Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 300/7035/23

адміністративне провадження № К/990/29901/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Коваленко Н.В., Гриціва М.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №300/7035/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення дій,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року (колегія у складі: головуючого судді Іщук Л.П., суддів: Обрізка І.М., Пліша М.А.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Управління), у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невстановлення позивачу суми щомісячної доплати до пенсії, починаючи з 01 травня 2022 року у розмірі 2000,00 грн. та зобов`язати Управління відновити з 01 травня 2022 року виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713;

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії при її перерахунку з 01 травня 2022 року сумою 19340,00 грн. при нарахуванні пенсії у розмірі 20151,95 грн. та зобов`язати Управління здійснити перерахунок пенсії з 01 травня 2022 року без обмеження її максимального розміру, здійснити виплату донарахованих сум.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення суду набрало законної сили.

3. Ухвалою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у означеній справі в задоволенні заяви представника позивача - адвоката Комарницького Е.Г. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року відмовлено.

4. Не погодившись із ухвалою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року, представник позивача - адвокат Комарницький Е.Г. подав апеляційну скаргу.

5. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 червня 2025 року повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI). Доданий до апеляційної скарги ордер, сформований на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, не відповідає Закону №5076-VI та Положенню про ордер на надання правничої допомоги у новій редакції, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі - Положення №41), оскільки не містить особистого підпису адвоката.

Таким чином, наданий адвокатом Комарницьким Е.Г. ордер, не є документом, що підтверджує право адвоката на подання апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 та представництво його інтересів у апеляційному суді, а тому апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, та підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування

8. Не погоджуючись з ухвалою про повернення апеляційної скарги від 23 червня 2025 року, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Комарницький Е.Г., звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанцій.

9. У доводах касаційної скарги вказує на помилковість позиції згаданого суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 і обґрунтовує це тим, що, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», частини другої статті 26 Закону №5076-VI, підпункту 12.15 пункту 12 Положення №41) та порушив приписи частин четвертої та сьомої статті 59, пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України. Вважає, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки ордер, скріплений електронним цифровим підписом із застосуванням засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (в підтвердження чого додано відповідний протокол накладення КЕП), вважається підписаним, як такий, та підтверджує повноваження адвоката Комарницького Е.Г. на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

10. 14 липня 2025 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2025 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Гриціва М.І., Тацій Л.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за означеною касаційною скаргою.

10. Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття касаційного провадження 23 липня 2025 року, не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

11. У зв`язку із відпусткою судді Тацій Л.В., що унеможливлює її участь у розгляді справи, на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Гриців М.І., Коваленко Н.В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, виходить з наступного.

14. Так, відповідно до статті 1 КАС України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

15. Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

17. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

18. Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

19. Частиною другою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.

20. За змістом статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

21. Отже, зміст статті 55 КАС України свідчить про те, що учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника;

22. Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

23. У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону №5076-VI; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина четверта статті 59 КАС України).

24. Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

25. У відповідності до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

26. Верховний Суд неодноразово надавав тлумачення вказаним положенням КАС України, зокрема, у постановах від 22 лютого 2019 року у справі №442/6779/16-а, від 20 серпня 2020 року у справі №824/965/19-а та від 20 грудня 2024 року у справі №200/4992/24.

27. Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076-VI ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

28. Як уже зазначалося, рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 затверджено Положення №41.

29. Згідно з пунктом 4 Положення №41 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

30. Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

31. За змістом пункту 12.15 Положення №41 ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

32. Отже, ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону №5076-VI, що подається до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», вважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України.

33. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 29 січня 2025 року у справі №300/7062/23, від 14 березня 2025 року у справі №343/1061/24, від 20 червня 2025 року у справі №320/15150/24, від 28 липня 2025 року у справі №320/1194/24.

34. У цьому випадку, повертаючи апеляційну скаргу як подану неналежною особою, суд апеляційної інстанції виходив з того, що її подав до суду представник позивача - адвокат Комарницький Е.Г. в електронній формі. Вказаний документ був сформований в підсистемі «Електронний суд» та скріплений електронним цифровим підписом. Проте, як зазначив апеляційний суд, на підтвердження повноважень представника до апеляційної скарги додано ордер, який не підписано адвокатом. За таких умов суд апеляційної інстанції встановив процесуальне порушення та ухвалою повернув апеляційну скаргу скаржнику.

35. Тобто, зважаючи на відсутність підпису представника позивача на долученому до апеляційної скарги ордері, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

36. З такою позицією апеляційного суду суд касаційної інстанції не погоджується, адже у оскаржуваному судовому рішенні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами, серед яких був й спірний ордер адвоката, подано представником позивача через підсистему «Електронний суд» та підписано адвокатом Комарницьким Е.Г. шляхом накладення на нього електронно-цифрового підпису.

37. Тож, колегія суддів вважає, що доданий до апеляційної скарги ордер, скріплений електронним цифровим підписом із застосуванням підсистеми «Електронний суд», вважається підписаним та підтверджує повноваження адвоката Комарницького Е.Г. як представника ОСОБА_1 .

38. За подібних обставин Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2024 року у справі №483/346/24 підкреслив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами.

39. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень підпункту 12.15 пункту 12 Положення №41 та порушення частин четвертої і сьомої статті 59 КАС України призвело до безпідставного повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

40. Крім того, за правилами пункту 2 частини першої статті 305 КАС України апеляційний суд наділений повноваженнями закрити апеляційне провадження, якщо після його відкриття виявиться, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

41. Тобто, в разі відкриття апеляційного провадження на підставі поданої неуповноваженою особою апеляційної скарги, апеляційний суд не позбавлений процесуальної можливості усунути такі недоліки на наступних стадіях апеляційного провадження.

42. У справі, що розглядається, апеляційний суд не скористався процесуальною можливістю пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво, передчасно дійшов висновку про відсутність у представника права на підписання апеляційної скарги і про наявність підстав для повернення цієї скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

43. Пунктом другим частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу для продовження розгляду.

44. Враховуючи наведене, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження апеляційного розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі).

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року - скасувати.

Справу №300/7035/23 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження апеляційного розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Н.В. Коваленко М.І. Грицiв