Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.02.2018 року у справі №465/1351/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

Київ

справа № 465/1351/17

адміністративне провадження № К/9901/1076/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 465/1351/17

за позовом ОСОБА_1 до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Попка Я. С., Хобор Р. Б., Сеника Р. П.) від 05 грудня 2017 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Львова, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язати відповідача зарахувати йому до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 за період роботи, починаючи з 11 квітня 1983 року по 04 січня 1988 року роботу шліфувальником на ВО «Електрон» та з 11 січня 1988 року по 10 липня 2002 року роботу шліфувальником на ВАТ «Завод «Львівсільмаш»;

- призначити йому пільгову пенсію за Списком № 2 з моменту звернення за пенсією, а саме: з 22 грудня 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначені пенсії на пільгових умовах з підстав відсутності відомостей зайнятості його на роботах на пільгових умовах та відсутності відомостей про проведення атестацій його робочих місць, оскільки атестація робочого місця не проводилась з вини підприємства, на якому він працював, а записи у трудовій книжці підтверджують його право на отримання пенсії на пільгових умовах за списком № 2.

2 Постановою Франківського районного суду м. Львова від 14 липня 2017 року позов задоволено; визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано відповідача зарахувати йому до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, період роботи починаючи з 11 квітня 1983 року по 04 січня 1988 року роботу шліфувальником на ВО «Електрон» та з 11 січня 1988 року по 10 липня 2002 року роботу шліфувальником на ВАТ «Завод «Львівсільмаш» та призначити йому пільгову пенсію за Списком № 2 з моменту звернення за пенсією, а саме: з 22 грудня 2016 року.

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року задоволено частково апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Львова; постанову Франківського районного суду м. Львова від 14 липня 2017 року скасовано; прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково; зобов'язано Залізничне об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Львова зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, період його роботи починаючи з 11 квітня 1983 року по 04 січня 1988 року роботу шліфувальником на ВО «Електрон» та з 11 січня 1988 року по 20 серпня 1992 року роботу шліфувальником на ВАТ «Завод «Львівсільмаш»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

5. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. 23 січня 2018 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1, в якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова.

7. У касаційній скарзі скаржник просить розглянути справи за участю його представника.

8. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року справу призначено до попереднього розгляду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 23 листопада 1982 року прийнятий на роботу учнем шліфувальника в інструментальний цех № 26 ВО «Електрон». Наказом від 11 квітня 1983 року № 501 переведений шліфувальником третього розряду шкідливої сітки у цьому ж цеху. Згодом отримав четвертий розряд та працював на цій посаді до 04 січня 1988 року. 11 січня 1988 року прийнятий на роботу шліфувальником на завод «Хімсільмаш» ВО «Львівіхімсільмашгосп» по четвертому розряду, а з 01 червня 1988 року по п'ятому розряду шкідливої сітки. Наказом регіонального державного фонду майна України по Львівській області від 14 лютого 1996 року ВО «Львівхімсільгоспмаш» було перейменовано у ВАТ «Завод «Львівсільмаш». За вказаною посадою він пропрацював на ВАТ «Завод «Львівсільмаш» до 10 липня 2002 року. Вказане підтверджується записами в трудовій книжці позивача.

10. Згідно довідки від 01 липня 2014 року № 53 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також виписки із технологічного процесу, виданих ПАТ «Завод «Львівсільмаш» підтверджується робота ОСОБА_1 в особливих умовах праці, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком №2 з 11 січня 1988 року по 10 липня 2002 року на посаді шліфувальника на обдирці, точінні, шліфуванні, металічних виробів і інструменту абразивними кругами сухим способом.

11. 09 грудня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова із заявою про призначення пенсії за Списком № 2 .

12. Листом від 06 січня 2017 року Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова повідомило позивача про відмову у призначенні йому пільгової пенсії за Списком № 2, оскільки відсутні підтвердження необхідного стажу роботи за Списком 2.

13. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, виходив із того, що позивач має необхідний спеціальний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, а відсутність атестації робочого місця не є підставою для незарахування цього періоду роботи до пільгового стажу, оскільки право працівника на пільгове пенсійне забезпечення не може бути обмежене через порушення адміністрацією підприємства порядку проведення атестації робочих місць.

15. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, прийшов до висновку, що відмова Залізничного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Львова у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є обґрунтованою та відповідає вимогам закону, оскільки на момент звернення позивача до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Львова, а саме: 22 грудня 2016 року, у нього були відсутні умови, які необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зарахувати до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 період роботи шліфувальником з 21 серпня 1992 року по 10 липня 2012 року роботу на ВАТ «Завод «Львівсільмаш» у зв'язку з відсутністю доказів проведення атестації робочих місць на підприємстві - ВАТ «Завод «Львівсільмаш» після 21 серпня 1992 року.

І V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність підстав щодо зарахування в пільговому обчисленні спірного періоду роботи позивача, оскільки надані позивачем документи про періоди роботи у ВО «Електрон» та ВАТ «Завод «Львівсільмаш» не підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Зокрема, відсутні документи, які підтверджують проведення атестації робочих місць, факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації.

V. ОЦІНКА СУДУ

17. Надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з наступного.

18. Згідно п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на призначення пільгової пенсії за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

19. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

20. Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

21. Згідно п. 20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

22. Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

23. Відповідно до п. 4.2 цього Порядку результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

24. Згідно п. 4.3 Порядку у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

25. Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось (п.4.5 Порядку).

26. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації №41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

27. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

28. Відповідно до п. 1 Порядку № 442 атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

29. Згідно п. 4 Порядку №442 та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

30. Пунктами 8, 9 Порядку № 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

31. Встановлені обставини, положення норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

32. Отже, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

33. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної зокрема у постановах від 10 березня 2015 року у справі № 21-51а15, від 17 березня 2015 року у справі № 21-585а14 року, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-3287а15 та від 12 квітня 2016 року № 21-6501а15, а також практикою Верховного Суду у постановах від 23 січня 2017 року у справі № 732/2003/14 та від 30 січня 2018 року у справі № 506/384/17.

34. Матеріали справи не містять будь-яких доказів проведення атестації робочих місць на підприємстві - ВАТ «Завод «Львівсільмаш» після 21 серпня 1992 року.

35. За вказаними обставинами Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо необхідності зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 період його роботи шліфувальником на ВО «Електрон» з 11 квітня 1983 року по 04 січня 1988 року роботу та період роботи шліфувальником на ВАТ «Завод «Львівсільмаш» з 11 січня 1988 року по 20 серпня 1992 року та задоволення позовних вимог в цій частині.

36. Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про відповідність вимогам закону відмови відповідача у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоди його роботи шліфувальником на ВАТ «Завод «Львівсільмаш» з 21 серпня 1992 року по 10 липня 2002 року внаслідок непроведення атестації посади. Судом прийнято вірне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині з підстав їх необґрунтованості, оскільки Управління Пенсійного фонду України, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії з підстав, про які зазначено вище, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

37. Проте, наявною є системність порушень керівниками підприємств, установ і організацій обов'язку з атестації робочих місць, що призводить до негативних наслідків для працівників, а саме до втрати частини пільгового пенсійного стажу працівниками, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 і № 2, порушення права працівників на отримання інших пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

38. Отже, колегія суддів звертає увагу, що зазначені негативні наслідки є результатом порушення порядку та термінів проведення атестації робочих місць керівниками підприємств, установ і організацій, відповідальність яких передбачена ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

39. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

40. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

42. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

43. Оцінюючи доводи скаржника, Суд виходить з того, що всі його доводи, викладені в касаційній скарзі, збігаються з доводами, викладеними у запереченнях проти позову та апеляційній скарзі, досліджувалися судами з наданням їм належної правової оцінки. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

44. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції рішення.

45. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

46. Згідно ч.1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. 242, 341, 343, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі №465/1351/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Т. О. Анцупова

В. М. Кравчук

О. П. Стародуб