Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2019 року у справі №552/62/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

Київ

справа №552/62/17

адміністративне провадження №К/9901/23379/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 552/62/17

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Київського районного суду м. Полтави від 24 січня 2017 року (суддя Васильєва Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (колегія суддів: Калиновський В.А., Клитка О.М., Кононенко З.О.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

05 січня 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також - відповідач 1, відповідач 2) про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо не складання та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахунку грошового забезпечення для призначення його пенсії, який не передбачав в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди;

- визнати дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не виконання завдань покладених на нього підпунктом 1,3 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2 щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством протиправними;

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення і виплати йому пенсії з грошового забезпечення без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди протиправними;

- зобов`язати Полтавській обласний військовий комісаріат скласти нову довідку про додаткові види забезпечення для обчислення його пенсії з 01 січня 2016 року з протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми щомісячної грошової винагороди, яка виплачувалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 (зі змінами та доповненнями) на яку нараховано і сплачено страхові внески на державне пенсійне страхування та надати зазначену довідку до Головного управління фонду України в Полтавській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії;

- зобов`язати Полтавській обласний військовий комісаріат скласти довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення його пенсії з 01 січня 2016 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 (зі змінами та доповненнями) та подати довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку та виплати йому пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі наданої обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення здійснити перерахунок його пенсії з 01 січня 2016 року не змінюючи базовий місяць індексації пенсії з урахуванням протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів від 22 вересня 2010 року №889 (зі змінами та доповненнями) та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Проте, позивачу відмовлено у видачі довідки про розмір грошового забезпечення та перерахунку пенсії посилаючись на те, що вищевказана виплата не являється складовою грошового забезпечення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 24 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що одноразовий додатковий вид грошового забезпечення як винагорода не входить до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія.

Крім того, враховуючи те, що приписи частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачають врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби та з яких сплачено страхові внески при призначенні пенсії, а наведений вказаною нормою перелік видів грошового забезпечення, які є підставою для призначення пенсії є вичерпним, тому дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо не надання позивачу довідки, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб з включенням спірних складових видів грошового забезпечення визнано правомірними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 24 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до суду 18 травня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 552/62/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 552/62/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 серпня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка нарахована на підставі довідки Полтавського ОВК про грошове забезпечення позивача.

Вважаючи, що при призначенні пенсії позивачу протиправно не враховано в розрахунок щомісячну додаткову грошову винагороду, останній звернувся до відповідачів з заявами від 22 листопада 2016 року та 14 грудня 2016 року, в яких зазначив про необхідність включення до розміру грошового забезпечення вказаних сум.

Листом Полтавського ОВК від 20 грудня 2016 року № 9/2646 та листом ГУ ПФУ у Полтавській області від 05 грудня 2016 року № 683/с-03 повідомлено позивача, що врахування зазначеної грошової винагороди для призначення чи перерахунку пенсії не передбачено статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що в порушення вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) Полтавським ОВК безпідставно, на думку позивача, відмовлено у видачі довідки про грошове забезпечення позивача, включивши до складу якої щомісячну додаткову грошову винагороду, у зв`язку з чим ГУ ПФУ у Полтавській області не здійснило перерахунок пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення.

Натомість, суди, на думку позивача, дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу з урахуванням вищезгаданих виплат.

Від Полтавського ОВК та ГУ ПФУ у Полтавській області надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких відповідачі просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін. Оскільки зазначена позивачем виплата є одноразовою, а не щомісячним видом грошового забезпечення, а тому вона не включається до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія звільненої з військової служби особи, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідає, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.

Згідно підпункту 2 пункту 1 Постанови КМУ від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06 березня 2019 року у справі № 522/11262/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 758/12628/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 727/5754/16-а, від 26 квітня 2019 року у справі №734/1066/16-а.

Згідно норм статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

В пунктах 23, 24 постанови правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-12. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. При виникненні підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-12 уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Згідно пунктів 7, 12 постанови правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону ( 2262-12 ); довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»; копія паспорта.

Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позову в частині зобов`язання Полтавського ОВК скласти довідку про розмір грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 22 вересня 2010 року №889, для обчислення його пенсії з 01 січня 2016 року та подати ГУ ПФУ у Полтавській області, а також зобов`язання ГУ ПФУ у Полтавській області здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі отриманої довідки.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків щодо вирішення спору.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню.

Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 24 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо нескладання та неподання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахунку грошового забезпечення для призначення його пенсії, який передбачає в складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду.

Зобов`язати Полтавській обласний військовий комісаріат скласти довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 (зі змінами та доповненнями) та подати довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку та виплати йому пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі наданої обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко