Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2019 року у справі №814/2437/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

Київ

справа №814/2437/15

адміністративне провадження №К/9901/12599/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанов, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, ухвалену в складі головуючого судді Осіпова Ю. В., суддів Золотнікова О. С., Скрипченка В. О.,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У липні 2015 позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції у Миколаївській області, в якому просив скасувати постанову від 03.11.2014 року ВП №45202563 про стягнення виконавчого збору та постанову від 23.06.2015 року ВП №47943666 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.

2. В обґрунтування позову, зазначає про протиправність постанови від 03.11.2014 року, з огляду на передчасність її винесення та суперечність постанови від
23.06.2015 року №47943666 нормам Закону України "Про виконавче провадження".

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. Постановою державного виконавця відділу ДВС Березанського РУЮ від 27.10.2014 року було відкрито виконавче провадження №45202563 по виконанню виконавчого листа, виданого Березанським районним судом Миколаївської області по справі №469/1102/13ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованості в розмірі 322 416,69 грн.

4.03.11.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника, який в добровільному порядку не сплатив борг у встановлений 7-денний строк, виконавчого збору на користь держави в розмірі 32241,66 грн., ВП №45202563.

5.23.06.2015 року на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у зв'язку із повним і фактичним виконанням рішення суду державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №45202563 та виведено в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 32241,66 грн. від 03.11.2014 року.

6.23.06.2015 року державним виконавцем було винесено постанову ВП №47943666 про відкриття виконавчого провадження стосовно стягнення виконавчого збору в сумі 32241,66 грн.

7. Суть спору полягає у визначенні правомірності прийняття державним виконавцем оскаржених постанов.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення.

8. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року адміністративний позов задоволений.

9. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність постанови від 03.11.2014 року з огляду на передчасність її винесення та постанови від 23.06.2015 року, оскільки вона винесена на підставі постанови від
03.11.2014 року.

10. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

11. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з невиконання в добровільному порядку боржником, у встановлений постановою державного виконавця строк рішення суду, що стало підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

12. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

13. У поданих на касаційну скаргу запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні вимог касаційної скарги і залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.

V. Позиція Верховного Суду

14. За правилами частини 3 статті 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року) (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Положеннями частини 1 статті 99 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 99 КАС України або іншими законами.

16. Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи Частиною 2 статті 99 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17. Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

18. Відповідно до частини 2 статті 181 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

19. Частиною 1 статті 100 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

20. В цій справі предметом оскарження є постанови державного виконавця, відтак з огляду на викладені вище положення норм КАС України строк на їх оскарження становить десять днів.

21. Як свідчать матеріали справи оскаржені в цій справі постанова про стягнення виконавчого збору винесена 03.11.2014 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору - 23.06.2015 року.

22. Мотивувальна частина постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року містить висновок апеляційного суду про пропуск позивачем встановленого законом десятиденного строку оскарження вказаних постанов державного виконавця.

23. Однак встановлення обставин та дослідження відповідних цим обставинам доказів, що наявні в матеріалах справи, з яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, в оскарженій постанові суду апеляційної інстанції відсутні. Також відсутнє з'ясування причин пропуску строку з наданням оцінки щодо їх поважності/неповажності та мотивів їх прийняття чи не прийняття.

24. Водночас, в матеріалах справи містяться копії супровідного листа від
03.11.2014 року про направлення позивачу постанови від 03.11.2014 року, вимоги від 04.11.2014 року, в якій зокрема визначена сума до сплати боргу з виконавчого збору, реєстру на відправлення поштової кореспонденції від 04.11.2014 року з квитанцією про оплату послуг пошти, рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, супровідного листа від 26.06.2015 року року про направлення позивачу постанови від 23.06.2015 року та ін.

25. Також наявна копія ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від 15 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанов державного виконавця від 03.11.2014 року та від
23.06.2015 року, якою повернуто позов позивачеві, з роз'ясненням йому про підсудність справи Миколаївському окружному адміністративному суду.

26. Таким чином в оскарженій постанові судом апеляційної інстанції не встановлені причини пропуску строку звернення до суду адміністративним позовом.

27. Статтею 242 КАС України (стаття 159 КАС України в редакції до 15.12.2017) визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному стаття 159 КАС України.

28. Частиною 2 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

30. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

31. Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

32. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

33. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасувати.

34. Справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

35. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська