Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

Київ

справа №817/684/16

адміністративне провадження №К/9901/7772/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,

суддів: Білоуса О.В., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_3

до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування розпорядження, припису,

за касаційною скаргою Арбітражного керуючого ОСОБА_3

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року (суддя Шарапа В.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року (головуючий суддя Франовська К.С., судді Зарудяна Л.О., Кузьменко Л.В.), -

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року Арбітражний керуючий ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - відповідач), в якому, просила суд: визнати протиправними та скасувати розпорядження відповідача про усунення порушень від 06 квітня 2016 року №2 та припис про недопущення повторних порушень від 06 квітня 2016 року №4.

Позов мотивований тим, що оспорювані розпорядження та припис є необґрунтованими, оскільки на думку позивача, зазначені відповідачем порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вона не допускала.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, позов Арбітражного керуючого ОСОБА_3 залишений без задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 327 КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21 січня 2018 року касаційна скарга Арбітражного керуючого ОСОБА_3 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

У своїй касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення, а в справі прийняти нову постанову про задоволення її позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано прийшли до висновку, що наявність припису та розпорядження відповідача не порушує прав позивача. Позивач вважає, що оскаржувані припис та розпорядження породжують обов'язкові юридичні наслідки для позивача.

Відповідач скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.

Касаційна скарга має бути залишена без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 21 березня 2016 року по 23 березня 2016 року Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області на підставі заяви голови комітету кредиторів ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" №7 від 03 грудня 2015 року щодо грубого порушення законодавства ліквідатором було проведено позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 на предмет додержання вимог законодавства з питань банкрутства під час виконання повноважень ліквідатора ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" №7.

За результатами перевірки складено довідку від 23 березня 2016 року №7.

30 березня 2016 року позивачем подано заперечення на довідку, з врахуванням яких Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області 01 квітня 2016 року складено акт позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого №7.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем 06 квітня 2016 року прийняті розпорядження про усунення порушень №2 та припис про недопущення повторних порушень №4.

Розпорядженням вирішено у термін до 06 травня 2016 року ОСОБА_3:

1. Усунути порушення вимог абзацу 4 частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом проведення (актуалізації) оцінки вартості майна ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" №7, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, з дотриманням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

2. Усунути порушення вимог абзацу 7 частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом складання документів щодо складу ліквідаційної маси з урахуванням положень статті 42 Закону, затвердження ліквідаційної маси комітетом кредиторів (на виконання рішення комітету кредиторів від 16.07.2014 року).

Також, винесено припис щодо недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_3 у подальшій діяльності порушень вимог:

- абзацу 4 частини 2 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині ненадання витребуваних документів органом контролю;

- абзацу 1 частини 2 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині організації проведення аукціону з продажу активів банкрута за визначеною суб'єктом оціночної діяльності початковою вартістю, яка на дату аукціону втратила актуальність;

- частини 9 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо періодичності надання комітету кредиторів звіту про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Пунктом 6.9 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 року за №1113/23645, надалі - Порядок) визначено, що у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (далі - розпорядження).

Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис (підпункт 6.9.1 пункту 6.9 Порядку). У розпорядженні міститься інформація про встановлені комісією порушення, термін та спосіб їх усунення (пункт 6.10 Порядку). Арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження. У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає висновок про виконання розпорядження, який долучається до акта перевірки. У разі якщо подані документи не підтверджують виконання розпорядження або арбітражний керуючий не подав до органу контролю документи, що підтверджують виконання розпорядження, орган контролю для перевірки виконання розпорядження призначає позапланову перевірку (пункт 6.11 Порядку).

У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним (пункт 6.12 Порядку).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання (пункт 6.13 Порядку).

Вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому або невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю, є підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення (пункт 7.1 Порядку).

05 травня 2016 року на виконання розпорядження від 06 квітня 2016 року №2 арбітражним керуючим ОСОБА_3 надано Головному територіальному управлінню юстиції у Рівненській області повідомлення №10-19/240 та документи про виконання розпорядження, про що відповідачем 16 травня 2016 року складено висновок №1.

Отже, судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем під час виконання повноважень арбітражного керуючого було допущено порушення, внаслідок чого винесено оскаржуваний припис про недопущення повторних порушень.

Суд наголошує, що стосується правомірності висновків, викладених в оскаржуваному розпорядженні Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 06 квітня 2016 року, то вони здійснені на підставі встановлених порушень позивачем вимог чинного законодавства під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів».

Отже, враховуючи викладене, суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог позивача.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстави для їх скасування відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді О.В. Білоус

Н.А. Данилевич