Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

справа № 820/5532/17

касаційне провадження № К/9901/47575/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 (суддя Заічко О.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 (головуючий суддя - Калиновський В.А., судді - Калитка О.М., Бондар В.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об`єднання «Вертікаль» (далі - Товариство) до Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області (далі - Казначейство) про стягнення пені,

ВУ С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції та Казначейства, у якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства пеню у розмірі 87120,96 грн. за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість із бюджету.

На обґрунтування позову Товариство зазначило, що невиконання відповідачами своїх обов`язків, встановлених пунктами 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України порушило право Товариства на своєчасне отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2014 року у сумі 124010,00 грн. та за квітень 2014 року у сумі 7612,00 грн., яке підлягало стягненню як заборгованість бюджету, з нарахуванням на неї пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України за періоди з 10.08.2014 по 09.10.2017 та з 22.11.2014 по 09.10.2017.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018, позов задовольнив: стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, у сумі 87120,96 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що Товариство виконало усі необхідні умови для своєчасного отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, розмір якого підтверджений судовими рішеннями у адміністративних справах № 820/7624/14 та № 820/12704/14, які набрали законної сили, тоді як податковий орган не вчинив визначених законом дій, спрямованих на своєчасне перерахування Товариству бюджетного відшкодування, з огляду на що невідшкодована своєчасно сума податку на додану вартість вважається бюджетною заборгованістю, на яку нараховується пеня, на стягнення якої Товариство має право.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 16.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не було надано належної правової оцінки тому, що у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», яка не передбачає подання висновку до державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, станом на день подання касаційної скарги жодним нормативно-правовим актом не передбачено ані механізму відшкодування сум податку на додану вартість, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, ані структуру такого реєстру. Також, скаржник посилається на те, що Товариством було неправильно здійснений розрахунок пені, оскільки положеннями пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що застосовується облікова ставка Національного банку України на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.03.2023 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 21.03.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Основ`янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено перевірку Товариства з питань достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2014 року, за висновками якої було встановлено порушення Товариством вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.4, 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та прийняте податкове повідомлення - рішення від № 0001531501 від 27.06.2014, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 7612,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3806,00 грн.

Товариство оскаржило зазначене податкове повідомлення - рішення у судовому порядку.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 27.08.2014 у справі № 820/12704/14, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, позов Товариства задовольнив у повному обсязі та скасував податкове повідомлення-рішення № 0001531501 від 27.06.2014 про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 7612,00 грн.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.11.2014 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 та увалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 у справі №820/12704/14.

Крім того, за результатами перевірки Основ`янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів Харківської області Товариства з питань достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2014 року було встановлено порушення останнім, зокрема, вимог пунктів 201.4 статті 201, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого по декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року у розмірі 124010,00 грн. На підставі висновків вказаної перевірки контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.04.2014 №0000811501 та №0000821501.

Товариство оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення у судовому порядку.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 27.05.2014 у справі № 820/7624/14, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014, позов Товариства був задоволений та скасовані податкові повідомлення-рішення Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №0000811501 від 15.04.2014 та №0000821501 від 15.04.2014.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.07.2014 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 у справі № 820/7624/14.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що станом на 09.10.2017 за вказаними судовими рішеннями відповідачами відповідні дії вчинено не було, що обумовило звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення пені за прострочку бюджетного відшкодування за період з 10.08.2014 по 09.10.2017 (на суму заборгованості 124010,00 грн.) та з 22.11.2014 по 09.10.2017 (на суму заборгованості 7612,00 грн.).

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час підтвердження позивачем права на бюджетне відшкодування) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктами 200.12, 200.13, 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час підтвердження позивачем права на бюджетне відшкодування) контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У справі, що розглядається, суди встановили, право Товариства на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень та квітень 2014 року у розмірі 124010,00 грн. та 7612,00 грн. відповідно було підтверджене постановами Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 у справі № 820/7624/14 та від 27.08.2014 у справі № 820/12704/14, які набрали законної сили, проте Інспекція не подала у визначений законодавством строк до органу Казначейства висновки із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, з огляду на що вказані суми є бюджетною заборгованістю.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7, 200.8, 200.15 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування за результатами судового оскарження, контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після отримання відповідного рішення до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правомірними.

Посилання скаржника на те, що Товариством був неправильно здійснений розрахунок пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості, є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанції встановили, що розрахунок пені за формулою, наведеною у позовній заяві, здійснений Товариством правомірно та у відповідності до вимог діючого законодавства, з урахуванням того, що контролюючи орган на такі обставини не посилався під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій.

Таким чином, доводи Інспекції, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити. При цьому, посилання Інспекції на положення постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», яка не передбачає подання висновку до державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, є безпідставними, оскільки податковий орган не був позбавлений можливості виконати судові рішення у справах № 820/7624/14 та № 820/12704/14, а також не обмежений правом відшкодувати Товариству бюджетну заборгованість у інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк