Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2019 року у справі №820/11181/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

Київ

справа №820/11181/15

адміністративне провадження №К/9901/12666/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, начальника Павлоградського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою його представником ОСОБА_2, на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року (головуючий - Зінченко А. В. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року (головуючий - Бондар В. О., судді: Кононенко З. О., Калитка О. М. ),

ВСТАНОВИВ:

I. Суть спору

1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:

- скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області від
21.09.2015 р. № 3145 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ;

- скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області від
29.09.2015 р. № 415 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;

- зобов'язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді помічника оперуповноваженого сектора карного розшуку Павлоградського міського відділу ГУ МВС України в Дніпропетровській області;

- зобов'язати начальника Павлоградського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за весь час вимушеного прогулу з
29.09.2015 р. ;

- зобов'язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області виплатити моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

2. Позов обґрунтував тим, що його незаконно звільнено з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, оскільки дисциплінарного проступку він не вчиняв, а його вину в інкримінованому правопорушенні не встановлено обвинувальним вироком суду.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, відмовлено в задоволенні позову.

4. Судові рішення мотивовані тим, що позивач скоїв дисциплінарний проступок, несумісний з подальшим перебуванням на службі в ОВС, що і стало підставою для його звільнення. При цьому наявність чи відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовує факт вчинення дисциплінарного проступку та не виключає можливості притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

5. У касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті ними рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

6. За доводами представника позивача, сам по собі факт порушення відносно позивача кримінальної справи не є безумовним доказом порушення ним статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, оскільки лише рішенням суду, прийнятим за результатами розгляду кримінальної справи, можуть бути встановлені або спростовані факти порушення закону і, відповідно, вчинення особою того чи іншого злочину. Вважає також, що відповідач необґрунтовано застосував до ОСОБА_1 крайній захід дисциплінарного впливу, враховуючи, що позивач за період проходження служби жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

7. У відзиві на касаційну скаргу ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Дніпропетровській області просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

9. З 23 липня 2012 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 10 червня 2013 року - на посаді помічника оперуповноваженого сектора карного розшуку Павлоградського міського відділу (з обслуговування м. Павлограду та Павлоградського району) ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

10. Службовим розслідуванням, проведеним за фактом надзвичайної події за участю помічника оперуповноваженого СКР Павлоградського МВ сержанта міліції ОСОБА_1, встановлено, що 07 вересня 2015 року до ГУМВС надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_3 про те, що цієї ж доби у м. Лозова Харківської області працівниками УВБ у Харківській області ДВБ МВС України спільно з працівниками прокуратури Харківської області затриманий за вимагання хабара її чоловік ОСОБА_1

11. Як з? ясовано, ОСОБА_1 07.09.2015 р. приблизно о 17.30, знаходячись у парку поблизу супермаркету "АТБ", розташованого за адресою: Харківська область, м.

Лозова, 3-й мікрорайон, 38, використовуючи своє службове становище, шляхом вимагання одержав від громадянина ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 2 000 грн за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності.

12.27.08.2015 р. за фактом вимагання грошових коштів у громадянина ОСОБА_4 прокуратурою Харківської області відкрито кримінальне провадження № 42015220000000690 за ч. 3 ст. 368 КК України.

13.07.09.2015 р. за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України і поміщений до режимних умов ІТТ м. Харкова.

14.08.09.2015 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

15.09.09.2015 р. ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади на 2 місяці в межах строку досудового слідства.

16.10.09.2015 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова ОСОБА_1 звільнений під заставу.

17. На час проведення службового розслідування досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015220000000690 тривало.

18. Опитаний з цього приводу сержант міліції ОСОБА_1 на підставі статті 63 Конституції України відмовився від надання будь-яких пояснень.

19.21.09.2015 р. начальником ГУМВС України в Дніпропетровській області затверджений висновок службового розслідування, яким визнано порушення службової дисципліни працівниками Павлоградського МВ, в тому числі ОСОБА_1

20. Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 21.09.2015 року № 3145 за порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги працівника ОВС України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, що виразилось у недотриманні професійно-етичних правил поведінки у позаслужбовий час, помічника оперуповноваженого СКР Павлоградського МВ сержанта міліції ОСОБА_1 наказано звільнити з органів внутрішніх справ України за порушення дисципліни.

21. Цей наказ реалізовано наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від
29.09.2015 р. № 415 о/с, яким сержанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України в запас за підпунктом "є" пункту 63 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 29.09.2015 р.

V. Позиція Верховного Суду

22. Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

23. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють тощо.

24. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту та підпункту "є" пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114, одним із видів дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, є звільнення з органів внутрішніх справ.

25. Статтею 14 Дисциплінарного статуту, яка регулює порядок накладання дисциплінарних стягнень, встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

26. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, матеріалами службового розслідування доведено факт вчинення позивачем проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

27. Наведене обумовлене тим, що працівники міліції мають особливий правовий статус, який полягає у віднесенні вимог морального змісту до їх службово-трудових обов'язків. При прийнятті на службу позивач зобов'язувався не використовувати службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, не вступати у зв'язки, що плямують працівника органів внутрішніх справ чи підривають авторитет цих органів, мають корисливий чи протиправний характер (а. с.63-64).

28. Посилання позивача на відсутність обвинувального вироку суду на час прийняття оскаржуваних наказів не виключає можливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення службової дисципліни, що в силу пункту 63 Положення є самостійною підставою для звільнення з органів внутрішніх справ.

29. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо законності звільнення позивача з органів внутрішніх справ і відсутності підстав для поновлення його на службі.

30. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий С. А. Уханенко

Судді О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська