Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.04.2019 року у справі №815/529/18

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

Київ

справа №815/529/18

адміністративне провадження №К/9901/9932/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесоблпостачзбут" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року (суддя Харченко Ю. В. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року (колегія суддів: Бітов А. І., Лук'янчук О. В., Ступакова І. Г. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесоблпостачзбут" до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа Споживче товариство "ЕКО-ДОМ" про скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУД" звернулося до суду з адміністративним позовом до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі Авангардівська СР), третя особа - Споживче товариство (далі СТ) "ЕКО-ДОМ" про визнання протиправними та скасування:

- рішення сесії Авангардівської СР "Про надання споживчому товариству "ЕКО-ДОМ" в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 1,3823 га для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази за адресою:

Овідіопольський район смт. Авангард, вул. Базова,12 б" від 29.12.2011 №325-V;

- рішення ВК Авангардівської СР "Про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (виробничі та невиробничі будівлі) СТ "ЕКО-ДОМ" від 09 листопада 2012 року №438;

- рішення сесії Авангардівської СР "Про надання дозволу СТ "ЕКО-ДОМ" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п'ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)" від 29 листопада 2012 року №596-V;

- рішення Авангардівської СР "Про внесення змін до рішення Авангардівської селищної ради №596-V від 29 листопада 2012 року "Про надання дозволу СТ "ЕКО-ДОМ" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п'ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)" від 05 квітня 2013 року №674-V;

- рішення Авангардівської СР "Про надання СТ "ЕКО-ДОМ" в оренду земельної ділянки загальною площею 0,5000 га для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази) від 30 квітня 2015 року №1303-V.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, клопотання повноважного представника відповідача - Авангардівської СР (від 25 вересня 2018 року б/н) про залишення позовної заяви ТОВ "ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ" без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, задоволено.

Адміністративний позов ТОВ "ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ" до Авангардівської СР, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача СТ "ЕКО-ДОМ" про визнання протиправними та скасування рішення сесії Авангардівської СР залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, визначений ст. 122 КАС України, оскільки матеріалами справи підтверджено, що про наявність оскаржуваних рішень позивач був обізнаний ще у грудні 2015 року, натомість, приховав даний факт під час подачі позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що строк звернення до суду поновлено судом першої інстанції при відкритті провадження у справі. Вказує, що судами надано оцінку обізнаності позивача з одним лише рішенням, тоді як позовні вимоги включають п'ять рішень відповідача. Вважає, що порушено право позивача на доступ до правосуддя, оскільки відношення до строків повинно бути гнучким, у відповідності до обставин та із уникненням надмірного формалізму.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

21.08.2019 від Авангардівської селищної ради та Споживчого товариства "Еко - Дом" надійшли клопотання про розгляд справи за участю їх представників у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд касаційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до касаційного розгляду в судовому засіданні.

Оскільки предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного суду, дана справа може розглядатися в порядку письмового провадження.

Під час розгляду в порядку письмового провадження, дослідивши заявлені клопотання про участь, суд не вбачає за необхідне призначати справу у відкрите судове засідання, а відтак в задоволенні клопотання про участь слід відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що предметом спору є правомірність рішень Авангардівської СР:

- "Про надання споживчому товариству "ЕКО-ДОМ" в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 1,3823 га для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази за адресою: Овідіопольський район смт.

Авангард, вул. Базова,12 б" від 29 грудня 2011 року №325-V;

- "Про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (виробничі та невиробничі будівлі) СТ "ЕКО-ДОМ" від 09 листопада 2012 року №438;

- "Про надання дозволу СТ "ЕКО-ДОМ" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (пять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)" від 29 листопада 2012 року №596-V;

- "Про внесення змін до рішення Авангардівської селищної ради №596-V від 29 листопада 2012 року "Про надання дозволу СТ "ЕКО-ДОМ" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п'ять) років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)" від 05 квітня 2013 року №674-V;

- "Про надання СТ "ЕКО-ДОМ" в оренду земельної ділянки загальною площею 0,5000 га для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази) від 30 квітня 2015 року №1303-V.

Залишаючи позов без розгляду, суди керувалися приписами ст.ст. 122, 123 КАС України та вважали, що розгляд справи має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.

Проте колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Наведене узгоджується і з положеннями ст. 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Отже, прийняті відповідачем рішення про передачу третій особі в оренду земельної ділянки є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Скасування цих рішень не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, оскільки у зв'язку з укладенням договору оренди земельної ділянки виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією права користування земельною ділянкою. У такому випадку захист порушеного права залежно від суб'єктного складу сторін має вирішуватися за нормами господарського судочинства.

Скасувавши рішення про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (виробничі та невиробничі будівлі) СТ "ЕКО-ДОМ" від 09 листопада 2012 року №438 фактично позбавляється права власності третя особа СТ "ЕКО-ДОМ" на спірне нерухоме майно.

Щодо оскаржень рішень сільської ради, якими надання дозвіл СТ "ЕКО-ДОМ" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 (п'ять) років та рішення від 05 квітня 2013 року №674-V, яким внесено зміни до рішення Авангардівської селищної ради №596-V від 29 листопада 2012 року колегія суддів зазначає, що вказані рішення вичерпали свою дії та є реалізованими. Відповідна земельна ділянка надана в оренду третій особі рішенням від 30 квітня 2015 року №1303-V.

Отже, даний спір, предметом якого є правомірність вказаних рішень сільської ради, розгляду за правилами КАС України не підлягає.

За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад цього спору, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має бути розглянута господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ч. 1 ст. 354 КАС України.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ч. 1 ст. 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Суд зазначає, що провадження у справі в суді першої інстанції відкрито
12.02.2018, а позовну заяву залишено без розгляду на стадії судового розгляду справи в порядку ст. 240 КАС України, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані ухвали підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області та Споживчого товариства "Еко - Дом" про розгляд справи за участю їх представників відмовити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесоблпостачзбут" задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року скасувати.

Провадження у справі № 815/529/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесоблпостачзбут" до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа Споживче товариство "ЕКО-ДОМ" про скасування рішень закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення з вказаним позовом в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А. І. Рибачук

Л. В. Тацій