності до п. 59,60 Порядку проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246, відповідачем надано інформацію щодо переможців конкурсу на зайняття державної служби категорії "Б " і "В", згідно якого переможцем конкурсу на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області було визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Джерела права й акти їх застосування.

За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам.

В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому, п. 3 частини 1 статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Положеннями частини 4 статті 257 КАС України встановлено що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Отже, правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання.

Добровільне виконання рішення суду боржником є його законодавчо встановленим обов'язком. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження, тощо), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема, у пунктах 46,48,51,53,54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, відповідно до роз'яснень Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Відповідно до матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі №820/2691/16 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області з 13 травня 2016 року.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15,"..законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття "затримка", як "зволікання ", "проволока", за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення".

Однак, наказом Державної екологічної інспекції України від 22 липня 2016 року №284-о "Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад" відповідно до Закону України "Про державну службу" та Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246, наказано оголосити конкурс на заміщення вакантних посад державної служби категорій "Б " і "В" Державної екологічної інспекції України, зокрема, на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

Посада начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області на, яку поновлено позивача за рішенням суду у вказаному наказі зазначалась, як вакантна.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваний наказ не порушує права позивача.

За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.

Суд зазначає, що рішення суду про поновлення позивача на посаді проголошено 02 червня 2016 року.

За зверненням позивача старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С. В. 21 червня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в частині примусового виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року по справі №820/2691/16 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи №820/2691/16. Тому Верховний Суд зазначає, що відповідач був обізнаний про рішення суду у справі №820/2691/16.

Однак, відповідачем рішення суду не виконано та 22 липня 2016 року винесено наказ Державної екологічної інспекції України від 22 липня 2016 року №284-о "Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад", в якому зазначалось, що посада начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області на, яку поновлено позивача за рішенням суду зазначалась, як вакантна.

Верховний Суд зазначає, що оскаржуваним наказом відповідно до статті 5 КАС України порушено права та інтереси позивача при прийняті оспорюваного наказу в частині оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади державної служби категорій "Б " і "В" Державної екологічної інспекції України, а саме, начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що роботодавець добровільно і негайно повинен виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду.

Верховний Суд відхиляє висновки суду апеляційної інстанції про те, що наявність рішення суду про поновлення на роботі не свідчить про те, що посада не є вакантною, а лише з моменту фактичного виконання рішення суду особа буде вважатися зайнятою. Оскільки на момент винесення оскаржуваного наказу, відповідач свідомо не виконував рішення суду. В матеріалах справи не міститься доказів, що позивач відмовився від зайняття посади на, яку його поновлено за рішенням суду.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених правових норм Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ Державної екологічної інспекції України від 22 липня 2016 року №284-о про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад в частині, що стосується посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області є протиправним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

На наведені обставини суд апеляційної інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції та приймаються судом в якості належних.

Стаття 352 КАС України визначає підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині

Відповідно до частини 1 статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, касаційну скаргу ОСОБА_5 необхідно задовольнити, скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року і залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року скасувати.

3. Залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Г. Загороднюк

судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов